 |
|
Передумови утворення СРСР
Розповідь учителя
1. Ідеологічні. Жовтнева революція 1917 р. призвела до розпаду
Російської імперії. Виникла дезінтеграція колишнього єдиного
державного простору, що проіснував декілька століть. Більшо-
вицька ідея світової революції і створення в майбутньому Все-
світньої Федеративної Республіки Рад форсувала новий об’єд-
навчий процес. Активну роль у розгортанні об’єднавчого руху
відіграла РРФСР, влада якої були зацікавлена у відновленні
унітарної держави на території колишньої Російської імперії.
2. Політичні. У зв’язку з перемогою радянської влади на основній
території колишньої Російської імперії виникла ще одна перед-
умова об’єднавчого процесу — єдиний характер політичного ла-
ду (диктатура пролетаріату у формі Республіки Рад), подібні
ознаки організації державної влади й управління. У більшос-
ті республік влада належала національним комуністичним
204 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
партіям, що входили до складу РКП (б). Нестійке міжнародне
становище молодих радянських республік в умовах капіталіс-
тичного оточення також диктувала потребу в об’єднанні.
3. Економічні та культурні. Потреба об’єднання диктувалася та-
кож спільною історичною долею народів багатонаціональної
держави, наявністю багаторічних економічних і культурних
зв’язків.
Між окремими районами країни історично склався економіч-
ний поділ праці: промисловість центру забезпечувала райони
південного сходу і півночі, отримуючи натомість сировину —
бавовну, ліс, льон; південні райони виступали основними по-
стачальниками нафти, кам’яного вугілля, залізної руди і т. ін.
Значення цього поділу зросло після закінчення Громадянської
війни, коли постало завдання відновити зруйноване господар-
ство і подолати економічну відсталість радянських республік.
У національні республіки й області з центральних губерній пе-
реводилися текстильні та шерстяні фабрики, шкіряні заводи,
друкарні, посилалися лікарі, педагоги. Прийнятий у 1920 р.
план ГОЕЛРО (електрифікації Росії) також був розрахований
для усіх районів країни.
Після розповіді учні мають назвати, який із чинників вони вва-
жають найважливішим.
У ч и т е л ь. За часів непу сталася визначна подія в політично-
му життя багатьох країн — утворення Союзу Радянських Соціаліс-
тичних Республік (СРСР). Процес утворення СРСР був складним
і суперечливим. Ще в роки Громадянської війни фактично склався
військово-політич ний союз радянських республік. Улітку 1919 р.
з ініціативи Украї ни ВЦВК РРФСР видав декрет «Про об’єднання
радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для
боротьби зі світовим імперіалізмом». За умов визнання незалеж-
ності та права республік на самовизначення було вирішено
об’єднати їхні господарські, фінансові та залізничні організації.
Було створено спільну військову організацію республік. У вересні
та грудні 1920 р. РРФСР уклала союзні договори з Азербайджан-
ською та Україн ською радянськими республіками.
20 вересня 1920 р. РСФСР і Азербайджан підписали договір, що
став зразковою моделлю для договорів між РСФСР та іншими ра-
дянськими республіками: сторони погоджувалися на тісний вій-
ськовий і фінансово-економічний союз. У найкоротший термін під-
лягали об’єднанню: військові сили і командування, органи, що
Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)205
контролюють економіку і зовнішню торгівлю, органи постачання,
залізничний і водний транспорт, пошта, телеграф, фінанси. Азер-
байджан був найбільш слабкою і бідною з радянських республік.
Україна більш наполегливо відстоювала свої суверенні права. До-
говір, укладений з нею в грудні 1920 р., залишав Україні значно
більше прав. Передавши у ведення центрального уряду наркомати
з військово-морських справ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці,
пошти і телеграфу і Вищу рада народного господарства, Українська
радянська республіка зберегла ряд республіканських наркоматів,
серед іншого — з іноземних справ і право вступати в дипломатичні
відносини з іншими державами.
У 1921 р. були підписані договори з Білоруською, Вірменською,
Грузинською республіками. Латвія і Литва на той час стали суве-
ренними державами. До РРФСР тяжіли дві народні республіки
в Середній Азії — Бухарська і Хорезмська.
Проектів створення Союзу було декілька. Перший з них за-
пропонував нарком у справах національностей Й. Сталін. Він підго-
тував проект резолюцій, що передбачав входження України, Бі-
лорусії, Закавказьких республік до складу РРФСР на правах
авто номії. План дістав назву автономізації. Керівництво ж Грузії
вважало, що республіки повинні зберегти атрибути самостійності
й незалежності та формувати свої відносини на договірних заса дах.
Фактично ця пропозиція означала створення конфедерації радян-
ських республік.
6 жовтня 1922 р. ЦК затверджує перероблений за вказівками
Леніна проект резолюції «Про взаємини суверенних союзних рес-
публік». У її першому пункті зазначалося: «Визнати необхідним
укладання договору між Україною, Білорусією, Федерацією Закав-
казьких Республік і РСФСР про об’єднання їх у «Союз Соціалістич-
них Радянських Республік» із залишенням за кожною з них права
вільного виходу зі складу Союзу…»
Ленін уважав, що майбутній союз має будуватися на федератив-
них засадах, де РРФСР буде рівною за правами та обов’язками з ін-
шими республіками. Проект автоно мізації він відкидав як такий,
що утискає права республік, а у створенні конфедерації вбачав не-
достатній рівень об’єднання. Ленінський план «федералізації» здо-
був перемогу над сталінською «автономізацією». Правда, Сталіну
вдалося нейтралізувати Кавказькі республіки, насамперед Грузію,
створивши Закавказьку Федерацію, на чолі якої було поставлено
Закбюро партії, а його секретарем призначений С. Орджонікідзе —
завойовник Грузії і близький друг Сталіна.
206 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
Запитання
1. Чому Сталін був проти конфедерації?
2. Чому Ленін виступив за федерацію і проти автономії?