 |
|
Утворення чехословаччини
2-а група
До 1918 р. Чеські землі та Словаччина входили до складу бага-
тонаціональної Австро-Угорської монархії, в якій панувала динас-
тія Габсбургів. Упродовж декількох століть чехи і словаки не мали
національної самостійності й перебували під чужоземним гнітом…
Перша світова війна спричинила в Чеських землях і Словаччи-
ні активний антивоєнний рух і посилення боротьби проти імперії…
Всередині країни посилився саботаж, почастішали страйки, зріс
опір австрійським чиновникам.
У перебігу війни серед чеської та словацької буржуазії сфор-
мувалося два крила. Певна її частина… орієнтувалася на перемогу
німецько-австрійського бло ку. Інша частина, на чолі якої стояли
Т. Масарик і Е. Бенеш, прагнучи суверенітету й незалежності, орі-
єнтувалася на перемогу країн Антанти. Саме ці патріотичні сили
очолили національно-виз вольний рух у Чехії та Словаччині. Пер-
шим його великим про явом став загальний страйк у січні 1918 р.
У Чехії він проходив під гаслами «Право націй на самовизначен-
ня!», «Національна та державна самостійність Чехословаччини!»
У липні 1918 р. усі чеські політичні партії створили Націо-
нальний комітет, пов’язаний з Чехословацькою національною ра-
дою в Парижі, що його очолив знаний політичний діяч Томаш Ма-
сарик.
28 жовтня 1918 р., коли стало відомо, що австро-угорський
уряд погодився прийняти запропоновані президентом Вільсоном
умови миру, Національний комітет проголосив створення Чехосло-
вацької держави. 30 жовтня Словацька національна рада заявила
про відокремлення Словаччини від Угорщини та приєднання її до
Чеських земель… 14 листопада 1918 р. Національні збори, що сфор-
мувалися через розширення складу Національного комітету, про-
голосили Чехословаччину республікою та обрали президентом То-
маша Масарика.
Запитання
1. Що стало поштовхом для чеського і словацького народів у до-
сягненні незалежності?
Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)213
2. Яке питання спричинило розкол у середовищі чеської та сло-
вацької буржуазії у перебігу війни?
3. Хто очолив національно-виз вольний рух у Чехії та Словаччині?
4. Назвіть основні події національно-визвольної боротьби, що при-
звели до створення Чехословацької республіки.
5. Хто очолив новостворену державу?
У ч и т е л ь. Остаточно кордони Чехословаччини було визначе-
но в 1919–1920 рр. Версальським, Сен-Жерменським і Тріанон-
ським мирними договорами. До складу Чехословацької держави
увійшли Чехія, Моравія, частина Сілезії, Словаччина і Закарпат-
ська Україна. Територія Чехо-Словаччини становила 140 тис. км . 2
населення — близько 13,6 млн осіб. Серед них: чехів — майже
7 млн, німців — 3 млн, словаків — 2 млн, угорців — 750 тис., укра-
їнців — 450 тис., поляків — 100 тис. До складу Чехословаччини
в січні 1919 р., всупереч рішенню Народного з’їзду Закарпаття про
возз’єднання з радянською Україною, ввійшла Закарпатська Укра-
їна. Чехословацький уряд не виконав своїх зобов’язань щодо забез-
печення автономії Підкарпатської Русі, тобто Закарпаття, хоча ко-
рінне населення тут не відчувало такої сильної національної
дискримінації, як у Румунії та Польщі. З усіх новостворених дер-
жав Східної Європи Чехословаччина була найбільш демократич-
ною, але це не означало, що відносини між центральним урядом
і населенням Закарпаття були безконфліктними. Питання про ав-
тономію завжди призводило до зростання напруженості між Пра-
гою та її східними провінціями.
Завдання учням
1. Знайдіть на карті ті частини країни, про які йшлося.
2. Виписати національний склад Чехо-Словаччини у порядку
зменшення.
3. Яким було становище українського населення Підкарпатської
Русі?
Робота зі схемою
Учитель розповідає про державний лад Чехословаччини за Кон-
ституцією 1920 р. Під час розповіді вчителя учні складають схему.
Президент (на 7 років) Національні збори
Сенат (150 місць)
Уряд Палата депутатів (300 місць)
Виборці (до палати депутатів — з 21 року, до сенату — з 26 років
214 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
Конституція 1920 р.
