РОЗРАХУНОК ПІДСИЛЮВАЧА ПОТУЖНОСТІ

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 6Следующая ⇒

Провести розрахунок двотактного підсилювача потужності, типова схема якого наведена на рис.2.1.

Вихідними даними для розрахунку є:

- напруга на виході підсилювача;

- потужність на виході підсилювача;

, , МГц - нижня та верхня межі частот, що підсилюються.

Необхідно описати принцип роботи підсилювача (із вказанням призначення кожного елемента) та визначити:

1) значення напруги джерела живлення підсилювача;

2) марки резисторів та конденсаторів;

3) коефіцієнти підсилення за cтрумом , напругою та потужністю ;

Нарисувати електричну принципову схему підсилювача.

Варіанти вихідних даних наведені у табл. 2.1-2.2.

Таблиця 2.1

Значення вихідної напруги

Параметр	Одиниці номера залікової книжки

, В		1,8	1,5

Таблиця 2.2

Значення вихідної потужності

Десятки	Одиниці

	0,08	0,36	1,0	6,4	0,05	0,11	0,7	2,1	3,5
	0,12	0,40	1,5	6,8	0,06	0,12	0,8	2,2	4,0
	0,16	0,44	2,0	7,2	0,07	0,13	0,9	2,3	4,5
	0,20	0,48	2,5	7,6	0,08	0,14	1,0	2,4	5,0
	0,24	0,52	3,0	8,0	0,09	0,15	1,1	2,5	5,5
	0,28	0,56	3,5	8,4	0,10	0,16	1,2	2,6	6,0
	0,32	0,60	4,0	8,8	0,11	0,17	1,3	2,7	6,5
	0,36	0,64	4,5	9,2	0,12	0,18	1,4	2,8	7,0
	0,40	0,68	5,0	9,6	0,13	0,19	1,5	2,9	7,5
	0,44	0,72	6,0	10,0	0,14	0,20	1,6	3,0	8,0

Приклад вибору варіанта для номера залікової книжки 77732:

з стовпця 2 табл.2.1. маємо ; із табл.2.2., на перехресті стовпця 2 та рядка 3 маємо .

Приклад розрахунку

Вихідні дані:

1) напруга на виході підсилювача ;

потужність на виході підсилювача ;

3) нижній діапазон частот ;

Порядок розрахунку

Розрахунок, можна провести в наступній послідовності:

1. Визначаємо амплітудне значення напруги вихідного сигналу:

. (2.1)

2. Визначаємо опір навантаження :

. (2.2)

3.Визначаємо амплітудне значення струму вихідного кола підсилювача:

. (2.3)

4. Визначаємо необхідне значення напруги живлення підсилювача:

(2.4)

де - опір вихідного кола транзистора у відкритому стані.

5. Із ряду рекомендованого Держстандартом:

вибираємо величину напруги живлення підсилювача .

6. Визначаємо величину максимально допустимої потужності, що розсіюється в колекторі транзистора:

, (2.5)

де - коефіцієнт завантаження транзистора (приймається рівним 0,8).

7. Знаходимо потужність, що споживається колекторним колом від джерела живлення для двотактного каскаду у режимі класу АВ або В:

, (2.6)

де - ККД вихідного каскаду (для двотактного каскаду приймається від 0,6 до 0,7).

8. За знайденими значеннями вибираємо тип транзистора вихідного каскаду з табл.4 додатку. При цьому необхідно, щоб виконувались умови:

, ,

, , (2.7)

де — гранична частота коефіцієнта передачі струму для вибраного типу транзистора у схемі з СЕ;

— максимально допустима потужність, що розсіюється на колекторі вибраного транзистора;

— максимально допустима напруга, між колектором та емітером вибраного транзистора;

— максимально допустиме значення струму колектора, вибраного транзистора;

Вибираємо транзистори КТ 814Г і КТ 815Г з параметрами:

; ;

; .

9. Визначаємо амплітудне значення струму колектора:

. (2.8)

10. Визначаємо величини мінімального та максимального струмів кола колектора транзисторів за співвідношеннями:

(2.9)

11. На сім’ях вихідних статичних характеристик транзисторів, для схеми із спільним емітером рис.13 і рис.15 додатку, будуємо навантажувальні прямі за змінним струмом колектора (рис.2.2), які проходять через точки:

і для транзистора КТ814Г та і для транзистора КТ815Г

12. В результаті побудови навантажувальних характеристик визначаємо мінімальне , максимальне та амплітудне значення струмів бази:

(2.10)

13. Перенісши відповідні значення струмів і на вхідні характеристики транзисторів для схеми із спільним емітером з рис.12 і рис.14 додатку, визначаємо мінімальне та максимальне значення напруги на переходах база-емітер транзисторів: