 |
|
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ ДО ТВОРУ
ü Що з цього твору вам запам’яталось найбільше?
ü Яку користь принесе твір тим хто його прочитав?
ü Поміркуйте чому Т. Шевченко написав такі рядки: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля.»
ГРА
«З ЦИФЕРБЛАТОМ Я ДРУЖУ – ЗРАЗУ ВІДПОВІДЬ СКАЖУ»
1. Скільки королів об’єдналися для наступу на Дорогобуж? (2).
2. Скільки радників здогадалися, що саме захисники міста сказали їм цим зелом ? (1).
3. Скільки разів вороги воювали за наш край ? ( Сотні ).
4. Скільки разів у тексті згадується назва куща неопалима купина? ( 4).
МЕЧІ НЕ ІРЖАВІЮТЬ
(Уривок)
Коли починаєш гортати старовинні «газети» - літописи*, то переконуєшся, що жителі Києва далеко не ховали свої мечі і списи. Не тільки воїнам, що несли свою службу в загонах – дружинах, а й ремісникам, торговельникам, усім жителям доводилося часто братися за зброю, бо становлення староруської держави не відбувалося мирно.
Київська Русь об’єднала південні – київські і північні – новгородські землі. Були великі битви. Уже наприкінці Х століття із степів почали набігати хвилі войовничих кочових племен – печенігів. Коли Святослав рушив у похід на Дунай, місто обложили кочівники. Війська в Києві лишилося обмаль. Тяжко довелося киянам. Закінчилися харчі, не вистачало води, бо печеніги відрізали місто від Дніпра.
А в цей час за Дніпром стояло досить велике військо на чолі з воєводою Претичем. От би якось подати звістку, повідомити, що вже немає сил боронитися від ворога! Але хто пройде крізь щільне вороже кільце?
І тут до старійшин прийшов юнак і заявив: «Я пройду!» У Киян не було іншого виходу , тому вони погодилися, хоч і мало вірили в успіх юнака. А виявилося, що цей хлопець знав мову печенігів. Узяв він до рук вуздечку, непомітно перебрався через мури і змішався з чужинцями. Коли його запитували, що він робить серед воїнів, хлопець відповідав: « Коня шукаю. Може, ви його бачили?»
Отак, розпитуючи, дійшов до самого Дніпра, а далі хутенько роздягнувся і кинувся в його хвилі. Зрозуміли печеніги, що їх обдурено, та було вже пізно – юнак одплив далеченько, і стріли його не досягли.
Він переплив Дніпро, зустрівся з воєводою і наступного ранку воїни поспішили на виручку Києву. Цей подвиг юнака було внесено до літопису, от тільки імені його ніхто не записав.
А печеніги не полишали свого наміру якщо не покорити, то принаймні розграбувати Київську Русь. Тривали битви. Та все ж наші воїни виявилися сильнішими. Не тільки тому, що були краще озброєні і навчені. Вони розуміли, що захищають від ворога рідну землю, своїх жінок і дітей, тому билися відчайдушно.
Літопис - у стародавній Русі — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником.
Активізація читацького мислення:
1.Прочитати уривок, який найбільше сподобався, вразив. Пояснити свій вибір.
2.Знайти і прочитати слова, в яких міститься головна думка твору. Пояснити свій вибір.
3.Поділити текст на логічно завершені частини і поставити до них запитання (про Найголовніше в цій частині).
4.Знайти в тексті роздуми, міркування, описи, прочитати. Довести правильність свого вибору.