 |
|
Аналіз основних положень політики воєнного комунізму
У галузі виробництва та управління
• Націоналізація. На основі декрету від 28 липня 1918 р. було
здійснено прискорену націоналізацію всіх галузей промисло-
вості. До 1921 р. було націоналізовано 80 % великих і середніх
підприємств, на яких було зайнято 70 % робітників.
• Знищення ринку й товарно-грошових відносин. 22 липня 1918 р.
був прийнятий декрет «Про спекуляцію», що забороняв будь-
Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.)127
яку недержавну торгівлю. Забезпечення населення продоволь-
ством, предметами особистого користування здійснювалося че-
рез мережу державного постачання. До початку 1919 р. повністю
була націоналізована приватна торгівля. Завершився перехід
до повної натуралізації економічних відносин: скасовано плату
за паливо, комунальні послуги; продукти харчування й про-
мислові товари відпускалися безкоштовно. З 1 січня 1921 р. бу-
ло запроваджено безкоштовне постачання й обслуговування ро-
бітників та службовців держпідприємств, членів їх родин
і червоноармійців.
• Централізація державного управління.
У галузі сільського господарства
• Продрозкладка. Декрет про розкладку був прийнятий 11 січня
1919 р. Держава повідомляла цифру своїх потреб у зерні, потім
ця кількість розподілялася (розкладалась) по губерніях, пові-
тах, волостях. Під час продрозкладки влада виходила не з мож-
ливостей селянських господарств, а з досить умовних держав-
них потреб. Із осені 1919 р. розкладка поширювалася на
картоплю, сіно; з 1920 р. — на м’ясо та ще 20 видів сировини
й продовольства. Дана політика поставила селянство в опози-
цію до влади.
• Перехід до комуністичного виробництва та розподілу. З метою
створення єдиного виробничого господарства, що забезпечує
країну всім необхідним, було взято курс на форсоване об’єднан-
ня одноосібників у колективні господарства, а також на ство-
рення радгоспів. Декрет про землю практично скасовувався.
Земельний фонд відтепер передавався в першу чергу радгоспам
і комунам, у другу — трудовим артілям і товариствам зі спіль-
ного обробітку землі (ТОЗам). Селянин-одноосібник міг корис-
туватися лише залишками земельного фонду.
Мілітаризація праці
У період воєнного комунізму було запроваджено загальну тру-
дову повинність для населення у віці від 16 до 50 років (гасло часу:
«Хто не працює, той не їсть!»). Праця стає обов’язково-примусовою.
Для закріплення робочої сили на одному місці вводяться трудові
книжки. Ще одним елементом політики воєнного комунізму стала
мілітаризація праці, що перетворила робітників на бійців трудово-
го фронту. Мілітаризація охопила спочатку робітників та службов-
ців воєнної промисловості; у листопаді 1918 р. — усіх зайнятих
у залізничному, а з березня 1919 р. — на морському й річковому
128 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
транспорті. Із 1920 р. робітники й селяни переводилися на станови-
ще мобілізованих солдатів. На початку 1921 р. створюються трудо-
ві армії з тилових армійських частин на Уралі, Україні, Кавказі,
у західних губерніях.
Запитання та завдання для аналізу
1. Яких сфер життя стосувалася політика «військового комунізму»?
2. Охарактеризуйте основні заходи військового комунізму.
3. Чому селянство опинилося в опозиції до влади?
4. Змоделюйте, яким чином політика воєнного комунізму могла
вплинути на подальший розвиток економіки країни.