20 лютого 1920 р. Національні збори прийняли Конституцію
Чехословацької Республіки, що декларувала основні демократичні
свободи. Президент, якого обирали Національні збори терміном на
7 років, наділявся великими повноваженнями, здійснюючи разом
з урядом виконавчу владу. Законодавча влада належала законодав-
чим Національним зборам. Прийняттям конституції завершилося
створення Чехословацької Республіки.
Формально всі нації користувались однаковими правами, але
включення до конституції положення про «єдину чехословацьку
націю» означало, що національна самобутність словаків не бралася
до уваги. Суперечності в різноманітних сферах життя між чехами
і словаками, то явні, то приховані, мали місце протягом усього іс-
нування Чехословацької Республіки та були розв’язані на початку
90-х рр. XX ст. шляхом створення двох самостійних держав — Че-
хії та Словаччини.
На міжнародній арені Чехословаччина орієнтувалася на Фран-
цію, а в 1920–1921 рр. разом із Румунією та Югославією створила
Малу Антанту, що виявилася важливою ланкою системи військово-
політичних союзів під егідою Франції.
Запитання
1. Охарактеризуйте державний лад, який був встановлений у Че-
хословаччині за Конституцією 1920 р.?
2. За Конституцією Чехословаччина була проголошена унітарною
державою. До яких проблем у майбутньому могло призвести це
положення?
У ч и т е л ь. Чехословаччина, успадкувавши 4/5 промислово-
го потенціалу імперії Габсбургів, стала однією з найбільш розви-
нених в економічному плані країн Центральної та Південно-
Сх ідної Європи. Важливе значення для не ї мало завоювання
зовнішніх ринків, боротьба проти конкуренції промислово роз-
винених держав. Наприкінці 1923 р. економіка країни вийшла
з повоєнної економічної кризи. Чеські підприємці зуміли завою-
вати чимало ринків, особливо в Центральній Європі, де раніше
провідні позиції належали німецьким та австрійським фірмам.
Чеські корпорації підпоря дкували собі економіку Словаччини та
Закарпатської України, перетворивши їх на аграрно-сировинні
придатки е кономічно розвинених чеських земель. У багатьох
чехословацьких концернах сильні позиції мали англійські,
французькі та бельгійські капіталісти.
Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)215
Промислове виробництво Чехословаччини неухильно зростало
і в 1927–1929 рр. перевищило довоєнний рівень на 20 %. Чехо-
Словаччина за вивозом взуття, бавовняних тканин посіла друге
місце серед європейських країн, а за експортом цукру — перше.
У розв’язанні політичних питань велику роль відігравала «група
Града», що дістала свою назву від резиденції президента у Празі.
Президент Чехословаччини Т. Масарик був досвідченим політи-
ком, мав великий авторитет у країні, підтримував тісні зв’язки
з банками, корпораціями як у себе в країні, так і за кордоном. З Ма-
сариком тісно співпрацював один з ідеологів національно-
соціалістичної партії, який в усіх урядах обіймав посаду міністра
закордонних справ, — Е. Бенеш. «Град» впливав на розв’язання
найважливіших питань внутрішньої та зовнішньої політики через
«п’ятірку» — лідерів чеських партій, включно з соціал-демо-
кратією, хоча між ними виникали розбіжності й конфлікти через
прагнення «п’ятірки» бути незалежною від «Града».
Угорщина
3-я група
Угорщина як важлива частина Австро-Угорщини брала актив-
ну участь у Першій світовій війні. Але глибока криза, що охопила
країну в останній рік війни, призвела… до піднесення антивоєнно-
го руху. Вагому роль у цьому русі відігравав угорський граф М. Ка-
рої, який у роки війни створив Партію незалежності. Угорці вима-
гали негайного укладення сепаратного миру, розриву з Німеччиною,
проголошення незалежної Угорщини в її історичних кордонах.
За ініціативою Карої було утворено Національну раду, до якої
ввійшли партія незалежності та Соціал-демократична партія Угор-
щини (СДПУ). 26 жовтня Національна рада виступила з маніфес-
том до народу, в якому було викладено програму соціально-
політичних змін і реформи, проголошувалася рівноправність усіх
націй у рамках єдиної та неподільної Угорщини.
Однак уряд відмовився розпочати реформи. У ніч проти 31 жовт-
ня 1918 р. в Австро-Угорщині почалася революція. У ній взяли
участь широкі народні маси. На хвилі революційного піднесення
Карої за участі соціал-демократів сформував коаліційний уряд,
який заявив про проведення реформ. 13 листопада М. Карої висту-
пив із програмою уряду з цього питання, а 16 листопада Національ-
на рада проголосила Угорщи ну республікою.
