 |
|
Вдосконалення системи освіти
У ч и т е л ь. Новий технічний рівень виробництва, його усклад-
нення і спеціалізація, масовий характер і стандартизація вимагали
поліпшення загальноосвітнього і технічного рівнів населення. По-
ступове підвищення значущості освіти супроводжувалося розвит-
ком різних форм спеціалізованого технічного навчання, особливо
в нових галузях промисловості. Загальна і спеціальна освіта става-
ла потребою розвитку суспільства, неодмінною умовою його про-
гресу і вдосконалення. Істотно мінялися структура і зміст освіти
в різних країнах. Значно більше уваги почали приділяти вивченню
математики, фізики, хімії на всіх стадіях навчання, зважаючи на
потреби виробництва; освіта дедалі більше почала набувати при-
кладного характеру. В основі спеціалізації та диференціації освіти
було підвищення ії загального рівня.
У 1918 р. діти з 5 до 14 років обов’язково повинні були навчати-
ся в школах.
234 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
Університетська освіта у Великій Британії перебувала на вищо-
му світовому рівні, а ії центри — Лондонський, Кембриджський,
Оксфордський та Единбурзький університети — були своєрідною
Меккою для кращих наукових сил світу і приваблювали таланови-
ту молодь багатьох країн Європи, Америки та Азії.
Передові позиції С1ІІА у виробництві, нових технологіях, зростан-
ня великого фабричного виробництва, конвеєрна система його органі-
зації з технікою, що безперервно ускладнювалася, зумовили швидке
зростання освіти в країні. Якщо у 1910 р. в середній школі (9–12 кла-
си) навчалося 15,4 % молоді віком 14–17 років, то у 1920 р. — вже
32,3 %, а в 1930 р.— 51,4 %. Змінювався й зміст середньої освіти. Ще
у 1918 р. закони про обов’язкову початкову освіту було прийнято в усіх
штатах. Тому неграмотність тут знизилася з 7,7 % у 1910 р. до 4,3 %
у 1930 р. У школах США встановили досить низький мінімум
обов’яз кових знань, пр оте істотно збільш ились прог рама
з необов’язкових предметів, що давало простір для творчості як педа-
гогам, так і самим учням. Приблизно з 20-х рр. в американській шко-
лі здійснювалася диференціація навчання між тими, хто має «акаде-
мічні здібності», й тими, хто «практично мислить». До шкільної
програми включалися курси, що готували до професії з ведення хат-
нього господарства.
Високого рівня досягла освіта у Франції. Ще наприкінці XIX ст.
було прийнято закони, що передбачали обов’язкове навчання дітей
обох статей віком від 6 до 13 років. На початку XX ст. встановлено
нову структуру середньої школи, що формально зрівнювала кла-
сичне й реальне відділення у праві здобуття подальшої освіти. Ви-
ща освіта у Франції розвивалася в ті роки здебільшого у стінах уні-
верситетів.
Німеччина досягла значних успіхів в освіті та науці у другій по-
ловині XIX — на початку XX ст. Центрами освіти і зосередження
кращих наукових сил країни стали Гейдельберзький, Кельнський,
Лейпцизький та Фрайбурзький університети.
Робота в парах
Учитель організовує роботу в парах. Учні отримують уривок
з історичного джерела, в якому повинні знайти причини підвищен-
ня зацікавленості держави у кваліфікованих, освічених кадрах.
Документ 1
У повоєнні роки західні держави більше, ніж раніше, відчули
потребу у кваліфікованих робітниках і грамотних управлінцях.
Не обхідність відновлення зруйнованої війною економіки, форму-
вання у молоді нового мис лення змушували поставитись уважніше
Тема 5. Період стабілізації в Європі та Північній Америці (1924–1929 рр.)235
до проблем виховання та освіти. Слід зазначити, що протягом цьо-
го періоду в усіх провідних західноєвропейських країнах і США
школа, можливо, більш адекватно, ніж будь-яка інша громадська
структура, відображала настрої та інтереси епохи. Ринок праці по-
требував не ли ше «універсального» працівника, а й людини, яка
б мала ґрунтовну загальну освіту.
Запитання до документа
• Чому саме у повоєнні роки держава більше, ніж раніше відчула
потребу у кваліфікованих кадрах?
Робота в групах
Учні об’єднуються у три групи, кожна з яких отримує уривок
історичного тексту про стан освіти в деяких країнах світу.
1-а група
Стан освіти у Великій Британії у 20-ті рр. ХХ ст.
У 1918 р. [у Великій Британії] за так званим законом Фішера
було збільшено граничний вік обов’язкового навчання з 12 до 14 ро-
ків. Уся початкова освіта стала повністю безкоштовною. Дітям, які
далі не навчалися у середній школі (а таких була більшість), нада-
но деякі можливості для подальшої освіти.
Місцевій владі надали право відкривати дошкільні заклади для
дітей до 5 років. Проте це не мало успіху, через те що кошти уряду
було витрачено на організацію продовження початкової освіти…
Менш ніж 10 відсотків дітей навчалося у середній школі, в якій
у 16 років можна було скласти випускний іспит. До середньої школи
йшли діти з посередніми здібностями з багатих сімей, тому що їхні
батьки були спроможні заплатити за навчання. Діти з бідних сімей,
що склали іспити, отримували грошову допомогу для внесення плати
за навчання, проте оскільки навчання у середній школі було пов’язане
з різними витратами, то дуже мало дітей з робітничих сімей продов-
жували навчання у середній і ще менше — у вищій школі.
Запитання
1. Які зміни сталися в початковій освіті у 1918 р. у Великій Британії?
2. Яке право отримала місцева влада у сфері освіти? Чи було до-
сягнуто очікуваних результати? Чому?
3. Які діти вступали до середньої та вищої школи? Чому?
2-а група
Б. Муссоліні про мету шкільної освіти
«Немає ніякої потреби перевантажувати дітей викладанням
учeнь, що походять як з минулого, так і з сьогодення. Нам треба
236 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
єдине: щоб школи розвивали характер італійців. Уся шкільна сис-
тема повинна вчити молодих людей розуміти фашизм, щоб вони
самі оновлювалися у фашизмі й жили в тій історичній атмосфері,
яку створила фашистська революція».
Запитання
1. У чому Б. Муссоліні вбачав мету шкільної освіти?
2. Чому, на вашу думку, не було ніякої потреби перевантажувати
дітей викладанням уч eнь, що походили як з минулого, так
і з сьогодення?
3-я група
Погляд дослідника на соціальні зміни в Шотландії
Після 1918 р. у старших класах вивчали більше предметів.
Важливість класичних предметів занепала. Більшість учнів вивча-
ли точні науки, оскільки існувала тенденція вважати фізику і хі-
мію «хлопчачими» предметами, у той час як дівчата вивчали біо-
логію. Предмети комерційного і технічного спрямування стали
нормальним явищем у середній школі, хоча вони все ще приваблю-
вали менш здібних дітей.
Запитання
1. Чому, на вашу думку, з 1918 р. занепадає класична наука,
а більшість учнів починає вивчати точні науки? З якими зміна-
ми у житті людства це пов’язано?
2. Які тенденції спостерігалися під час вибору предметів у серед-
ній та вищій школі?
Робота з таблицею
Учитель організовує роботу з таблицею «Розвиток освіти у про-
відних державах Європи та США».