Главная | Обратная связь

Оцінкові показники профільної прохідності.

Більшість показників профільної прохідності визначається геометричними параметрами автомобіля (рис. 63). Їх вимірювання виконується при повному завантаженні автомобіля на горизонтальній поверхні з твердим покриттям.

Рис. 63. Показники профільної прохідності

Дорожний просвіт Н – віддаль від поверхні дороги до найнижчої точки автомобіля, що розташовано переважно між колесами ведучого моста. У сучасних автомобілів звичайної прохідності дорожний просвіт дорівнює:

– легкові автомобілі 150…220 мм;

– автобуси 220…300 мм;

– вантажні автомобілі 240…300 мм.

У автомобілів підвищеної та високої прохідності дорожний просвіт досягає 400…500 мм.

Передній звис L₁ – віддаль від крайньої передньої точки автомобіля до нормальної площини, що проходить через передню вісь.

Задній звис L₂ – віддаль від крайньої задньої точки автомобіля до нормальної площини, що проходить через задню вісь.

Кут переднього звису γ₁ – кут між опорною поверхнею і площиною, дотичною до передніх коліс і контура автомобіля.

Кут заднього звису γ₂ – кут між опорною поверхнею і площиною дотичною до задніх коліс і контура автомобіля.

Кутами звису обмежується прохідність автомобіля при переїзді через рови, пороги, круті переломи дороги. Для автомобілів звичайної прохідності кут переднього звису повинен бути не меншим 25°, кут заднього звису не меншим 20°. Для автомобілів підвищеної прохідності обидва кути повинні бути не меншими за 30°. Найбільші значення кутів звису мають автомобілі високої прохідності: γ₁ = 60…70°; γ₂ = 50…60°.

Поздовжній радіус прохідності R_пд – радіус циліндричної поверхні, через яку може проїхати автомобіль, не зачіпаючи її своєї найнижчою точкою в базі. Чим менший цей радіус, тим крутіші нерівності може долати автомобіль.

Поперечний радіус прохідності R_пп – радіус циліндричної поверхні, через яку може проїхати автомобіль, не зачіпаючи її своєю найнижчою точкою в колії.

Кут перекосу мостів γ характеризує здатність пристосовуватися до нерівностей дороги без втрати контактів коліс з дорогою. Він визначається як сума кутів можливого повороту переднього γ_п і заднього γ_з мостів відносно повздовжньої осі (рис. 64).

Рис. 65. Кут перекосу мостів

Прохідність як сідлового, так і причіпного автопоїзда залежить також від кутів гнучкості у вертикальній та горизонтальній площинах (рис. 66).

Рис. 66. Кути гнучкості автопоїзда

Кут вертикальної гнучкості β характеризує прохідність автопоїзда по шляхових нерівностях, а кут горизонтальної гнучкості α характеризує здатність автопоїзда до здійснення поворотів. За міжнародним стандартом ISO для забезпечення взаємозамінності тягово-зчіпних пристроїв причіпних автопоїздів вертикальний кут гнучкості повинен бути не меншим ±40°, а горизонтальний кут гнучкості не менше ±55º. Для сідлових автопоїздів кут вертикальної гнучкості повинен бути не меншим ±8º, а кут горизонтальної гнучкості не меншим ±90°.

Найбільший підйом (рис. 67, а) – підйом дороги з рівною поверхнею завдовжки не менше двох довжин автомобіля, що долається без використання інерції, тобто без попереднього розбігу. Визначається за достатністю тягової і зчіпної сил. Нормовані зчеплення найбільшого підйому:

25% для окремого автомобіля;

18% для автопоїзда.

Для повноприводних автомобілів максимальний підйом відповідно 45% і 22 %.

Рис. 67. Критичні кути нахилів дороги

Найбільший кут схилу (рис. 67, б) – кут поперечного нахилу дороги, якою може рухатися автомобіль. Визначається з умов стійкості щодо поперечного ковзання чи перекидання автомобіля.

Висота порога і ширина рова, через які може переїхати автомобіль залежать як від показників профільної прохідності ( кути звису, радіус поздовжньої прохідності), так і тягово-зчіпних показників.