Здавалка
Главная | Обратная связь

Класифікація надзвичайних (екстремальних) ситуацій



 

У фундаментальних наукових працях з психологічних наук для опису і відображення ризиконебезпечних ситуацій, що виникають у діяльності представників екстремальних професій, використовується велике коло понять. Вживання загальноприйнятих конкретних понять (катастрофа, локальний збройний конфлікт, збройний напад, пожежа, стихійне лихо тощо) переплітаються з більш абстрактними узагальнюючими поняттями (винятковий стан, складні ситуації, кризові ситуації, надзвичайні ситуації, критичні ситуації, особливі ситуації, ускладнена оперативна обстановка, умови підвищеної небезпеки та т. ін.).

Аналіз літературних джерел, які визначають діяльність фахівців екстремальних професій, свідчить, що порівняно із неузгодженістю у термінологічному визначені сфери надзвичайних ситуацій законодавства, деякі вчені дозволяють собі інколи довільне трактування визначень та понять, ігноруючи термінологію, яка вживається відповідно до чинного законодавства та державних стандартів, або керуються застарілою термінологією, яка на сьогоднішній день через відміну того чи іншого законодавчого або нормативного акта втратила свою актуальність.

Так, А.І. Пригожин (1989) НС розглядає як катастрофи природного, екологічного, технічного й соціального характеру.

В.І. Арнольд, (1990) розглядає НС як зміну зовнішніх умов у будь-яких системах, які виникають під впливом змін параметрів, і коли новий стан цих систем кардинально міняє їх якість, або таким само чином діє на пов’язані з ними системи.

Б.М. Порфирьєв (1989) вказує, що НС – це зовнішньо несподівана, раптово виникаюча обстановка, яка характеризується невизначеністю і складністю прийняття рішення, гостроконфліктністю і стресовим станом населення, значними соціально-екологічними й економічними збитками, перш за все, людськими жертвами, і, як наслідок цього, необхідністю великих людських, матеріальних і часових затрат на проведення евакуаційно-рятувальних робіт і ліквідацію різнопланових негативних наслідків (руйнування, пожеж тощо) [166].

О.К. Микеєв (1990) під НС розуміє невизначену комбінацію обставин, що представляють небезпеку для життя, здоров’я і діяльності людей та вимагають негайних дій [132].

Я.І. Василькевич (1998) говорить, що НС – це обстановка на об’єкті або певній частині території (акваторії), що склалася в результаті подій і нещастя природного, екологічного, техногенного, соціального та іншого характеру, що призвела або може призвести до значних збитків, людських жертв і порушень умов життєдіяльності [28].

Також ми зустрічаємо неоднорідне трактування терміну і в вітчизняних авторів.

Зокрема як у навчальній, так і науковій літературі вітчизняних авторів ми маємо розбіжності в підходах щодо класифікації надзвичайних ситуацій.

На нашу думку, для того, щоб визначити та обґрунтувати вживання терміну «НС» необхідно розкрити зміст та семантику таких понять як «ситуація» та «надзвичайність».

 

Саме визначення поняття ситуація – (від французьської situation-положення, обстановка) – система зовнішніх по відношенню до людини умов, спонукаючих та опосередковуючих його активність. До зовнішніх умов можна віднести: у просторовому відношенні – сприймання розташування предметів; у часовому відношенніпередумови дій людини; у відношенні функціональномунезалежність від людини відповідних умов в момент дії.[4]

 

За висловом Олпорта (G. Allport, 1937), ситуація дає імпульс дії, активізує з необхідною інтенсивністю відповідну диспозицію. Особливості ситуації виступають як актуальні умови. Із множини особистісних диспозицій актуалізується та, що налаштована на дану ситуацію. Оскільки диспозиції не можуть завжди та повністю
детермінувати дію, вони трактуються як форми “звичної готовності”. У самому ж суб’єкті мають місце мінливі та обумовлюючі власну поведінку психічні процеси і стани, які можуть бути викликані ситуацією. Разом з тим, чим швидше змінюється ситуація, тим менш однозначною виявляється поведінка людини. Очевидно важливою особливістю, з точки зору особистості, тут виступає збіг ситуації з очікуваними наслідками дії. Ці наслідки антиципіюються подіями і включені в актуальну ситуацію, а для того, щоб вони були помітні і очікувані, необхідна індивідуальна здібність до диференціалізації та генералізації інформації.

K.Bowers (1973) вказує на те, що ситуація – це функція особистості в тому ж ступені, в якому поведінка особистості є функцією ситуації.

Оцінка ситуації, з точки зору її конкретності або небезпеки, вперше стала центральним моментом в когнітивній поведінці емоцій Арнольда (M.Arnold, 1960). За станом сприйняття постає оцінка можливих наслідків для індивіда у ситуації, що сприймається. Ця оцінка приймає форму емоційного ставлення, що переживає людина, як поведінкова тенденція намагання чи уникнення. Супроводжуючі його фізіологічні реакції визначають вираженість емоцій. Останнім кроком у цій послідовності стає сама дія, намагання або уникнення. Цю схематичну модель процесу когнітивної оцінки ситуації уточнив та експериментально обгрунтував Лазарус (R.Lasarus, 1968)[5].

