Рівняння третього степеня.
Нехай - рівняння третього степеня з комплексними коефіцієнтами. За допомогою підстановки зведемо його до виду (1)
Число називають дискримінантом рівняння (1).Корені цього рівняння знаходять за формулою , яка називається формулою Кардано. Якщо і є тими значеннями кубічних коренів, при яких є коренями рівняння (1), то решту коренів цього рівняння обчислюють так: Числа знаходяться з умови .
Якщо коефіцієнти p i q рівняння (1) є дійсними числами, то: 1) при рівняння має один дійсний корінь і два комплексних спряжених корені; 2) при рівняння має три дійсних корені і два з яких дорівнюють один одному; 3) при рівняння має три дійсних різних корені.
ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ. 10.1.При яких дійсних значеннях рівняння має один дійсний корінь і два комплексних корені. Розв’язання. Щоб рівняння мало один дійсний корінь і два комплексних корені треба, щоб . Тому
Тому такі корені будуть при
10.2.Довести, що корені рівняння є дійсними при будь-якому дійсному значенню числа . Розв’язання. Зведемо це рівняння до виду (1), ввівши заміну : . Матимемо
Щоб корені рівняння були дійсними при будь-якому дійсному значенню числа треба, щоб виконувалася умова, що . Дискримінант цього рівняння: < 0. Як бачимо умова виконується. Отже рівняння має три різних дійсних корені при будь-якому дійсному значенню числа , що і треба було довести.
10.3.Розв’язати рівняння:
Розв’язання. Дане рівняння є рівнянням виду (1), тому обчислюємо його дискримінант: .
Тоді Далі
10.4.Розв’язати рівняння:
Розв’язання. Зведемо це рівняння до рівнянням виду (1), помноживши спершу обидві його частини на : Виконажмо заміну: Маємо: Знаходимо дискримінант: Тоді
§ 11. Відокремлення дійсних коренів многочленів. 1) Всі корені многочлена лежать у середині круга з центром в точці 0 і радіусом . 2) Комплексні корені з дійсними коефіцієнтами розміщені симетрично відносно дійсної осі.
Теорема 1.Всі дійсні корені рівняння містяться в інтервалі , де .
Одним з методів знаходження верхньої межі додатніх коренів многочлена з дійсними коефіцієнтами є метод Ньютона.
Теорема 2. Число М є верхньою межею додатніх коренів многочлена , якщо при = М многочлен має додатнє значення, а всі його похідні – невід’ємні значення. Якщо – верхні межі відповідно додатніх коренів многочлена з дійсними коефіцієнтами , то додатні корені многочлена знаходяться у проміжку ( ), а від’ємні – у проміжку ( ).
Означення 1.Нехай - деяка впорядкована послідовність дійсних чисел. Кількість пар сусідніх чисел цієї послідовності, які мають протилежні знаки, називаєтьсякількістю змін знаків даної послідовності.
Правило Декарта: Число додатніх коренів многочлена з дійсними коефіцієнтами дорівнює числу змін знаків у послідовності його коефіцієнтів або на парне число менше.
Це правило можна застосувати і для оцінки кількості від’ємних коренів многочлена за допомогою заміни .
Щоб відокремити дійсні корені необхідно знайти інтервали, у кожному з яких лежить лише один корінь. Це можна зробити методом Штурма.
Припускаємо, що вже не має кратних коренів. Спочатку будуємо ряд Штурма: . Щоб знайти многочлен , застосуємо алгоритм, подібний алгоритму Евкліда:
............................................ .
Для зручності позначимо: . Тут всі остачі беруться з протилежними знаками, тобто .
Властивості ряду Штурма: Лема 1.Ніякі дві сусідні функції ряду не мають спільних коренів; Лема 2.Якщо є коренем однієї з проміжних функцій ряду, то значення сусідніх з нею функцій ряду мають у цій точці протилежні знаки; Лема 3.Якщо , зростаючи, проходить через корінь якої-небудь проміжної функції ряду, але не проходить через корінь , то число змін знаків у ряді Штурма при цьому не зміниться; Лема 4. Якщо , зростаючи, проходить через корінь многочлена , то число змін знаків у ряді Штурма зменшиться на одиницю.
Теорема Штурма. Якщо і ( ) – довільні дійсні числа, які не є коренями , то число дійсних коренів многочлена в інтервалі ( ) дорівнює , де і є число змін знаків у ряді Штурма відповідно у точках і .
Застосування теореми Штурма: 1) для будь-якого многочлена над полем дійсних чисел можна точно визначити загальне число дійсних коренів, а також число його додатніх і від’ємних коренів; 2) можна відокремити дійсні корені; 3) можна встановити,чи всі n коренів многочлена -го степеня є різні дійсніі числа.
Введемо такі позначення: М+-верхня межа додатніх коренів, m+ - нижня межа додатніх коренів, m_ - нижня межа від¢ємних коренів, M_ - верхня межа від¢ємних коренів.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|