Здавалка
Главная | Обратная связь

Ііі. Вивчення нового матеріалу



У ч и т е л ь. Економічна і соціально-політична ситуація в Ра-

дянському Союзі на початку 20-х років характеризувалася глибо-

кою економічною кризою. Промисловість була зруйнована. Неста-

ча сировини і палива призвела до того, що третина заводів і фабрик

простоювали взагалі, а решта працювали з неповним навантажен-

ням. Обсяг промислової продукції в 1920 р. складав 14 % від рівня

1913 p., тобто зменшився в 7 разів, чавуну виплавлялося тільки

3 % від обсягу 1913 р., сталі — 5 %, вугілля видобувалося 30 %.

У 1921 р. на одну людину випускалося 1 м ситцю на рік, на одне

селянське господарство вироблялося сто грамів металевих виробів.

Виробництво цукру скоротилося в 45 разів. Шматок мила став рід-

кістю. Фінансовий стан країни характеризувався гігантською ін-

фляцією (гроші знецінилися в 13 000 разів).

 

196 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

У тяжкому становищі перебувало сільське господарство. Посів-

ні площі скоротилися зі 110 млн десятин до 75 млн, упала врожай-

ність. У 1921 р. в країні спалахнув голод, який охопив Поволжя,

Приуралля, Казахстан, Західний Сибір, Україну. Голодувало до

30 млн чоловік. Незважаючи на допомогу світового співтовариства,

загинуло 3 млн чоловік, 2 млн дітей стали сиротами.

Проявом внутрішньої політичної кризи стало скороч ення

чисельності робітників, які були соціальною базою та опорою

радянської вл ади, — з 2,5 млн в 1913 р. до 1,2 млн в 1921 p.,

тобто на 54 %. Зменшення їх кількості було зумовлене трудно-

щами міського життя, внаслідок чого чимало людей поверталися

на село, а також масовою загибеллю робітників на фронтах Гро-

мадянської війни.

Наприкінці 20-го — на початку 1921 рр. відбувається ряд се-

лянських повстань проти проведення політики продрозкладки.

Масштаби виступів були величезні: Західний Сибір, Урал, Дон, Ку-

бань, Поволжя та Центральні губернії. У багатьох губерніях у пов-

станнях брало участь 25–30 % загальної кількості населення, тобто

майже все чоловіче населення.

Загони Антонова, що діяли в Тамбовській і частково у Воро-

незькій губерніях, нараховували до 50 тис. чол. і були розділені на

дві армії. Чисельність західносибірських повстанців тільки в одно-

му Ішимському повіті досягала 60 тис. чол. Проти Антонова воюва-

ла армія під командуванням Тухачевського, що нараховувала до

40 тис. бійців.

Повстання матросів у Кронштадті навесні 1921 р. стало най-

більш сильним і послідовним виступом проти більшовицької вла-

ди. Воно проходило під гаслами: «Ради без комуністів», «Геть про-

дрозкладку», «Свободу торгівлі». 1 березня на Якірній площі

Кронштадту в присутності 16 тис. моряків була одностайно при-

йнята резолюція з 15 пунктів, в якій вимагалося скасування приві-

леїв для комуністів, свободи слова для всіх соціальних партій. На-

ступного дня зібрання представників команд кораблів висловило

недовіру голові Кронштадтської Ради М. Васильєву і комісару фло-

ту М. Кузьміну. Тимчасовий ревком міста очолив писар з лінкору

«Петропавловськ» С. Петриченко. Радянські установи продовжу-

вали працювати без перешкод, переважна частина комуністів міста

висловили солідарність з повсталими.

Кронштадтці домогалися відкритих і гласних переговорів з вла-

дою, але їх делегація була заарештована більшовиками. Перший

штурм Кронштадту військами 7-ї армії М. Тухачевського 8 березня

 

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)197

1921 р. був невдалим. Це пояснюється тим, що червоноармійці ма-

сово відмовилися стріляти в балтійських моряків. Органами ВЧК

були проведені масові репресії проти відмовників, і вже в ході дру-

гого штурму фортеці 17 березня місто було захоплено. Понад 8 тис.

моряків перейшло до Фінляндії, частина була убита в боях, а інші

пройшли через трибунал і надзвичайні «трійки», які тільки за

21 березня 1921 р. розстріляли 71 моряка. З весни 1922 р. відбуло-

ся масове виселення жителів Кронштадту, а з липня було проведе-

но «чистку» Петрограда від підозрілих осіб.

