Здавалка
Главная | Обратная связь

Основні теоретичні відомості



 

В системі кількох заряджених провідних тіл потенціал кожного тіла визначається не лише зарядом даного тіла, але і зарядами всіх інших тіл. При цьому, якщо діелектрична проник­ність середовища ε не залежить від напруженості електрично­го поля Е, то потенціали φ і заряди q тіл зв’язані ліній­ними залежностями, що виражаються формулами Максвелла.

Перша група формул Максвелла виражає потенціали тіл через їх заряди і для випадку чотирьох заряджених тіл має вигляд:

(2.1)

 

Коефіцієнти αkk з однаковими індексами називають власними, а коефіцієнти αkp з різними індексами – взаємними потенціаль­ними коефіцієнтами. Всі потенціальні коефіцієнти додатні, причому αkp = αpk .

Друга група формул Максвелла, яка виражає заряди тіл через їх потенціали, може бути отримана розв’язанням системи (2.1) віднос­но зарядів тіл:

(2.2)

Коефіцієнти βkk називають власними, а βkp – взаємними ємнісними коефіцієнтами або коефіцієнтами електростатичної індукції. Власні ємнісні кефіцієнти додатні, а взаємні – від’ємні, причому βkp = βpk .

Третя група формул Максвелла виражає заряди тіл через різниці потенціалів між даним тілом і всіма іншими тілами, в тому числі і землею:

 

(2.3)

 

Коефіцієнти Скк називають власними, а Скр – взаємними частковими ємностями. Всі часткові ємності додатні, причому Скр = Срк.

Ємнісні коефіцієнти і часткові ємності мають розмірність електричної ємності, а потенціальні коефіцієнти – обернену ємності. Коефі­цієнти α, β, С залежать від форми, розмірів і взаємного розташування тіл, а також від діелектричної проникності оточую­чого середовища. Ні від значень, ні від знаків зарядів і потен­ціалів тіл вони не залежать.

Потенціальні, ємнісні коефіцієнти і часткові ємності систе­ми заряджених тіл взаємно зв’язані і одні можуть бути виражені через інші. Зокрема, часткові ємності зв’язані з ємнісними кое­фіцієнтами співвідношеннями:

(2.4)
. (2.5)

Зв’язокміж потенціальними і ємнісними коефіцієнтами виража­ється рівнянням

, (2.6)

де – визначник системи (2.2):

,

а – алгебраїчне доповнення визначника , отримане викреслюванням в ньому k – рядка і р – стовпчика і множенням одержа­ного мінора на (–1) (k + p) .

Опис установки

Об’єктом дослідження служить чотирижильний кабель із свин­цевою оболонкою. Жили і оболонка кабеля виведені на панель стенда і під’єднані до затискачів 1, 2, 3, 4. Потенціал оболонки кабеля при дослідженні приймають рівним нулю. Тому потенціали жил кабеля рівні напругам між відповідною жилою і оболонкою.

Живлення вимірювальної схеми здійснюється від джерела постійної напруги. Заряди жил кабеля вимірюють за допомогою балістичного гальванометра G. Для визначення балістичної постійної гальванометра використовують зразковий конденсатор ємністю С0 = 0,1 мкФ.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.