 |
|
КОЛИ І ЯК ВИНИКЛА НАЗВИ «УКРАЇНА», «УКРАЇНЦІ»
(Інформація для вчителя)
& Слово «Україна», як назва території, вживалося ще з давнини. Так, уже в перших літописах згадується ця назва. Вперше слово «Україна» з’явилося у Київському літописі за Іпатіївським списком. Галицько-Волинський літопис у засвідчував швидке і повсюдне поширення цієї назви в землях Київської Русі. Пізніше – у XIV – XV ст.. – слово «Україна» почало вживатися для позначення земель давньої Сіверщини і Переяславщини. Потім ця назва поширилася на Нижню Наддніпрянщину, Поділля, Полісся та Закарпаття.
З XIV ст. термін «Україна» вживався у значенні «країни, заселеної українцями». Частина істориків виводила слово «Україна» від слова край – «кінець», що означає «окраїна», «погранична» або «межівна» земля. Ця версія підтримується багатьма російськими істориками, як входять з факту приєднання українських земель до Російської імперії, відносно якої вони дійсно займали периферійне, тобто окраїнне положення. Але слово «Україна» з’явилося задовго до об’єднання України з Росією і означало назву певної самостійної території.
Деякі археологічні, історичні, лінгвістичні та етнографічні дослідження доводять, що прадавня Україна була колискою індоєвропейських народів. Поряд з тим вдалося встановити, що наше національне ім’я, як і сама назва нашої держави, дуже давнього походження і сягають V тисячоліття до н. е. В основі слів «Україна», «українці» лежить назва першої на нашій землі держави Троянь, що в свою чергу походить від трояка, який в арійські віки став символом цієї землі, а в наш час – гербом України, котрий називається тепер тризуб.
Наші далекі предки носили назву уктріяни, що значить «учені тріяни»(«троячі»), яка протягом тисячоліть зазнала змін і набула форми «українці». Є й інша гіпотеза, за якою слово «Україна» нібито походить від дієслова «украяти», тобто «відрізати», і означає «виділити», «відокремити». Тобто, Україна – це «земля, виділена із загалу», «відокремлена від решти», або «наша власна земля».
Решта дослідників вважає, що слово «Україна» походить від назви слов’янського племені «укрів», що, за деякими джерелами, існувало в VI ст. поблизу нинішнього німецького міста Любека. Частина істориків дотримується думки, що поняття «Україна» походить із праслов’янської мови від сполучення слова «країна» з прийменником «у» або «в»