 |
|
Оцінка масштабів тіньової економічної діяльності суб'єктів підприємництва.
Структура іллегальної економіки досить складна і містить елементи різноманітної природи: пов'язані з реальним виробництвом законних та незаконних товарів і послуг; такі, що відносно легко виявляються і такі, що важко піддаються кількісній оцінці. Можливості реальної оцінки масштабів тіньової економіки досить обмежені у зв’язку із характером цього явища, що передбачає приховування від обліку, контролю і реєстрації господарської діяльності. Внаслідок цього для їх оцінки використовуються різні опосередковані методи, точність результатів яких залежить від дотримання багатьох умов.
Розглянемо детальніше існуючі підходи та результати безпосередніх досліджень тіньового сектору економіки та діяльності домогосподарств у «неофіційній» економіці.
Дослідження домогосподарств здійснюють шляхом анкетування зв’язків з тіньовою економікою. Недоліком такого методу є складність оцінки достовірності результатів.
Досконалішим видається застосування методу експертних оцінок Г. Вік-Ганемана і В. Фрея. Експерти відбираються серед спеціалістів–дослідників тіньової економіки.
Безпосередніфрагментарні дослідження іллегального сектору полягають у визначенні розмірів тіньової економіки у конкретному секторі, а для екстраполювання результатів дослідження застосовують такі способи: 1) розробку «карти» тіньової економіки у розрізі окремих секторів; 2) визначення загального обсягу тіньової економіки за допомогою так званого «акселератора» доходу від окремих секторів.
До іншої групи методів, що використовуються для дослідження тіньового сектору, належать опосередковані, які полягають у відстежуванні динаміки показників, гіпотетично пов’язаних між собою:
Аналіз динаміки доходів та видатків базується на гіпотезі, що весь дохід, який надходить від нелегальної діяльності, витрачається, а не акумулюється. При цьому мірилом обсягу тіньової економіки були доходи, незареєстровані податковими органами, у розмірі різниці між незалежно обрахованими видатками і обсягом ВВП.
Метод різниці у рівні зайнятості визначає різницю між офіційним рівнем зайнятості та рівнем зайнятості з урахування тіньового сектору. Як джерело первинної інформації використовують демографічні дані про ринок праці. Зайнятість поза легальною економікою оцінюється з використанням інформації страхової системи.
Окрему групу становлять монетарні методи, які полягають у визначенні різниці між «монетарною» і «матеріальною» сферами. Показником тіньової економіки є різниця між попитом на гроші й номінальним попитом.
Окрім вказаних, існує ціла низка інших методів (порівняння готівкової маси і депозитів, аналіз обсягу операцій, метод сталих взаємозв’язків у виробництві) і їх розробка продовжується і сьогодні.