Главная | Обратная связь

Чинники ефективності організації

Можна виділити три групи взаємообумовлених чинників ефективності організації:

1) загальносистемні чинники, що визначають передумови ефективного функціонування організації, до яких належать
ступінь реалізації принципів діяльності організації, організа­ційна культура, обґрунтованість системи відбору і оцінки ор­
ганізаційних рішень, наявність організаційного механізму,
що здійснює координацію і забезпечує взаємозв’язок частко­вих процесів;

2) зовнішні чинники обмеження діяльності організації,
обумовлені вимогами зовнішнього середовища, обмеженням інвестиційних ресурсів;

3) чинники управління розвитком організації — наявність програми розвитку організації, забезпеченість організаційни­
ми ресурсами.

За значимістю та силою впливу окремих чинників можна виділити такі, що найбільш істотно впливають на ефективність організації. Ці чинники називають критичними. Ефективність організації переважно визначається саме критичними чинни­ками, що вимагає їх змістового аналізу.

Принципи діяльності організації є основою побудови прак­тичної роботи організації, їх реалізація дає змогу підвищити ефективність за рахунок узгодження і впорядкування зв’язків основних елементів і процесів організації, а також зв’язків із зовнішнім середовищем. Шляхом своєчасного перегляду при­нципів досягається адекватний стан внутрішнього і зовніш­нього середовища розвиток організації.

Організаційна культура є чинником, що дає можливість організації опосередковано впливати на ефективність управ­лінських рішень. Наявна тісна взаємозалежність між культурою організації та успіхом її діяльності. Всі успішні організа­ції разом із чітким уявленням про стратегію свого розвитку, гнучкою організаційною структурою і висококваліфікованими співробітниками володіють сильною культурою і особливим стилем, які разом сприяють досягненню високої ефективності організації. При виникненні проблем в організаціях з розвине­ною культурою її співробітники здатні оперативно ухвалювати потрібні організаційні рішення, оскільки основоположні цін­ності організації визначені, зрозумілі та сприймаються всіма працівниками.

Наявність організаційного механізму, що здійснює коор­динацію і забезпечує взаємозв’язок часткових процесів. Ор­ганізаційний механізм характеризує підрозділи організації та відносини, які встановлюються і підтримуються між ними в процесі її діяльності, а також форми вияву цих відносин, сис­тему організаційних норм і процедур. Наявність організацій­ного механізму дає змогу здійснювати цілеспрямовану роботу із впорядкування зв’язків і підвищення ступеня узгодженості процесів та робіт. Якщо зі зміною вимог зовнішнього середови­ща число і характер взаємозв’язків елементів організації змі­нюється за умови збереження або підвищення організованості, то можна говорити про високу ефективність функціонування організації.

Вимоги зовнішнього середовища характеризують суспільні потреби, конкретизовані у властивостях продукту організації, а також обмеження, пов’язані з впливом на навколишнє сере­довище. Ці вимоги необхідно враховувати під час формування організаційних цілей і вибору шляхів їх досягнення. Якщо цього не відбувається, організація втрачає суспільну спрямо­ваність і виступає як закрита система, що реалізовує свої влас­ні цілі.

Обмеження інвестиційних ресурсів як чинник ефектив­ності організації визначає можливість досягнення кінцевого результату, адекватного поставленим цілям, з використанням наявних фінансових можливостей. У разі, якщо організаційні проекти, концепції не мають необхідної фінансової підтримки, вірогідність їх практичної реалізації та отримання ефекту (а ця визначальна умова ефективності) незначні.

Забезпеченість організаційними ресурсами. Ресурси ор­ганізації характеризують засоби організаційної діяльності. До складу цих засобів належать працівники, а також використо­вувані у практичній діяльності інформація, технічні засоби, інвестиції. Висока ефективність функціонування організації можлива за наявності необхідних ресурсів і зниження витрат на отримання необхідних результатів.

Програма розвитку організації виконує функції плануван­ня, контролю і регулювання її діяльності. Від того, наскільки досконалими є методи планування та управління процесом розвитку організації, обґрунтовані напрями організаційної ді­яльності та чітко сформульовані цілі розвитку, суттєво зале­жить вирішення проблеми підвищення організаційної ефек­тивності.