 |
|
Країна Мобілізовані Убиті та померлі від ран Поранені
Німеччина 11 000 000 1 808 546 4 247 143
Туреччина 2 850 000 325 000 400 000
Усього 22 850 000 3 131 890 8 419 533
В цілому 65 038 810 8 020 980 21 228 813
( Тибо П. Эпоха диктатур. — М., 1998. — С. 12–13 ).
У ч и т е л ь. Винятково великими були масштаби матеріальних
збитків. До безпосередньо військових витрат, які дорівнювали
180 мільярдів доларів, треба додати вартість втраченого в результа-
ті ведення воєнних дій на суходолі (будинки і заводи, зруйновані
у Франції та Бельгії) і на морі (торговельні судна, що затонули ра-
зом з вантажем) або внаслідок передчасного зносу, зумовленого
надто інтенсивним використанням, а також втрати, пов’язані із
зруйнуванням виробництва товарної продукції, що в сумі станови-
ло майже 100 мільярдів доларів.
Робота в групах
Учні об’єднуються в групи, опрацьовують документи і дають
відповіді на запитання до них.
1-а група
С. Панхерст «Домашній фронт»
«У липні (1916) до мене звернулися жінки, що працювали на
авіаційних підприємствах у Лондоні. Вони покривали крила літа-
ків маскувальною фарбою за 15 шилінгів за тиждень, працюючи
з восьмої ранку до о пів на сьому вечора. Їх часто просили працюва-
ти до 8 вечора, а платили за цю понаднормову працю, як за щоден-
ну… За їхніми словами, постійно по шість або й більше з 30-ти жі-
нок, що працювали на фарбуванні, вимушені були виходити з цеху
і відлежуватись на камінні по півгодини, а то й більше, перш ніж
знову повернутися на свої робочі місця».
Запитання
1. Чи вплинула війна на становище жінок?
2. Як би пояснили назву книги С. Панхерста?
2-а група
В. Черчилль про Першу світову війну
«Усі страхіття всіх століть були зібрані докупи, і не тільки ар-
мії, а й усі народи були кинуті в їхню прірву… Ні народи, ні їхні
пра вителі не зупинилися перед будь-яким діянням, тільки б воно
Тема 3. Повоєнне облаштування світу83
допомогло їхній перемозі. Німеччина, яка випустила пекло на сво-
боду, стійко очолювала терор; але їй на п’яти наступали відчай-
душні й розтоптані нею країни, що прагнули помсти. На кожний
злочин проти людства або міжнародних законів відповідали репре-
сіями. Торговельні судна, нейтральні судна, шпитальні судна то-
пили в морі, а людей на борту кидали напризволяще або розстрілю-
вали у воді. Докладали усіляких зусиль, щоб підкорити голодом
цілі народи, незважаючи на вік та стать. Артилерія руйнувала міс-
та і пам’ятки.
Бомби падали з повітря без обмежень. Отруйні гази і запалю-
вальні речовини різних видів душили або спопеляли солдатів. Рід-
кий вогонь лився на їхні тіла. Люди падали з неба у полум’ї або то-
нули в темних морських глибинах. Жива сила армій обмежувалася
лише кількістю чоловічого населення в їхніх країнах. Європа і біль-
ша частина Азії та Африки стали одним величезним полем бою,
з якого після стількох років боротьби бігли не тільки армії, а й цілі
народи. Коли все закінчилося, мордування та канібалізм залиша-
лися єдиними засобами, від яких цивілізовані, учені, християнські
держави зуміли відмовитися, але користь від них була б сумнів-
ною».
Запитання
• Як війна вплинула на моральний стан суспільства?
3-я група
Гобсбаум Е. Вік екстремізму // Коротка історія ХХ ст. — 1914–1991.
«…Ця тотальність воєнних зусиль і рі шучість з обох боків вою-
вати без кінця й за будь-яку ціну залишили своє тавро. Без ньо го
тяжко пояснити дедалі більшу бруталь ність і нелюдяність XX ст.
На жаль, ніхто серйозно й не сумнівається в тому, що після 1914 ро-
ку криваве варварство дереться вгору…
Причиною цієї дедалі більшої брута лізації стало не тільки і не
стільки вивільнення схильності до жорстокості і на сильства, яка
дрімає в людській істоті і яку війна природно узаконює… Чого б то
люди, що самі вбивали й бачили, як убивали й калічили їхніх дру-
зів, вагалися, чи вбивати й жорстоко переслідувати ворогів будь-
якої доброї справи?»
Запитання
• Якою ціною сплачувало людство війні навіть за «добру справу»?
У ч и т е л ь. Настав час розв’язати нез’ясовані питання за сто-
лом переговорів.
84 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
18 січня 1919 р. президент Франції Р. Пуанкаре офіційно від-
крив Паризьку мирну конференцію. «Панове, — заявив він, — рів-
но сорок вісім років тому у Дзеркальній залі Версальського палацу
було проголошено Німецьку імперію. Сьогодні ми зібралися тут
для того, щоб зруйнувати та змінити все, що було створено того
дня». Всі важливі питання на конференції вирішували представни-
ки США, Франції, Англії, Японії та Італії, які утворили «раду де-
сятьох» (по 2 представники від країни). 3 березня 1919 р. її засту-
пила «рада чотирьох», до якої входили: прем’єр-міністр Англії
Д. Ллойд-Джордж, президент США В. Вільсон, прем’єр Франції
Ж. Клемансо (голова конференції), прем’єр-міністр Італії В. Орландо.