 |
|
Метод «Мозковий штурм»
Учні висловлюють свої припущення щодо становища у Франції
у повоєнний час (відзначаючи позитивні й негативні чинники),
а вчитель записує їх на дошці.
Учитель у разі необхідності коментує й доповнює думки учнів.
Орієнтовний зміст відповідей
Наслідки війни:
• Війна призвела до значних людських втрат (1 млн 300 тис. сол-
дат загинуло, 2 млн 800 тис. було поранено та майже 5 млн чол.
залишилися без житла та роботи);
• Франція зазнала значних матеріальних втрат (були спустошені
північно-східні департаменти, де була найбільш розвинена про-
мисловість; зруйновано близько 10 тис. фабрик і заводів; заги-
нула половина французького торгового флоту; загальні втрати
Франції становили 134 млрд золотих франків);
• занепало сільське господарство — 325 тис. га орної землі стали
непридатними для використання;
• із країни-кредитора Франція перетворилася на боржника.
Разом з тим:
• військове виробництво стимулювало розвиток ряду галузей
промисловості, спричинило зростання загального промислово-
го потенціалу країни (виникли індустріальні райони та нові
підприємства — «Рено», «Сітроен»);
• вона повернула собі високорозвинені індустріальні райони Ель-
зас та Лотарингію;
• до складу французької колоніальної імперії ввійшли німецькі
і турецькі володіння (частина Того та Камеруну в Африці; Си-
рія та Ліван на Близькому Сході).
Узагальнення
Війна завдала Франції не тільки збитки та руйнування, а й сти-
мулювала розвиток промисловості, розширила французькі колоні-
альні володіння.
Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)181
Робота в групах
Учні класу діляться на дві групи, які отримують історичні тек-
сти та запитання до них. Після виконання роботи кожна група пре-
зентує свій документ та аналіз до нього.
1-а група
Документ 1
Після війни Франція залишилася президентською республі-
кою. У країні діяла Конституція 1875 р. Главою держави був пре-
зидент, що обирався парламентом і був наділений значними повно-
важеннями. Він призначав главу виконавчої влади — голову Ради
міністрів, який відповідав перед законодавчим органом. Вищим за-
конодавчим органом влади були Національні збори (парламент),
що складалися з палати депутатів і сенату. Виборче право мали чо-
ловіки, що досягли 21 року. Жінки, військовослужбовці, сезонні
робітники виборчих прав не мали. У Франції склалася багатопар-
тійна система, але найбільш впливовими партіями були республі-
канська й радикальна.
Запитання
1. Про що йдеться в даному документі?
2. Якою була Франція за формою правління?
3. Якими повноваженнями був наділений президент?
4. Який орган влади виконував функції вищого законодавчого?
5. Які представники французького суспільства користувалися ви-
борчим правом, а хто — ні?
6. Які з партій були найбільш впливовими?
2-а група
Документ 2
Після війни уряд Ж. Клемансо намагався посилити патріо-
тичні настрої. З цією метою було влаштовано офіційні святку-
вання з приводу повернення Ельзасу та Лотарингії, в Парижі був
влаштований парад Перемоги. День перемир’я з Німеччиною —
11 листопада — оголошено національним святом. Під Тріумфаль-
ну арку на Єлисе йських Поля х перенесли реш тки невідомого
солдата, доставлені з поля битви під Верденом, і запалили над
ним Вічний вогонь. Інвалідам війни й кол ишнім фронтовикам
було виявлено підкреслену повагу: їм установили особисті пенсії,
сплата яких мала здійснюватися коштом репарацій з Німеччи-
ни. Маршала Фоша поховали поряд з усипальницею Наполеона
Бонапарта в соборі Інвалідів.
182 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
Запитання для аналізу документа
1. Про що йдеться в документі?
2. Які заходи було вжито для посилення патріотичних настроїв
серед французів?
3. Чому, на вашу думку, Клемансо вважав посилення патріотизму
однією з нагальних задач повоєнної Франції?
У ч и т е л ь. Отож Франція намагалася розв’язати повоєнні про-
блеми за рахунок посилення патріотичних почуттів серед населен-
ня і здійснення соціальних програм. Під тиском революційних ви-
ступів населення Ж. Клемансо був змушений піти на деякі
поступки. 23 квітня 1919 р. був прийнятий закон про запроваджен-
ня 8-годинного робочого дня, 25 березня 1919 р. — закон про право
профспілок укладати з підприємцями колективні договори.
Доволі сильні позиції у Франції посідали ліві партії. Найбільш
лівою була Соціалістична партія. Політичний курс її визначався
реформами існуючого політико-економічного устрою. Її лідерами
були Л. Блюм, П. Фор.
Клас об’єднується у декілька невеликих груп по 5–7 чоловік
і отримує історичний текст про політичне і соціальне становище
у Франції напередодні перших повоєнних виборів. Учні читають та
аналізують даний текст за запитаннями, наведеними після доку-
мента.