Поряд із владними структурами після революції створювали ся
громадсько-політичні органи, які контролювали роботу фаб рик,
216 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
заводів, конфісковували поміщицькі землі або навіть брали владу
до своїх рук. Ці органи називалися радами.
Основним досягненням національної революції 1918 р. було по-
валення монархії Габсбургів та відокремлення Угорщини від Ав-
стрії, що започаткувало створення незалежної держави.
Запитання
1. Що стало поштовхом для угорців у досягненні незалежності?
2. Які сили очолили угорський народ в антивоєнному русі?
3. Назвіть основні події національної революції, що призвели до
створення Угорської республіки.
4. Що стало основним досягненням національної революції 1918 р.?
У ч и т е л ь. Ситуація в країні погіршилася, коли країни Ан-
танти в березні 1919 р. висунули Угорщині ультиматум, зажадав-
ши передачі майже 2/3 її території сусіднім державам: Румунії,
Чехо-Словаччині та майбутній Югославії. Уряд Карої виявився не-
спроможним дати відсіч цим територіальним зазіханням і пішов
у відставку. Новий уряд було запропоновано сформувати соціал-
демократам. Проте їх лідери вирішили домовитись про спільні дії
з комуністами. Вони уклали угоду та об’єдналися в єдину Соціаліс-
тичну партію Угорщини.
На основі цієї угоди в ніч проти 21 березня 1919 р. було сформо-
вано Революційну урядову раду, до якої перейшла вся влада в кра-
їні, проголошеній Угорською радянською республікою (УРР). Го-
ловою уряду було обрано соціал-демократа Шандора Гарбая. Бела
Кун став його заступником і комісаром іноземних справ. Угорські
революціонери намагалися створити «збройний союз» із радян-
ською Росією.
Першими кроками уряду стали створення Червоної армії, на-
ціоналізація промислових підприємств, банків, транспорт, земель-
них володінь, що перевищували 57 га введення монопольного пра-
ва держави на зовнішню торгівлю. Влітку 1919 р. на з’їзді рад було
прийнято нову конституцію, за якою вся влада переходила до рад.
Політика революційного уряду наразилася на опір заможних
верств населення, а спроба створити колективні сільськогосподар-
ські товариства викликала гостре невдоволення селянства. Міське
населення аж ніяк не влаштовувала націоналізація дрібних під-
приємств. Отже, соціальна база нової влади звузилася, її підтриму-
вала незначна меншість населення.
Основну силу опору революційному урядові становила Націо-
нальна армія, сформована за допомогою країн Антанти адміралом
Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)217
флоту М. Горті з офіцерів та унтер-офіцерів колишньої угорської
армії.
У перші тижні існування УРР ситуація в країні різко погірши-
лася. Південь Угорщини окупувала Франція, румунські війська за-
хопили Трансільванію, північні райони зайняли чехо-словаки.
У травні новостворена Червона армія розбила чехо-словацьку ар-
мію і вступила на територію Словаччини та Закарпатської Украї-
ни. Внаслідок таких дій виникла Словацька радянська республіка.
Проте на вимогу голови Паризької мирної конференції Клемансо
угорські війська в червні було виведено зі Словаччини. За це Угор-
щині пообіцяли евакуювати румунські війська з Трансільванії, але
Паризька конференція вирішила передати Трансільванію Румунії,
тому війська останньої залишилися там.
Тоді угорська Червона армія 20 липня 1919 р. перейшла в на-
ступ з метою відкинути румунські війська, але успіху не досягла.
Румунські війська перейшли в контрнаступ.
Безперервні бойові дії як проти внутрішніх, так і проти зовніш-
ніх ворогів призвели до повного виснаження комуністичного режи-
му Угорщини. Уряд вступив у переговори з країнами Антанти про
припинення війни і 1 серпня 1919 р. пішов у відставку. Проісну-
вавши 133 дні, комуністична диктатура в Угорщині впала.
Запитання
1. Що було спільного в політиці радянських урядів Угорщини та
Росії?
2. Чому Угорська радянська республіка зазнала поразки?
