Простір елементарних подій
Будемо вважати фіксованим комплекс умов W і станемо розглядати деяку систему S подій A,B,C,.., кожна з яких при здійсненні W повинна з'явитись(мати місце), або не з'явитись. 1. Якщо за появою А слідує обов’язково поява В, то говорять, що А тягне за собою або 2. Якщо А тягне В, а В тягне А, тобто обидві події одночасно або наступають, або не наступають, то А і В – рівносильні А=В 3. Подія, при якій з'являється А і В одночасно, будемо називати добутком подій А і В і позначати АВ або 4. Подія, при якій з'являється або подія А, або подія В, або обидві події, називають сумою подій А і В і позначається А+В, або 5. Подія, при якій А здійснюється, а В не здійснюється, називається різницею подій А і В і позначається А–В 6. Дві події А і називають протилежними, якщо А+ =U, A =V, де U – достовірна подія, V – не можлива подія Наприклад. Якщо при киданні одного грального кубика подія С – випадання парного числа очок, то U–C= , де – подія:випадання непарного числа очок Розглянемо вище перераховані поняття на діаграмах В’єнна. Нехай комплекс умов W заклечається в тому, що всередині квадрата вибирається навмання точка. Нехай А – подія, яка заклечається в тому, що точка попала в ліве коло(його внутрішню частину), В – в праве коло. Тоді події А, , В, , А+В, АВ заключаються в попаданні вибраної точки всередину областей, заштрихованих.
А В А+В АВ Нехай А – випадання на верхній грані кубика шести очок, В – трьох очок, С – парного числа очок, Д – числа очок, кратного трьом. Тоді: , , , А+В=Д, СД=А 7. Подія, називається достовірною, якщо вона обов’язково здійснюється при здійсненні умов W. Подія, називається неможливою, якщо вона ніколи не з'являється при здійсненні умов W(при підкиданні кубика ніколи n=13) 8. Дві події А і В називаються несумісними, якщо вони не можуть з'явитися одночасово, тобто АВ=V Якщо А=В1 + В2 + …+Вn і події Ві попарно несумісні, тобто Вi Вj =V,i≠j, то говорять, що подія А підрозділяється на часткові випадки В1,В2,…,Вn . Наприклад. При киданні кубика подія С, яка полягає в випаданні парного числа очок, підрозділяється на часткові випадки Е2 ,Е4 ,Е6 . Події В1, В2 ,…,Вn утворюють повну групу подій, якщо хоч би одна із них обов’язково повинна з'явитись, тобто В1+В2+…+Вn =U Особливе значення мають повні групи попарно несумісних подій. Наприклад: Е1,Е2,Е3,Е4,Е5,Е6 при однократному киданні кубика. 9. а) якщо системі S належать події А і В, то їй належать також події АВ, А+В,А–В б)система S містить достовірну та неможливі подію. Елементарними називаються події, які не розкладаються на більш прості(наприклад, Е1,Е2,Е3,Е4,Е5,Е6) Простір елементарних подій – множина елементарних подій, які розглядаються. Елементарні події – таки простору. Випадкова подія – множина точок простору елементарних подій. Достовірна подія – множина всіх точок простору. Для випадкових подій мають місце наступні закони: · комунікативний А+В=В+А, АВ=ВА · асоціативний А+(В+С)=(А+В)+С;А(ВС)=(АВ)С · дистрибутивний А(В+С)=АВ+АС;А+АВ=(А+В)(А+С) · тотожності А+А=А,АА=А А+ВС А+В А+С ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|