Здавалка
Главная | Обратная связь

П’ятий етап (травень–листопад 1920 р.)



У травні 1920 р. Червона армія вступила у війну з Польщею, на-

магаючись захопити Варшаву і створити необхідні умови для про-

голошення там радянської влади. Проте ця спроба зазнала пораз-

ки. Через неузгодженість у діях військ армія М. Тухачевського

була розгромлена неподалік Варшави. У березні 1921 р. був підпи-

саний Ризький мирний договір, за умовами якого до Польщі віді-

йшла значна частина території України та Білорусії.

Головною подією завершального періоду Громадянської війни

став розгром Збройних сил Півдня Росії на чолі з генералом П. Вран-

геля. Війська Південного фронту під командуванням М. Фрунзе

в листопаді 1920 р. повністю оволоділи Кримом.

Протягом 1920–1921 рр. за допомогою загонів Червоної Армії

завершився процес радянізації на території Середньої Азії та За-

кавказзя. До кінця 1922 р. припинилися бойові дії на Далекому

Сході. 14 листопада Далекосхідна республіка, що існувала як бу-

ферна держава з 6 квітня 1920 р., возз’єдналася з РРФСР.

 

126 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

У ч и т е л ь. У громадянській війні не буває переможця. Збит-

ки, завдані війною, становили 50 млрд карбованців. Промислове

виробництво в 1920 р. знизилося до 14 % проти 1913 р., сільсько-

господарське виробництво скоро тилося майже вдвічі. Величезни-

ми були людські втрати: за різни ми даними, від голоду, хвороб,

«білого» й «червоного терору» загинуло від 12 до 15 млн осіб. Із них

тільки 800 тис. були вояками. Понад 2 млн колишніх громадян

Росії опинилося в еміграції. Було заборонено діяльність усіх не-

більшовицьких партій, заарештовано їхніх лідерів, ліквідовано до-

революційні політичні інститути і громадські організації, встанов-

лено контроль над видавничою діяльністю, профспілками, іншими

громадськими організаціями.

Після замаху на життя В. Леніна 30 серпня 1918 р. та вбивства ке-

рівника петроградської НК М. Урицького Раднарком 5 вересня 1918 р.

видав постанову «Про червоний терор». Форми «червоного терору»

були різноманітними: розстріли за класовою ознакою, си стема заруч-

ників, створення концтаборів для ворожих елементів (Соловки) тощо.

На території, де панували білогвардійські війська, ситу ація так

само була дуже складною: відновлювалися старі порядки. Земля

поверталася поміщикам, фабрики — власникам, робітники й селя-

ни зазнавали репресій, тривали єврейські погроми. Патріо тизм,

проголошений теоретиками «білої справи», насправді перетво-

рювався на прагнення реваншу й помсти.

Щодо особливостей економічного життя країни, то тут більшо-

вики проводили політику, яка згодом отримала назву «воєнний ко-

мунізм». Основою воєнного комунізму були надзвичайні заходи

щодо постачання міст і армії продовольством, згортання товарно-

грошових відносин, націоналізації всієї промисловості, включаю-

чи дрібну, продрозкладки, забезпечення населення продовольчими

й промисловими товарами за картками, загальної трудової пови-

нності й максимальної централізації управління народним госпо-

дарством і країною в цілому.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.