РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВЕДЕНОГО ОПОРУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
И.1 Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
. (И.1)
де αв, αз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2 .К), які приймаються згідно з додатком Е;
Ri – термічний опір i-го шару конструкції, м2 .К/Вт;
λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К);
И.2 Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
. (И.2)
де Rj – термічний опір термічно однорідної зони, що визначається експериментально або на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля й розраховується за формулою
. (И.3)
де - середні температури внутрішньої і зовнішньої поверхні термічно однорідної зони, 0C, відповідно;
qj – густина теплового потоку через термічно однорідну зону, Вт/м2;
Fj – площа j-і термічно однорідної зони, м2;
FΣ – площа огороджувальної конструкції, м2.
Для замкнених повітряних прошарків Rj визначається згідно з табл.И.1, И.2
И.3 Для конструкцій з визначеними значеннями лінійного коефіцієнту теплопередачі теплопровідних включень, kj, Вт/(м. К), відповідно до табл.И.3 приведений опір теплопередачі розраховується за формулою:
(И.4)
Таблиця И.1 - Термічний опір замкненого повітряного прошарку, м2•К/Вт, залежно від розміщення в конструкції
Товщина повітряного прошарку, м
| Розміщення прошарку
| горизонтальне при потоці тепла знизу вгору та вертикальне
| горизонтальне при потоці тепла згори донизу
| середня температура повітря у прошарку
| ≥ 0 0С
| < 0 0С
| ≥ 0 0С
| < 0 0С
| 0,01
0,02
0,03
0,05
0,1
0,15
0,2-0,3
| 0,13
0,14
0,14
0,14
0,15
0,15
0,15
| 0,15
0,15
0,16
0,17
0,18
0,18
0,19
| 0,14
0,15
0,16
0,17
0,18
0,19
0,19
| 0,15
0,19
0,21
0,22
0,23
0,24
0,24
| | | | | | |
Таблиця И.2 –Термічний опір замкненого повітряного прошарку, м2•К/Вт, при встановленні відбивноі ізоляції
Кількість прошарків
(товщиною від
3 мм до 10 мм)
| Середня температура повітря прошарку
| Тип відбивноі ізоляції, товщина вспіненого шару, мм
| А (одностороння)*
| Б (двостороння)
|
|
|
|
|
|
|
| ≥ 0 0С
| 0,34
| 0,48
| 0,84
|
|
|
|
| < 0 0С
| 0,3
| 0,4
| 0,79
|
|
|
|
| ≥ 0 0С
| 0,79
| 1,0
| 1,3
| 0,85
| 1,39
| 1,49
|
| < 0 0С
| 0,64
| 0,79
| 1,2
| 0,82
| 1,25
| 1,4
|
Примітка:*. Встановлення ізоляції відбивним шаром у бік приміщення
|
де kj – лінійний коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м . К), j-го теплопровідного включення, для конструкцій, що не включені в таблицю И.3, значення цього показника визначаються за результатами розрахунків двомірних (тримірних) температурних полів згідно з И.5;
Lj – лінійний розмір, м, j-готеплопровідного включення за внутрішньою поверхнею термічно неоднорідної огороджувальної конструкції.
Таблиця И.3 - Значення лінійних коефіцієнтів теплопередачі (k) вузлів сполучення огороджувальних конструкцій
Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/( м К)
| 1. Вузол сполучення балконної плити та зовнішніх стінових панелей
|
| 1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) Цементно-піщаний (далі -ЦП) розчин, g=1600 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар, g=1800 кг/м3.
6) гіпсова плита, g=1200 кг/м3.
7) повітряний прошарок.
| k балкон=0,44
| 2. Вузол сполучення цокольної стінової панелі з рядовою зовнішньою панеллю та з плитою перекриття над підвалом
|
| 1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) ЦП розчин, g=1600 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар, g=1800 кг/м3.
6) гіпсова плита, g=1200 кг/м3.
7) повітряний прошарок.
| k підвал=0,16
| 3. Вузол кутового сполучення стінових панелей
|
| 1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) ЦП розчин, g=1600 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар, g=1800 кг/м3.
| k кута = 0,23
|
Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/( м К)
| 4. Вузол горизонтального стику стінових панелей у рівні міжповерхового перекриття
|
| 1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) ЦП розчин, g=1600 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар, g=1800 кг/м3
6) гіпсова плита, g=1200 кг/м3.
7) повітряний прошарок.
| k перекр = 0,34
| 5. Вузол сполучення парапетної стінової панелі з рядовою та з плитою перекриття верхнього поверху
|
| 1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) ЦП розчин, g=1600 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар, g=1800 кг/м3.
6) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
7) повітряний прошарок.
| k парапет=0,39
| Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/( м К)
| 6. Вузол вертикального стику зовнішніх стінових панелей з внутрішніми стіновими панелями
|
| 1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) залізобетон, g=2500 кг/м3.
3) ЦП розчин, g=1800 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар, g=1800 кг/м3.
| k верт.стик = 0,32
| 7. Вузол сполучення віконного блоку зі стіновою панеллю
|
| 1) керамзитобетон, g=1200 кг/м3.
