П’ятий етап (травень–листопад 1920 р.)
У травні 1920 р. Червона армія вступила у війну з Польщею, на- магаючись захопити Варшаву і створити необхідні умови для про- голошення там радянської влади. Проте ця спроба зазнала пораз- ки. Через неузгодженість у діях військ армія М. Тухачевського була розгромлена неподалік Варшави. У березні 1921 р. був підпи- саний Ризький мирний договір, за умовами якого до Польщі віді- йшла значна частина території України та Білорусії. Головною подією завершального періоду Громадянської війни став розгром Збройних сил Півдня Росії на чолі з генералом П. Вран- геля. Війська Південного фронту під командуванням М. Фрунзе в листопаді 1920 р. повністю оволоділи Кримом. Протягом 1920–1921 рр. за допомогою загонів Червоної Армії завершився процес радянізації на території Середньої Азії та За- кавказзя. До кінця 1922 р. припинилися бойові дії на Далекому Сході. 14 листопада Далекосхідна республіка, що існувала як бу- ферна держава з 6 квітня 1920 р., возз’єдналася з РРФСР.
126 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас У ч и т е л ь. У громадянській війні не буває переможця. Збит- ки, завдані війною, становили 50 млрд карбованців. Промислове виробництво в 1920 р. знизилося до 14 % проти 1913 р., сільсько- господарське виробництво скоро тилося майже вдвічі. Величезни- ми були людські втрати: за різни ми даними, від голоду, хвороб, «білого» й «червоного терору» загинуло від 12 до 15 млн осіб. Із них тільки 800 тис. були вояками. Понад 2 млн колишніх громадян Росії опинилося в еміграції. Було заборонено діяльність усіх не- більшовицьких партій, заарештовано їхніх лідерів, ліквідовано до- революційні політичні інститути і громадські організації, встанов- лено контроль над видавничою діяльністю, профспілками, іншими громадськими організаціями. Після замаху на життя В. Леніна 30 серпня 1918 р. та вбивства ке- рівника петроградської НК М. Урицького Раднарком 5 вересня 1918 р. видав постанову «Про червоний терор». Форми «червоного терору» були різноманітними: розстріли за класовою ознакою, си стема заруч- ників, створення концтаборів для ворожих елементів (Соловки) тощо. На території, де панували білогвардійські війська, ситу ація так само була дуже складною: відновлювалися старі порядки. Земля поверталася поміщикам, фабрики — власникам, робітники й селя- ни зазнавали репресій, тривали єврейські погроми. Патріо тизм, проголошений теоретиками «білої справи», насправді перетво- рювався на прагнення реваншу й помсти. Щодо особливостей економічного життя країни, то тут більшо- вики проводили політику, яка згодом отримала назву «воєнний ко- мунізм». Основою воєнного комунізму були надзвичайні заходи щодо постачання міст і армії продовольством, згортання товарно- грошових відносин, націоналізації всієї промисловості, включаю- чи дрібну, продрозкладки, забезпечення населення продовольчими й промисловими товарами за картками, загальної трудової пови- нності й максимальної централізації управління народним госпо- дарством і країною в цілому. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|