Валерій Степаненко, МБА,

Р. прийнято спільну Постанову КМУ та Правління НБУ №753 “Про схвалення Концепції поширення безготівкових розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів”. Концепція ставить за мету розширення сфери використання безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток; збільшення інвестиційних можливостей у банківській системі України шляхом залучення коштів населення на рахунки у банках; забезпечення безпеки здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, у т. ч. шляхом використання смарт-карток; зменшення частки готівкових платежів; збільшення зацікавленості населення у використанні платіжних карток; зменшення витрат, пов’язаних з підтримкою готівкового грошового обігу; впровадження нових технологій у системах масових безготівкових розрахунків; впровадження електронної комерції.

Потрібно відзначити, що не зважаючи на значний прогрес у сфері освіти, вітчизняним споживачам бракує базових знань про кредити, у першу чергу споживчі, та існуючі способи оплати товарів і послуг, зокрема:

- у чому різниця між кредитними та дебетовими картками?

- які фінансові переваги має власник платіжної картки?

- як ефективно планувати і управляти сімейним бюджетом?

- якій формі кредиту віддати перевагу?

Тому уряду та банківському співтовариству необхідно було б розробити та затвердити програму розвитку фінансової грамотності споживачів, як це робиться у інших країнах. Зокрема, у Росії, наприклад, було проведено форум "Економічні та соціальні переваги використання безготівкових роздрібних платежів", де обговорювалися переваги використовування безготівкових платежів для легалізації економіки; необхідність підвищення фінансової грамотності споживачів; поточний стан ринку послуг в області безготівкових розрахунків; світовий досвід використання платіжних систем; шляхи вдосконалення і подальшого розвитку систем безготівкових платежів. Відбулися галузеві семінари та засідання робочих груп, у яких брали участь керівники міністерств та відомств Російської Федерації, депутати Держдуми, представники банківської спільноти та ін.

Вставка 2

Платіжні картки та макроекономічні показники на 01.01.2006 р.

ВВП (млн. грн.)	418 500 ($82,9 млрд.)
Платіжний оборот (млн. грн.)	5 220 025 ($1033,7 млрд.)
Оборот по платіжних картках(млн. грн.)	99 738 ($19,8 млрд.)
Сума готівки, виданої через каси банків (млн. грн.) у т.ч. готівка, видана по картках (млн. грн..)	389 862 ($77,2 млрд.) 96 541 ($19,1 млрд.)
Питома вага обороту по картках у загальному платіжному обороті	1,91%
Питома вага обороту по картках до ВВП	23,83%
Питома вага готівки, виданої по картках у загальному об’ємі виданої готівки через каси банків	24,76%

Джерело: НБУ

Згідно інформації НБУ (циркулярне повідомлення банкам від 19.06.2006 № 25-312/1359-6378) за останні два роки в Україні значно збільшилися збитки банків від шахрайських дій за операціями з платіжними картками. Порівняно з 2004 роком у 2005 році кількість шахрайських операцій з використанням платіжних карток зросла у п'ять разів, а сума таких операцій більше, ніж у два рази. При цьому майже всі збитки банків у результаті шахрайських дій (понад 99%) пов'язані з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем (МПС) Visa та Master Card. Така ситуація пояснюється здебільшого тим, що банки емітують платіжні картки міжнародних платіжних систем з магнітною смугою і зволікають з переходом на чіпові технології.

З метою запобігання втрат населення і банків від шахрайський дій з використанням платіжних карток, НБУ рекомендує банкам вжити заходів щодо запобігання та протидії шахрайству з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем.

Українські банки почали здійснювати емісію та розвивати інфраструктуру прийому магнітних платіжних карток міжнародних платіжних систем VISA і Master Card іще у 1996-1997 роках. НСМЕП же введена у промислову експлуатацію лише 22.11.2004 р. НСМЕП створювалася з метою впровадження національної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, розрахованої, в основному, на роботу в режимі "off-line" (Visa і Master Card використовують переважно технологію "on-line" навіть при роботі з чіповими технологіями). Потрібно відзначити, що НСМЕП розроблялася з самого прочатку на базі карток з імплементованим інтегрованим чіпом (смарт-карток), а національні карткові платіжні системи функціонують паралельно з МПС у багатьох країнах світу. При розробці НСМЕП за основу був узятий досвід Франції, національна платіжна карткова система якої побудована на смарт - картках.