У цей період тривала криза і всередині правлячої партії РКП(б),

що засвідчили дискусія про профспілки і зростання невдоволення

серед рядових комуністів.

По ходу розповіді учні складають тези про становище Росії на

початку 20-х років.

Після розповіді учні повинні назвати причини, що засвідчува-

тимуть необхідність запровадження змін у країні.

У ч и т е л ь. Отже, перші економічні спроби більшовиків закін-

чилися цілковитим провалом, тому більшовицька влада на Х з’їзді

РКП(б) прийняла резолюцію «Про заміну продрозкладки продпо-

датком».

Нова економічна політика (неп) — економічна політика, яка

проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 р. Неп

передбачав «допущення приватного сектора», тобто дозвіл свободи

торгівлі, дрібного підприємництва, залучення іноземного капіталу

за умов збереження за собою «командних висот» у державі. Скла-

довою частиною була грошова реформа, випуск червінця, формаль-

но забезпеченого на 25 % золотом та іноземною валютою.

Робота в групах

Учні класу об’єднуються у 5 груп, які працюють з документа-

ми, що характеризують зміст нової економічної політики (непу).

1-а група

Документ 1

…Постановою Всеросійського Центрального Виконавчого Комі-

тету й Ради Народних Комісарів розкладка скасовується, і замість

неї запроваджується податок на продукти сільського господар-

ства.

Цей податок повинен бути меншим, ніж хлібна розкладка. Він

має призначатися ще до весняного посіву, щоб кожний селянин міг

заздалегідь врахувати, яку частину врожаю він має віддати державі

 

198 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

й скільки залишиться у його повному розпорядженні. Податок по-

винен стягуватися без кругової поруки, тобто повинен падати на

окремого домохазяїна, щоб старанному й працьовитому хазяїнові

не довелося платити за неакуратного односельця. По сплаті подат-

ку надлишки, що залишилися в селянина, надходять у його повне

розпорядження. Він має право обміняти їх на продукти й реманент,

які буде доставляти до села держава через кордон та зі своїх фабрик

і заводів; він може використовувати їх для обміну на потрібні йому

продукти через кооперативи та на місцевих ринках і базарах…

Запитання

1. Які зміни було запроваджено при проведенні непу у першу чергу?

2. Які наслідки мала заміна продрозкладки продподатком? Свою

думку обґрунтуйте.

2-а група

Документ 2

Докорінні зміни відбулися і в галузі промислового вироб ництва.

Насамперед був скасований декрет про тотальну націоналізацію

промисловості. Було дозволено тимчасове відновлення капіталіс-

тичного виробництва на дрібних промислових підприємствах, що

випускають товари широкого вжитку. У зв’язку із цим у промисло-

вості й торгівлі виник приватний сектор: деякі державні підпри-

ємства були денаціоналізовані, інші — здані в оренду; приватним

особам було дозволено створювати власні промислові підприємства

із кількістю зайнятих на них не більше 20 чоловік (пізніше ця кіль-

кість була збільшена). Серед орендованих приватниками фабрик

були й такі, які нараховували 200–300 людей, а загалом на частку

приватного сектору в період непу припадало від 1/5 до 1/4 промис-

лової продукції, 40–80 % роздрібної торгівлі й невелика частина

оптової торгівлі.

Запитання

1. Які докорінні зміни сталися в промисловості?

2. Яке значення це мало для подальшого розвитку економіки дер-

жави?

3-я група

Документ 3

Капіталісти були допущені лише до виробництва предметів на-

родного споживання, тобто в дуже потрібних, але не вирішальних

галузях виробництва. Разом з тим значна частина промисловості,

уся зовнішня торгівля залишалися в руках держави, або, як гово-

 

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)199

рили більшовики, вони зберігали за собою «командні висоти в еко-

номіці».

Допускалося також створення концесій із залученням інозем-

ного капіталу, змішаних акціонерних товариств і спільних підпри-

ємств. У статті «Про продовольчий податок» В. Ленін закликав

учитися у капіталістів, називав основні форми реалізації нової еко-

номічної політики: оренда, кооперація, концесії, торгівля. До

числа найважливіших законів, прийнятих Радянською владою

в 1920 р., належить закон про концесії. Радянська сторона за дого-

вором передавала закордонним підприємцям на певний строк в екс-

плуатацію природні багатства, підприємства або інші господарчі

об’єкти. У концесіях Ленін вбачав небезпеку відновлення капіта-

лізму. Але завдяки концесіям країна отримала можливість придба-

ти необхідні машини й паровози, верстати й устаткування, без яких

відновити господарство було неможливо.

