Технологічна система виготовлення скляних виробів
Самостійна робота – 21 Виробництво скла Характеристика скла та його властивостей Скло виготовлялось та оброблювалось вже 2500 років до нашої ери в Єгипті, а за 2000 років до нашої ери у Китаї. У Росії виготовлення скла було вперше організоване лише у 1635 році шведом Єлисеєм Костом. Скло уявляє собою поєднання кремнезему з рядом окислів (натрію, калію, кальцію та інших), яке утворюється при дуже високій температурі. При охолодженні скло набуває в'язкості, яка в свою чергу дозволяє виготовляти зі скла різні вироби. Всі речовини, які знаходяться у склоподібному стані мають декілька спільних фізико-хімічних характеристик. Типові склоподібні тіла ізотропні, тобто властивості їх однакові у всіх напрямах; при нагріванні плавляться, як кристали, а поступово пом'якшуються, переходячи з крихкого у тягуче, в'язке і, згодом, у краплерідке становище; розплавляються і твердіють, тобто витримують неодноразове розігрівання до розплавленого стану, а потім охолодження за однаковими режимами. Взагалі скло — це аморфна, тверда щільна маса, непроникна для рідин та газів, нерозчинна у кислотах. Хороше скло однорідне, майже не проводить тепло та елекроенергію і повністю прозоре. Основні види скла Існує багато видів скла з різним хімічним складом. Основними групами скла є: · вапняне скло - найбільш розповсюджене, використовується при виготовленні посуду, віконного та дзеркального скла та ін; · поташе-вапняне; · содово-вапняне; · свинцеве скло (свинцевий кришталь) - різновид скла, в якому частина вапна замінена на свинець. З цього різновиду скла виготовляють більш дорогий посуд, а також оптичне скло, яке сильно переломлює та розсіює світло. Склад звичайного віконного скла наближено виражається формулою Nа2О • СаО • 6SіО2. Із скла виготовляють волокна і тканини для технічних потреб. Освоєно випуск склокристалічних матеріалів-силітів, які порівняно зі склом мають більшу міцність. З них виготовляють електричні ізолятори, посуд, тощо. Основні складові сировини для виготовлення скла Основними сирими матеріалами для скла є кварцевий пісок з високим вмістом кремнезему, кальцинована сода, сульфат, поташ, крейда, вапняний камінь, доломіт, доломітові вапняки. Для того, щоб надати склу спеціальних якостей додають окис свинця, окис цинку, барит або вуглекислий барій, фосфорну кислоту або її солі. Для отримання фарбованного скла використовують марганець, хром, кобальт, мідь, золото та ін., а також деякі рідкі елементи. Для освітлення скломаси до шихти домішують селітру, кухонну сіль, а також миш'як. Для отримання непрозорого, так званого молочного скла у шихту домішують криоліт, фтористий натрій, або кальцій і деякі інші матеріали. Приблизне співвідношення сирих матеріалів для отримання віконного скла при машинному виробництві таке: пісок — 100 вагових частин, сода — 36, сульфат — 4, крейда — 25 вагових частин. Технологічна система виготовлення скляних виробів Скло добувають сплавленням у спеціальних печах суміші соди NаСО, вапняку СаСО і білого піску SіО. Хімізм процесу можна представити так: при сплавленні утворюються силікати натрію і кальцію: Nа2SіО3; СаSіО3. Ці сілікати та кремнезем SіО2 сплавляють у масу, яка поступово охолоджується. Часто у виробництві скла соду замінують сульфатом натрію і вугіллям. Для виготовлення спеціального скла змінюють склад вихідної суміші. Замінюючи соду Nа2СО3 поташем К2СО3 отримують тугоплавке скло (для хімічного посуду). Замінюючи крейду СаСО3 оксидом свинцю (II) РlО, а соду поташем, добувають кришталеве скло. Воно має більшу променезаломлювальну здатність і застосовується для виготовлення художнього посуду. Основні процеси виготовлення скляних виробів складаються з таких операцій: 1. сирі матеріали подрібнюються, просіюються та змішуються у визначених для кожного сорту скла вагових співвідношеннях. 2. Ця суміш (шихта) засипається у спеціальні скловарні печі і при високій (близько 1450) піддається плавленню. 3. Отримана розплавлена скломаса, очищена від сторонніх домішок, набуває в'язкості при певній температурі, а потім іде на виготовлення виробів. 4. Виготовлення скла відбувається або за допомогою склоробних машин, або за ручним способом. Отримані вироби в більшості випадків ще в гарячому стані переносяться в спеціальні печі, в яких підлягають поступовому охолодженню. Завдяки цьому вони стають стійкими до змінення температури і менш крихкими. Після охолодження деякі вироби готові для використання, інші ж піддягають хімічній та механічній обробці. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|