 |
|
Фармакологія. Теоритична Ф, Експерементаьна, фіз.-хім, біохім, фізіол Ф. Клінічна фарм.
Фарма- наука, яка вив механізм дії ліків, їх фіз.-хім властивості, шляхи їх введення в організм, розпреділення, видалення, дозування, всі сторони взаємодії організму і ліків. Теоретична (загальна)-вив загальні закономірності взаємодії між орг. і ліками, створює теорії і концепції механізмів фармакотерапевтичної ефективности речовин. Експерементальна-вив вплив фізіологічно активних речовин на орг тварин, виконуючи роль звязуючого дзвіна між теорет.і клінічн. фармакологією.Фіз-хім Ф-вив фіз.-хім реакції, які виникають в орг. під впливом ліків. Біохім Ф-вив зміни обміну і тканинах, органах при взаємодії ліків і біосубстратів Клінічна фарма-вив вплив ліків на орг., з встановленням особливостей фармакокінетики, фармакодинаміки, показання, протипоказання, а також взаємодію з інш ліками
Фармакотерапія
науково обґрунтоване застосування лікарських засобів для лікування при конкретному захворюванні з урахуванням особливостей його перебігу, тривалості, форми і стадії, патогенетичних механізмів розвитку, супутніх захворювань. Види: етіотропна, замісна, індивідуалізована, паліативна, патогенетична, протирецидивна, симптоматична.
Фармакологічних ефект
зміна функції клітин, органів або систем організму, що виникає під впливом лікарської р-ни. Він є наслідком взаємодії р-ни з різними структурами клітин (в т.ч. рецепторами клітинної оболонки, цитоплазми), яка і називається первинною фармакологічною р-ю.
Фармакокінетика
розділ фармакології, який вивчає надходження (шляхи виведення); транспорт (абсорбція, всмоктування); розподіл, перетворення (біотрансформація) лікарських р-н в організмі; виведення (екскреція, елімінація) їх з організму, а також ефективність і переносимість препаратів залежно від цих процесів.
Клінічна ф. – досліджує процеси надходження, розподілу, біотрансформації та екскреції лікарських р-н, а також виявлення зв’язків між концентрацією лік.р-ни або її метаболітів та фармакологічним ефектом, визначає дозування лікарських р-н.
Експериментальна ф. – вивчає трансформацію лікарських засобів в організмі тварин в нормі і при моделюванні різних захворювань.
Фармакодинаміка
вивчає комплекс змін в організмі під впливом лікарських засобів та механізм дії лікарських речовин, насамперед первинної фармакологічної р-ї.
Пререзорбтивна дія – це комплекс ефектів, що виникають на місці застосування лікарського засобу.
Резорбтивна дія – дія лік.р-н після надходження їх у кров. Є пряма і непряма.
Вибіркова – якщо ефект виявляється з боку певних стр-р або органів.
Головна дія – це фармакологічна дія, що зумовлює лікувальний ефект.
Загальна дія – коли лік.р-на впливає на більшість органів і тканин організму (анаболіти).
Оборотна дія – це коли ф-я клітин і тканин відновлюється через певний час (м.анестетик).
Необоротна дія зумовл. деструкцією ферментів, клітин а тканин (фосфакол,протипухл).
Хронофармакологія
наука, яка займається дослідженнями фармакологічного ефекту від добової періодичності, а також впливу самих лікарських р-н на фазу і амплітуду добового ритму організму. Напр. глюкокортикоїди слід приймати в період максимальної активності вранці.