Запитання

1. Що таке концесії?

2. Яку мету переслідував Ленін, коли дозволяв створення кон-

цесій?

3. Чого і чому, на вашу думку, боявся Ленін, дозволяючи створен-

ня концесій?

4-а група

Документ 4

Декретами Раднаркому в 1923 р. були визначені нова структура

й статут державних промислових підприємств (трестів) і державної

торгівлі (синдикатів). Головкоми були скасовані, а замість них

створені трести — об’єднання однорідних або взаємозалежних між

собою підприємств, що отримали повну господарську й фінансову

незалежність, аж до права випуску довгострокових облігаційних

позик. Уже до кінця 1922 р. близько 90 % промислових підпри-

ємств були об’єднані у 421 трест, причому 40 % з них було центра-

лізованого, а 60 % — місцевого підпорядкування. Трести самі ви-

рішували, що робити й де реалізовувати продукцію. Підприємства,

що входили до тресту, знімалися з державного постачання й пере-

ходили до закупівлі ресурсів на ринку. Закон передбачав, що «дер-

жавна скарбниця за борги трестів не відповідає».

Почали виникати синдикати — добровільні об’єднання трестів

на засадах кооперації, що займалися збутом, постачанням, креди-

туванням, зовнішньоторговельними операціями. До кінця 1922 р.

80 % трестованої промисловості було синдиковано, а до початку

 

200 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас

1928 р. усього нараховувалося 23 синдикати, які діяли майже в усіх

галузях промисловості, зосередивши у своїх руках основну части-

ну оптової торгівлі. Правління синдикатів обиралося на зборах

представників трестів, причому кожний трест міг передати на влас-

ний розсуд більшу або меншу частину свого постачання й збуту

у ведення синдикату.

Запитання

1. Які нові ознаки капіталістичних відносин впроваджувалися

в життя за часів непу?

2. Що собою являли трести та синдикати?

3. Яке значення мала поява цих об’єднань?

 

5-а група

Документ 5

Була проведена грошова реформа. Замість знецінених й фак-

тично вже відкинутих обігом совзнаків у 1922 р. було розпочато ви-

пуск нової грошової одиниці — червінців, що мали золотий вміст

і курс у золоті. У 1924 р. совзнаки, що швидко витіснялися червін-

цями, взагалі припинили друкувати й вилучили з обігу. Того ж ро-

ку був збалансований бюджет і заборонено використання грошової

емісії для покриття витрат держави; були випущені нові білети

державної скарбниці — рублі (10 рублів = 1 червінцю). На валютно-

му ринку як усередині країни, так і за кордоном червінці вільно об-

мінювалися на золото й основні іноземні валюти за довоєнним кур-

сом царського рубля (1 американський долар = 1,94 рубля).

Відродилася кредитна система. У 1921 р. відновив свою діяль-

ність Держбанк, що почав кредитування промисловості й торгівлі

на комерційній основі. У 1922–1925 рр. був створений цілий ряд

спеціалізованих банків: акціонерні, у яких пайовиками були Держ-

банк, синдикати, кооперативи, приватні особи й навіть деякий час

іноземці для кредитування окремих галузей господарства й ра-

йонів країни; кооперативні — для кредитування споживчої коо-

перації, організовані на паях товариства сільськогосподарського

кредиту, що замикалися на республіканські й центральний сіль-

ськогосподарські банки; товариства взаємного кредиту — для кре-

дитування приватної промисловості й торгівлі; ощадні каси — для

мобілізації грошових нагромаджень населення. На 1 жовтня

1923 р. у країні діяло 17 самостійних банків, а частка Держбанку

в загальних кредитних вкладеннях усієї банківської системи ста-

новила 2/3. До 1 жовтня 1926 р. число банків зросло до 61, а част-

 

Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)201

ка Держбанку в кредитуванні народного господарства знизилася до

48 %.

Запитання

1. У чому полягав зміст грошової реформи 1922 р.?

2. Які нововведення з’явилися в кредитній системі?

3. Про що свідчили такі зміни у фінансовій системі держави? Яке

значення вони мали для економічного розвитку?

У ч и т е л ь. Впровадження непу спричинило зміну соціальної

структури й способу життя людей.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.