 |
|
Робота з документами
Вашинґтонський договір щодо Китаю від 6 лютого 1922 р. (витяг)
Стаття 1
Інші держави, що домовляються, окрім Китаю, згодні:
1. Поважати суверенітет, незалежність і територіальну та адмі-
ністративну недоторканність Китаю.
2. Надати Китаю цілковиту і нічим не обмежену можливість
розвиватися й підтримувати життєздатний і стабільний уряд.
3. Використати свій вплив з метою справжнього встановлення
та підтримки принципу «рівних можливостей» для торгівлі й про-
мисловості усіх націй на всій території Китаю.
Стаття 3
З метою більш дієвого застосування принципу «відчинених две-
рей», тобто рівних можливостей, що відкриваються в Китаї для
торгівлі й промисловості, усіх націй, інші, окрім Китаю, держави,
що домовляються, погодились у тому, що вони не шукатимуть,
а рівно не підтримуватимуть своїх громадян у пошуках угод, що
Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.)143
могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої загальної
вищості в правах щодо торгового чи економічного розвитку… Ки-
тай зобов’язується дотримуватися принципів, установлених у по-
становах цієї статті, під час розгляду заявок на економічні права
і переваги з боку урядів або громадян усіх інших держав незалежно
від того, чи є вони учасниками нинішнього трактату, чи ні.
Запитання
1. Чи ставав за цим документом Китай справді незалежною краї-
ною?
2. Що підтверджує ваші міркування?
«Рух 4 травня»
«Рух почався з виступу студентів та учнів середніх шкіл Пе-
кіну, які зібралися 4 травня 1919 р. на центральній площі сто-
лиці. Вони провели мітинг та демонстрацію протесту з вимогою
анулювати поступки Японії («Двадцять одна вимога»), зроблені
їй під час війни. Виступ пекінських студентів був підтриманий
широкими колами китайської молоді та інтеліґенції й супрово-
джувався рухом за «нову культуру», наслідком якого стало ство-
рення нової письмової мови «байхуа», що відповідала розмовній.
Це була справжня культурна й літературна революція, що дала
змогу залучити до писемності та полегшити освіту для мільйонів
китайців… Значна частина молоді у цей час стала до лав суньят-
с енівської партії (Гоміндан) і К омуністичної партії К итаю
(КПК)… «Рух 4 травня» сприяв також консолідації робітничого
класу, що позначилося на організації його виступів, страйках.
У Шанхаї та інших містах відбулися демонстрації, політичні
страйки, бойкотувалися японські товари. Китайський уряд був
вимушений заявити про відмову підписати Версальський мир-
ний договір і зняти з посад найбільш ненависних народові про-
японськи налаштованих сановників».
Запитання
1. Проти чого виступали учасники «руху 4 травня»?
2. Які прошарки населення взяли участь у цьому русі?
3. Якими були досягнення даного руху?
У ч и т е л ь. «Рух 4 травня» став початком нового етапу в рево-
люційному процесі Китаю. Насамперед це вплинуло на формуван-
ня партії Гоміндан (Національна партія). 1923 р., коли Сунь Ятсе-
ну — лідеру Гоміндану — поталанило прийти до влади в Південному
Китаї, у провінції Гуандун, столицею якої є м. Гуанчжоу (Кантон),
він розпочав роботу зі створення нової партії та власної армії.
144 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
На першому конгресі Гоміндану 1924 р., в якому взяли участь
і комуністи, було проголошено політику єдиного фронту, осе редком
якого мала стати згуртована дисципліною й суворо централізована
за радянським зразком група революціонерів радикального спря-
мування. За допомогою радянсь ких військових радників — М. Бо-
родіна, П. Павлова, В. Блюхера — була створена військова шко ла
у Вампу, що стала кузнею кадрів революційних командирів і комі-
сарів. Авторитет уряду Сунь Ятсена в Гуаньчжоу зростав. Смерть
Сунь Ятсена у березні 1925 р. стала відчутною втратою для ре-
волюції, проте не зупинила її розгор тання.