 |
|
Повідомлення учня про в. і. Леніна
Запитання
• Як на ваш розсуд, чому до сьогодні є досить багато прихильни-
ків В. Леніна?
У ч и т е л ь. Другий Всеросійський з’їзд рад прийняв два важ-
ливих документи: Декрет про землю та Декрет про мир.
Робота в групах
Учні по групах опрацьовують уривки з Декрета про землю і Дек-
рета про мир та аналізують їх за допомогою вчителя й визначають
значення цих документів.
1-а група
Декрет про землю
«<…>1) Поміщицька власність на землю скасовується негайно
без усякого викупу.
2) Поміщицькі маєтки, так само як усі землі питомі, монастир-
ські, церковні з усім їхнім живим і мертвим реманентом, садибни-
ми будівлями й усіма приналежностями, переходять у розпоря-
дження волосних земельних комітетів і повітових Рад селянських
депутатів до Установчих зборів.
3) Будь-яке псування конфіскованого майна, що належить від-
тепер усьому народу, оголошується тяжким злочином та карається
революційним судом.
Питання про землю в повному обсязі може бути розв’язане тіль-
ки всенародними Установчими зборами.
Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.)121
Найбільш справедливим розв’язанням земельного питання має
бути таке:
1) Право приватної власності на землю скасовується назавжди;
земля не може ні продаватися, ні купуватися, ні здаватися в оренду
або в заставу, ні будь-яким іншим способом відчужувана. Уся
земля: державна, питома, кабінетська, монастирська, церковна,
посесійна, майоратна, приватновласницька, суспільна й селянська
і т. ін. — відчужується безоплатно, передається у всенародну влас-
ність й переходить у користування всіх трудящих на ній.
За потерпілими від майнового перевороту визнається лише пра-
во на суспільну підтримку на час, необхідний для пристосування до
нових умов існування.
2) Усі надра землі (руда, нафта, вугілля, сіль і т. ін.), а також
ліси й води, що мають загальнодержавне значення, переходять
у виняткове користування держави. Усі дрібні ріки, озера, ліси та
ін. переходять у користування громад за умови завідування ними
місцевими органами самоврядування.
3) Земельні ділянки з висококультурними господарствами: са-
ди, плантації, розсадники, розплідники, оранжереї й т. ін. — не
підлягають розділу, а перетворюються на показові й передаються
у виняткове користування держави або громад залежно від їх роз-
міру і значення.
4) Право користування землею дістають усі громадяни (без різниці
статі) Російської держави, що бажають обробляти її своїми силами, за
допомогою своєї родини або в товаристві і тільки до того часу, доки
вони здатні її обробляти. Наймана праця не допускається.
5) Землекористування повинне бути зрівняльним, тобто земля
розподіляється між трудящими, виходячи з місцевих умов, за тру-
довою або споживчою нормою».
Запитання
1. У чиє володіння переходили всі земельні масиви?
2. Чи є справедливим, на вашу думку, скасування всіх форм влас-
ності на землю, окрім державної? Про що свідчить така заборо-
на? Свою думку обґрунтуйте.
3. На яких умовах громадяни отримали землю?
4. Які висновки можна зробити про стан розв’язання земельного
питання урядом більшовиків?
2-а група
Декрет про мир
«Робочий і Селянський уряд, створений революцією 24–25 жов-
тня, що спирається на Ради робітників, солдатських і селянських
122 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
депутатів, пропонує всім воюючим народам та їх урядам негайно
почати переговори про справедливий демократичний мир.
Справедливим або демократичним миром… уряд вважає не-
гайний мир без анексій (тобто без захоплення чужих земель, без
насильницького приєднання чужих народностей) і без контри-
буцій…
Уряд пропонує усім урядам і народам усіх воюючих країн не-
гайно укласти перемир’я…»
Запитання
1. Які основні принципи міжнародної політики було покладено
в основу Декрету про мир?
2. Як поставилися до Декрету про мир:
а) солдати, населення;
в) союзники Росії по Антанті;
г) країни Четверного союзу?
У ч и т е л ь. Одразу ж після Жовтневого перевороту в Петрогра-
ді було ліквідовано Сенат і Синод, Державну раду. Місцеві органи
само врядування було підпорядковано радам. А до літа 1918 р. було
створено робітничо-селянську міліцію, Все російську надзвичайну
комісію (ВНК) на чолі з Ф. Дзержинським, народні суди та револю-
ційні трибунали.
Створення Червоної армії було проголошено декретом від 15 січ-
ня 1918 р., при цьому формування проводилось з числа солдатів-
добровольців та виборних командирів, але з 9 червня 1918 р. було
оголошено загальну військову повинність.
У листопаді 1918 р. було створено Раду робітничо-селянської
оборони на чолі з В. Леніним, яка забезпечувала координацію дій
фронту й тилу.
Згодом, на пропозицію Троцького, до служби в Червоній армії
було залучено 50 тис. офіцерів царської армії, переважно фронто-
виків. Сім’ї цих офіцерів у більшовицькому тилу фактично пере-
творились на заручників.
У листопаді 1917 р. відбулися вибори до Установчих зборів. Із
715 місць 412 отримали представники есерів, 17 — меншовики,
16 — кадети, 87 — представники інших політичних партій, 183 —
більшовики.
5 січня відкрилося засідання Установчих зборів, але уже на-
ступного дня через відмову депутатів голосувати за пропозиції біль-
шовиків були розпущені.
Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.)123
Складання таблиці
Слухаючи розповідь учителя, учні заповнюють таблицю «Основ-
ні етапи Громадянської війни».