Главная | Обратная связь

НАСИЧЕНІ АЛЬДЕГІДИ ТА КЕТОНИ

До насичених альдегідів та кетонів відносять оксосполуки, радикали котрих є радикалами насичених вуглеводнів (алкіли).

Номенклатура. Альдегіди називають за номенклатурою ІЮПАК (м) як відповідні вуглеводні, до яких додають суфікс –аль (нумерацию головного ланцюга починають з атома вуглецю функціональної групи). За раціональною номенклатурою (р) – виходячи від оцтового альдегіда (Н₃С-С(О)Н) Для них также росповсюджена тривіальна номенклатура (т) (див. табл. ХХХ).

Кетони також називають як відповідний вуглеводень, додаючи суфікс –он і вказуючи номер атома вуглецю карбонільної групи (м) (повинен бути найменьшим), та по назві радикалів, сполучених з карбонільною группою (р) (див. табл. ХХХ).

Ізомерія.Оксосполукам характерна структурна ізомерія (А), а для кетонів і положення функціональної групи (В) (див. с. ХХХ ).

бутаналь 2-метилпропаналь пентанон-2 пентанон-3

Фізичні властивості.Мурашиний альдегід – газ, нижчі альдегіди та кетони – леткі рідини. Добре розчинні в органічних розчинниках.

Таблица ХХХ

Номенклатура деяких оксосполук

Формула	Номенклатура	Формула	Номенклатура
Альдегіди	Кетони
	м: метаналь		м: пропанон
р: -	р: диметилкетон
т: мурашиний	т: ацетон
	м: етаналь		м: бутанон
р: оцтовий	р: метилетилкетон
т: оцтовий	т: -
	м: пропаналь		м: пентанон-2
р: метилоцтовий	р: етилпропилкетон
т: пропіоновий	т: -
	м: 2-метилпропаналь		м: 2,5-диметилгексан-он-3
р: диметилоцтовий	р: ізопропілізобутил-кетон
т: ізомасляний	т: -

 

Хімічні властивості.Хімічні властивості оксосполук визначає наявність оксогрупи (альдегіди та кетони досить реакційноздатні сполуки).

Зв’язок С=О в оксогрупі, на відміну від етиленового С=С, досить поляризований, електронна густина зміщена в бік кисню і атом вуглецю набуває часткового позитивного заряду (див. мал.).

Завдяки цьому оксосполукам характерні реакціі нуклеофільного приєднання.

Як електроакцептор оксогрупа збільшує рухливість гідрогену при α-вуглецевому атомі і оксосполуки проявляють СН-кислотність. Вони також вступають у реакції відновлення-окислення, конденсації та полімерізації.

Реакції нуклеофільного приєднання.

Альдегіди та кетони приєднують різні сполуки, а саме воду, синильну кислоту, гідросульфіт натрію, спирти та інше.

- приєднання води. Альдегіди приєднують воду (І, див. мал.), утворюючи гідрати (ІІ). Гідрати сполуки нестійкі, існують тільки в розчинах. Кетони воду не приєднують.

- приєднання синільної кислоти. Оксосполуки приєднують синільну кислоту (ІІІ) і утворюють оксинітрили (ІV), які є проміжними сполуками при синтезі окси- та аміноспиртів.

- приєднання гідросульфіту натрію. При взаємодії із гідросульфітом натрію (V) утворюються кристалічні сполуки (VI) – бісульфітні похідні. Реакція використовується для виділення та очистки альдегідів та кетонів. Із кетонів у цю реакцію вступають лише ті, які містять хоча б один метильний радикал.

Приєднання альдегідами аміаку (I) та первічних амінів (III) супроводжується відщепленням молекули води і веде до утворення альдімінів (II) і імінів (IV).

Кетони теж взаємодіють із аміаком, але утворюють більш складні сполуки.

Реакції заміщення.

Оксосполуки взаємодіють із галогенуючими реагентами. В залежності від умов проведення реакції та природи реагента утворюються різні сполуки. При взаємодії із галогенідами фосфору кисень оксогрупи заміщується на два галогени (І), а при використанні молекулярного хлору або брому виявляється СН-кислотність і заміщення гідрогену на галоген відбувається при α-вуглецевому атому (ІІ)

Реакції відновлення та окислення.

- реакції відновлення широко застосовують для добування спиртів (альдегіди відновлюються до первинних спиртів, кетони - до вторинних):

альдегід первинний спирт кетон вторинний спирт

- реакції окислення для альдегідів і кетонів відбуваються по різному: альдегіди окислюються досить легко (киснем повітря) до відповідних кислот, кетони – більш стійкі сполуки:

альдегід кислота кетон

Способи добування.

- окислення спиртів (див.с. ХХХ).

- окислення алкенів (див. с. ХХХ).

- відновлення карбонових кислот (див. с. ХХХ – кислоти).

- гідратацією ацетиленових вуглеводнів (див. с. ХХХ).

- гідроліз дигалогеналканів (гемінальних):

1,1-дибромпропан нестійкий проміжний двоатомний спирт пропаналь

- піроліз кальцієвих солей карбонових кислот:

ацетат кальцію ацетон