2) дерево, g=500 кг/м3.
3) скло, g= 2500 кг/м3.
4) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
5) опоряджувальний шар, g=1800 кг/м3.
6) герметик, g= 1800 кг/м3.
7) повітряний прошарок.
| k вікно = 0,29
| | | | | | |
Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/( м К)
| 8. Вузол сполучення плити перекриття з зовнішньою стіною з цегли
|
| 1 цегляна стіна, g=1800 кг/м3.
2 ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
3 залізобетонна плита перекриття, g=2500 кг/м3.
4 паркетні дошки, g=500 кг/м3.
5 лаги з дощок на звукоізоляційних прокладках, g=500 кг/м3.
| k перекр = 0,44
| 9. Вузол кутового сполучення зовнішніх стін з цегли
|
| 1) цегляна стіна, g=1800 кг/м3.
2) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
| k кута= 0,31
| Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/( м К)
| 10. Вузол сполучення зовнішньої та внутрішньої стін з цегли
|
| 1) цегляна стіна, g=1800 кг/м3.
2) ЦП штукатурка, g=1800 кг/м3.
3) внутрішня стіна з цегли, g=1800 кг/м3.
| kперегородки=0,49
| 11. Вузол сполучення залізобетонної балконної плити та цегляної стіни
|
| 1) залізобетонна панель перекриття, g=2500 кг/м3.
2) балконна плита, g=2500 кг/м3.
3) муарова кладка, g=1800 кг/м3.
4) залізобетонні перемички, g=2500 кг/м3.
5) анкер, g=7850 кг/м3.
6) ЦП розчин, g=1600 кг/м3.
| kбалкону=0,58
| Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/( м К)
| 12. Вузол сполучення верху вікна з цегляною стіною
|
| 1) цегляне мурування, g=1800 кг/м3.
2) залізобетонні перемички, g=2500 кг/м3 .
3) віконна коробка з дерева, g=500 кг/м3.
4) герметик, g=1800 кг/м3.
5) віконний блок, g=500 кг/м3.
6) скло, g= 2500 кг/м3.
| kверха вікна=1,19
| 13. Вузол сполучення низу вікна з цегляною стіною
|
| 1) цегляне мурування, g=1800 кг/м3.
2) металевий костиль, g=7850 кг/м3.
3) злив з оцинкованої сталі, g= 7850 кг/м3.
4) віконна коробка, g=500 кг/м3.
5) скло, g= 2500 кг/м3.
6) віконний блок, g=500 кг/м3.
7) підвіконна дошка, g=500 кг/м3.
8) руберойд, g=1800 кг/м3.
9) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
| kнизу вікна=0,55
| Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/( м К)
| 14. Вузол сполучення зовнішньої стіни з цегли зі сумісною покрівлею
|
| 1) цегляне мурування, g=1800 кг/м3.
2) покриття з руберойду та гравію утопленого в бітум, g=1800 кг/м3 .
3) керамзитобетон, g= 1200кг/м3.
4) залізобетонна плита покриття, g=2500 кг/м3.
5) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
| k покрівлі=0,48
| 15. Вузол вертикального стику внутрішніх стінових панелей
|
| 1) залізобетонні плити, g=2500 кг/м3.
2) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
| k вн.стін.пан.=0,69
| | | | | | | Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/( м К)
| 16. Вузол вертикального стику внутрішніх стін з цегли
|
| 1) внутрішні стіни з цегли, g=1800 кг/м3.
2) ЦП штукатурка, g=1600 кг/м3.
| k вн.цегл.стіна = 0,42
| | | | |
И.4 Порядок визначення лінійного коефіцієнту теплопередачі, k, Вт/(м . К)
И.4.1 Визначається кількість теплоти (Q1 і Q2), яка проходить через кожний вузол (стик) конструкції огородження, утворений перетином суміжних термічно однорідних конструкцій, протяжністю L (м) з відомими теплотехнічними характеристиками (рисунок И.1).
И.4.2 Загальна кількість теплоти, що проходить через огороджувальну конструкцію з теплопровідним включенням, Qзаг, визначається на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля. Кількість теплоти, яка проходить через теплопровідне включення (вузол, стик), Qst, визначається за формулою:
Qst = Qзаг - (Q1 + Q2) . (И.5)
Лінійний коефіцієнт теплопередачі визначається за формулою:
k =Qst /L(tв - tз). (И.6)
де L - довжина розглянутого фрагменту конструкції огородження з теплопровідним включенням або вузлом (стиком), м;
tв, tз - відповідно внутрішня та зовнішня температури повітря, 0С.
И.5 Загальні втрати тепла через огороджувальну конструкцію з теплопровідним включенням визначаються за формулою:
, (И.7)
де RΣj, Fj – опір теплопередачі та площа j-го фрагменту основного поля конструкції.
а) температурне поле вузла;
б) епюра густини теплового потоку вузла;
в) модель визначення густини теплового потоку вузла;
г) густина теплового потоку з використанням поняття лінійного коефіцієнта теплопередачі.
Рисунок И. 1 – Принципи моделювання при визначенні лінійного коефіцієнту теплопередачі.
ДОДАТОК К
(обов’язковий)
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|