У ч и т е л ь. Новий уряд було сформовано з профспілкових
і соціал-демократичних лідерів. Він ліквідував революційні трибу-
нали, відновив поліцію й суди. 4 серпня частини румунської армії
увійшли до Будапешта й роззброїли Червону армію. Почалися аре-
шти більшовицьких активістів. 16 листопада, після виведення ру-
мунських військ, у місто вступила угорська національна армія
М. Хорті, єдина на той час реальна, загальнонаціональна сила,
здатна підтримувати порядок. Попереду військ на білому коні їхав
адмірал М. Хорті, який фактично встановив у країні свою диктатуру.
Міклош Хорті фон Надьбаня (1868–1957) — військовий прави-
тель Угорщини в 1920–1944 рр. Контр-адмірал. Народився у м. Кен-
дереш. Закінчив військово-морську академію. У 1886–1918 рр.
служив у військово-морському флоті Австро-Угорщини. У 1918 р. —
головнокомандувач австро-угорського флоту. У період комуністич-
ного режиму в Угорщині був військовим міністром еміграційного
218 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
уряду, що облаштувався в Середі, а потім головнокомандувачем на-
ціональної армії. Після падіння УРР обраний до парламенту, 11 бе-
резня 1920 р. проголошений регентом (правителем) Угорщини.
Після 1933 р. встановив тісні зв’язки з нацистською Німеччиною.
У жовтні 1944 р. виїхав до Німеччини, а потім до кінця життя пере-
бував в еміграції в Портуґалії.
У січні 1920 р. в країні було проведено вибори до Національних
зборів, які розпочали свою роботу 16 лютого 1920 р. Національні
збори анулювали австро-угорську угоду 1867 р. та акти двох респу-
блік 1918–1919 рр. і винесли рішення про відновлення в країні мо-
нархії. Проти такого рішення категорично виступили країни Ан-
танти і сусіди Угорщини (Чехо-Словаччина, Румунія, Королівство
сербів, хорватів і словенців). М. Хорті скористався з такого стано-
вища і 1 березня 1920 р. домігся проголошення себе регентом із ши-
рокими повноваженнями. Він отримав право в екстремальних ви-
падках розпускати Національні збори, зберіг за собою посаду
голови командувача армії, проте головними його функціями були
представництво країни на міжнародній арені, призначення та при-
йом послів.
У червні 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний до-
говір, згідно з яким вона втрачала 2/3 території і половину насе-
лення. На неї було покладено обов’язок зі сплати репарацій. Чи-
сельність збройних сил обмежувалася 35 тис. вояків.
У 1921 р. прихильники монархії двічі намагалися вчинити за-
колот з метою повернути престол Карлу IV Габсбургу, доки Націо-
нальні збори 3 листопада 1921 р. не прийняли закон, що позбавляв
його цього права. Отож у 1921 р. в Угорщині було встановлено авто-
ритарний режим Хорті. Майже нічим не обмежена влада глави дер-
жави поєднувалась зі збереженням парламенту і деяких елементів
парламентської демократії — загального виборчого права, опози-
ційних, у тому числі соціал-демократичної, партій. Хортисти не
спромоглися створити власної масової фашистської партії. Не маю-
чи масової соціальної опори, гортизм спирався на систему легаль-
них і таємних союзів і товариств, таких як «Союз угорців, що про-
буджуються» та ін. Їхнім керівним центром був «Союз Етелкез»,
або «Екса», яким керувала «Рада семи вождів». Хорті вважався
«невидимим главою союзу» і контролював діяльність усіх цих ор-
ганізацій.
Економічне становище Угорщини стабілізувалося лише в 1924–
1926 рр. за допомогою позик, що надійшли від США, Великої Бри-
танії та Франції. Виникали нові галузі виробництва, але економіка
Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)219
країни залишалась переважно аграрно-індустріальною. Було про-
ведено часткову аграрну реформу.
На міжнародній арені Угорщина прагнула до перегляду Тріа-
нонського договору і зменшення репарацій. З 1927 р. Угорщина
зблизилася з Італією.
Запитання
1. Назвіть спільні ознаки між авторитарним режимом М. Хорті
в Угорщині та фашистським режимом Б. Муссоліні в Італії?
2. Поміркуйте, чому Угорщина почала прагнути зближення з Іта-
лією.
У ч и т е л ь. Незважаючи на прагнення Польщі та Чехословач-
чини відновити своє право на самостійний розвиток, самі вони не
визнавали цього права за іншими народами.
Робота з таблицею
Слухаючи розповідь учителя, учні складають таблицю «Особ-
ливості політичного та економічного розвитку Польщі, Чехосло-
ваччини та Угорщини».