Використання всередині країни платіжних карток МПС є не вигідним для всіх учасників і країни в цілому через високі розміри страхових депозитів для банків-членів, високі комісійні і тому подібне. По суті, використовуючи в Україні МПС, маючи більш на сьогоднішній день просунуту НСМЕП, ми опосередковано фінансуємо західну економіку.

З 1994 р. в Україні успішно функціонує електронна система міжбанківських платежів. Багато ж країн, що не мають подібної системи, використовують для здійснення внутрішніх міжбанківських платежів міжнародну систему S.W.I.F.T.

Тому з таким же успіхом можна в межах України використовувати НСМЕП для масових безготівкових розрахунків. Тим більше, що 99% операцій з емітованими українськими банками картками здійснюється у межах України.

До того ж концепція побудови НСМЕП враховує також можливість використання в подальшому карток НСМЕП як технічного засобу для забезпечення неплатіжних застосувань: соціального, транспортного, ідентифікаційного та інших.

НБУ підготував чергову Програму розвитку НСМЕП на 2006-2008 рр. Програма ставить достатньо амбітну задачу - до 2008 р. НБУ намагається перетворити систему на загальнодержавну (наразі членами НСМЕП є 34 вітчизняні банки). Тобто, платіжні картки НСМЕП протягом двох років повинні бути поширені на всій території України і "наздогнати" по об'ємах емісії картки МПС. Для цього НБУ планує впровадити ряд функціональних новинок. По-перше, реалізувати на базі картки НСМЕП соціальне і транспортне фінансові застосування (додатки) для фізичних осіб, а для підприємств - можливість оплати митних витрат за допомогою корпоративних карток. По-друге, доповнити картку нефінансовими застосуваннями (додатками) - електронними паспортом, посвідченням водія і студентським квитком. Нарешті, по-третє, зробити чіп картки НСМЕП повністю сумісним з обладнанням міжнародних платіжних систем Visa і Master Card.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації (КМДА) №1081 від 18.07.2006 р. було створено Координаційну раду, до компетенції якої, зокрема, відноситься питання створення "соціально-транспортної картки киянина" - єдиної інтегрованої системи безготівкових розрахунків на пасажирському транспорті, а також обліку пільгових категорій громадян.

З метою ухвалення зважених рішень щодо вибору базової технології для реалізації проекту "соціально-транспортної картки киянина" (далі - Проект), 23.08.2006 р. в КМДА було проведено робочу нараду за участю заступників міського голови, представників Головного управління транспорту, зв'язку та інформатизації КМДА, Мінтрансу, київського метрополітену, Національного банку України, Асоціації українських банків, Асоціації членів платіжних систем ЄМА, Асоціації учасників Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), МПС Visa і Master Card, а також групи провідних вітчизняних банків.

Учасники наради дійшли загальної думки щодо використання при реалізації Проекту єдиних уніфікованих соціального та транспортного застосувань (додатків) на чіпових картках всіх платіжних систем, як національних, так і міжнародних.

Хоча МПС мають досвід реалізації подібних проектів, зокрема, компанія VISA має досвід реалізації проектів в Росії (соціально-транспортна картка москвича), Південній Кореї (транспортна картка), Великобританії (транспортна картка в Лондоні), а компанією Master Card, зокрема, реалізований проект безконтактної транспортної картки в Нью-Йорку, все ж таки НБУ вважає більш за доцільне для реалізації Проекту використання національної картки НСМЕП. Адже тільки 1% трансакцій за платіжними картками, емітованими в Україні, здійснюються за межею. До того ж тарифи МПС в 3 рази вище, ніж тарифи НСМЕП, а з жовтня 2002 року в Україні кліринг по емітованих в Україні картках МПС здійснюється не всередині країни, а через міжнародні центри. Природно, що такий кліринг здійснюється не безкоштовно

Якою ж буде соціально-транспортна картка киянина? Гібридною - з контактним і безконтактним інтерфейсами. На безконтактному чіпі Mifare буде реалізоване транспортне застосування (додаток), а на контактному - банківське (платіжне) і соціальне. Стандарт буде єдиним як для національних платіжних систем, в першу чергу НСМЕП, так і для МПС.

У подальшому планується використання мобільних GSM-телефонів, які підтримують радіоінтерфейс та використовують спеціальні чіпи, які містять SIM-модуль та платіжне застосування. Платежі з використанням мобільних телефонів набули, зокрема, широкого поширення у Південно-Східній Азії. НБУ також планує найближчим часом розпочати впровадження мобільних платежів на базі картки НСМЕП.

Майбутнє – за безготівковими платежами. Кількість готівки в обігу асимптотично прямуватиме до нуля.

Валерій Степаненко, МБА,