У сучасному тлумачному словнику української мови за редакцією Дубчинського В.В. (2006) термін «надзвичайний» трактується, як 1) «не такий як звичайно; чимось відмінний, особливий; винятковий, наприклад «надзвичайна ситуація»; 2) Який рідко буває, викликає відчуття захоплення, чудовий; 3) який має особливе значення; 4) непередбачений, викликаний певною необхідністю, спеціально призначений для чогось; екстрений, позачерговий.

Отже виходячи із того, що поняття є сутністю предмету термін «надзвичайна ситуація» використовується більшістю авторів у значенні узагальненого небезпечного явища, яке викликає особливі умови. Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004р. №368 “Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями” поняття “надзвичайна ситуація” має подвійний характер: з одного боку, воно описує небезпечне явище, а з іншого боку – це певний режим діяльності державних органів, передбачений системою реагування і запобігання.

Таким чином, залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація може бути державного, регіонального, місцевого або об’єктового рівня.

Для визначення рівня НС встановлюються такі категорії:

- територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайних ситуації;

- кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації;

- розмір заподіяних (очікуваних) збитків [163].

Разом з тим уже після введення в дію зазначеного нормативного акта, як у навчальній, так і науковій літературі вітчизняних авторів ми зустрічаємо певні розбіжності в підходах щодо трактування класифікації надзвичайних ситуацій.

Наприклад М.М. Биченок (2004) для класифікації НС пропонує застосовувати причинно-наслідковий і просторово-часовий підхід. Такий підхід, на думку автора дозволяє розрізняти будь-які НС за п’ятьма мінімально необхідними класифікаційними ознаками:

· за причинами виникнення V (джерелами небезпеки);

· за несприятливими наслідками Х (обкатами ураження);

· за протидіючими чинниками Z (ресурсами захисту);

· за просторовими характеристиками S (масштабністю);

· за часовими характеристиками Т(періодизацією) [19].

У навчальному посібнику “Безпека життєдіяльності” Є.П. Желібо (2004) ми маємо класифікацію за такими групами [46]:

· природні;

· техногенні;

· соціально-політичні;

· комбіновані.

Разом з тим відповідно до законодавчих актів НС класифікується: державного; регіонального; місцевого або об’єктового рівня [163].

Отже надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України (рис. 1.6) і здійснювати негативний вплив на функціону-вання об'єктів економіки і життєдіяльність населення у мирний і воєнний час, діляться за наступними основними ознаками:

· у сфері виникнення;

· за галузевою ознакою;

· за масштабами можливих наслідків.

За першою ознакою «у сфері виникнення» надзвичайні ситуації розподіляються за характером виникнення на:техногенні, природні, соціально-політичні і воєнні.

 

 


Рис. 1.6 Класифікація надзвичайних ситуацій на території України

 

Техногенні надзвичайні ситуації класифікуються за типами аварій (катастроф).

Надзвичайні ситуації техногенного характеру за характеристиками явищ, що визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб'єкти господарської діяльності, поділяються на аварії (катастрофи), які супроводжуються викидами (виливами) небезпечних речовин, пожежами, вибухами, затопленнями, аваріями на інженерних мережах і системах життєзабезпечення, руйнуванням будівель і споруд, аваріями транспортних засобів та інші (рис. 1.7).

 

 
 

 


Рис. 1.7 Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру

 

Аварії (катастрофи), що пов'язані з викидом небезпечних речовин, додатково поділяються на радіаційні, хімічні, біологічні і, крім цього, поділяються ще за видами розповсюдження речовин у навколишньому природному середовищі.

Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами можливих природних явищ, що призводять до їх виникнення (рис. 1.8): небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподар-ських рослин хворобами і збудниками, зміна стану водних ресурсів і біосфери тощо.

Кожний клас стихійного лиха класифікується за характерис-тиками явища, які визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб'єкти господарської діяльності.

 

 
 

 

 


Рис. 1.8 – Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, які пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконститу-ційного спрямування (рис. 1.9), діляться на наступні НС: здійснення або реальна загроза терористичного акту; викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден; захоплення заручників; встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях; викрадення або захоплення зброї; виявлення застарілих боєприпасів тощо.

 
 

 


Рис. 1.9 – Класифікація надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру

 

Надзвичайні ситуації воєнного характеру, які пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення, внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів та сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо (рис. 1.10).

За другою основною ознакою «за галузевою ознакою» надзви-чайні ситуації поділяються на НС, які можуть бути: в будівництві; у промисловості; в житловій, комунальній і побутовій сфері обслуго-вування населення; на транспорті, у сільському господарстві; в лісному господарстві.

Надзвичайні ситуації на транспорті додатково діляться залеж-но від виду транспорту на надзвичайні ситуації на повітряному, водному, наземному і на підземному транспорті.

За третьою основною ознакою «за масштабом можливих наслідків» надзвичайні ситуації поділяються з урахуванням тери-торіального поширення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків на НС:

 
 

 


Рис. 1.10 – Класифікація надзвичайних ситуацій воєнного характеру

 

Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2) яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як один відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);

3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі – особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичайної ситуації), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;

5) збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

6) яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як один відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);

2) яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб, або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

3) збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;

2) внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

3) збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.