Здавалка
Главная | Обратная связь

Характеристика дефектів скляних виробів.



Дефекти, поділять на три групи: дефекти скломаси, дефекти виробки і дефекти обробки.

Дефекти скломаси.Основними дефектами скломаси є

Повітряні і газові включення у вигляді "мошки" (діаметр до 0,8 мм) і пузирів (більше 0,8 мм). Пузирі можуть бути прозорі і непрозорі. Ці дефекти понижують естетичну цінність виробів, а також міцність і термостійкість, вони утворюються в результаті недостатнього просвітлювання скломаси.

Кристалічні включення— це кристали або сукупність кристалів різних сполук, форми і розмірів, які порушують однорідність скломаси. Ці включення непрозорі і псують зовнішній вигляд, різко знижують термостійкість, механічну міцність, створюють внутрішню напругу в склі, що може бути причиною биття в процесі експлуатації і при транспортуванні скляних виробів.

Скловидні включенням вигляді ниткоподібних хвилястих ліній або смуг іншого складу, ніж скломаса (свіль), чи прозорих або ж з відтінками згустків скла у вигляді бугорків чи крапель (шлір). Свіль і шлір псують зовнішній вигляд виробів, знижують термостійкість, механічну міцність та оптичну однорідність скла.

Недостатнє знебарвлення скломаси призводить до появи зеленуватих, голубуватих або інших відтінків у скляних виробах, що впливає негативно на прозорість скла та погіршує зовнішній вигляд виробу. Недопустимими у виробах дефектами цієї групи є замутнення, продавлювання пузирі і "рух".

До дефектів виробкиналежать різноманітні відхилення від нормативів, що виникають при формуванні виробів. Це деформація виробу чи його частини (деталі), нерівномірна товщина стінок і дна виробу, несиметричність ручок, викривлення ручок і ніжок, зазор між корпусом і кришкою, скривлення виробу та ін. Специфічними дефектами пресованих виробів є кованість (нерівності у вигляді дрібної хвилястої поверхні), облой і залишки (виступи скла з роз'ємних прес-форм). Кованість утворюється у зв'язку з використанням при формуванні виробу зношених прес-форм, що є недопустимим дефектом. Зморшки, складки на поверхні скловиробів виникають тоді, коли скло прилипає до дуже гарячих форм. Подряпини, риски на поверхні псують зовнішній вигляд виробів, але ледь помітні допускаються. Дефекти, які різко знижують довговічність та естетичні якості скляних виробів, не допускаються. До них належать овальність корпусу і дна виробів більше 2% зовнішнього діаметра, прилепи скла, тонкі тріщини на стінках виробу, продутість стінок, недопресування та ін.

Дефекти обробкивиникають на виробах на завершальному етапі виробництва. Такі дефекти як переплавлений край, риски від абразивного матеріалу, сліди кислотної поліровки (хвилястість, залишок "солей"), шви на ніжках виробів допускаються в посуді, якщо не псують товарний вигляд. Дефекти, які погіршують не лише зовнішній вигляд, але й довговічність виробів, їх ергономічні властивості та безпеку, недопустимі. До них належать такі дефекти: осипання краю, незаплавлені щербини і сколення похитування виробів на горизонтальній площині, недополірування поверхні виробу, неоплавлені (гострі, ріжучі) краї верху і дна виробу. До дефектів декорування скляних виробів належать: несиметричність, недоведення і переведення лінії малюнка, "заовальність" алмазних граней, забруднення, розтріскування, вигорання, потемніння і неміцне закріплення силікатних, люстрових фарб, плівок золота, срібла. Зазначені дефекти різко знижують естетичні властивості виробів і переважно не допускаються.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.