ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА «АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ»
мати ХАТА батько
батьківщина діти сім'я родина дитинство
ІМ?Я НАШОЇ БАТЬКІВЩИНИ
Завдання: 1.Прочитайте вірш і доберіть синоніми до слова Україна. 2.Знайдіть рядки, у яких поет передає свою любов до України. 3.Складіть свій вірш про Україну використовуючи рими із вірша .………..Україна. ………… рай! …………країна …………край. ВОГНИЩЕ РОДИННЕ На світі білому єдине, Як і дніпрова течія, Домашнє вогнище родинне, Оселя наша і сім'я. За звіром кидався вдогонь, А жінка берегла вогонь, Й слова житейські необхідні, Що проростали, як зерня,
Вогнем освячені і рідні: Горнутись, горниця, горня. Хоч їх походження і різне – Немає в цьому дивини. Та дух вітчизни, материзни Несуть і досі нам вони. В щасливі і в тяжкі години – Куди б нам не стелився шлях – Не гасне вогнище родинне, В людських запалене серцях. Дмитро Білоус
ГРА «МОЗАЇКА»
Друкований варіант вірша розрізають на частини, і діти складають його, визначаючи послідовність подій.
ГРА «ПОЧАТОК - КІНЦІВКА» « На світі ...» «Вогнем освячені …» «Домашнє вогнище .. » «Та дух вітчизни…» «Оселя наша ... » « Не гасне ...»
РОЗДІЛ VI УРОК ПАМ'ЯТІ Цей урок важливий і для тебе, і для мене. «Пізнай свій край… себе, свій рід, свій нарід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя…»- ці мудрі слова великого філософа Г.С. Сковороди, що пролунали понад 250 років тому, залишаються актуальними і в наш час, час створення української державності, формування української національної ідеї, виховання громадянина - патріота України. Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього. Історія — це не просто дати і події, це — рідне і найдорожче, яке слід вивчати та шанувати адже ми — майбутнє. Голод… Страх… Розпач… Забуття… Смерть… Цей логічний ряд можна довго продовжувати. Та чи варто? Адже що це дасть, до чого приведе? Кожен впевнений, що навіть якщо він і знає про геноцид 30-х, це не настільки важливо, адже що «я» можу вдіяти один, як допоможу своїй нації. Для цього потрібні «ми». Тільки разом твориться історія. Лише разом ми відродимо пам’ять про страшну історичну трагедію у житті України! Проте, якщо кожен скаже собі: що моя думка, моя позиція не важлива і нічого не значить, то ні до якого висновку не дійти. Кожен з нас – особистість, а усі разом ми просто зобов’язані змінити світ на краще! Усі ми – діти і онуки тих, хто врятувався. Нас могло бути в декілька разів більше. І ті, кого ми зараз не дорахувалися – наші рідні, чиї душі не народилися у цей світ, бо хтось хотів насильно створити «світле комуністичне майбутнє». Наш святий обов’язок перед минулим – вшанувати пам’ять загиблих: встановити пам’ятники, запалити свічки, прочитати молитви, впорядкувати могили. Але це далеко не все. Голодомор не є проблемою тільки минулого – він є проблемою сучасних українців і буде проблемою прийдешніх поколінь, якщо ми не зробимо висновок. А він єдиний – Голодомор змінив етнічний склад населення України і на рівні підсвідомості, менталітету і світогляду він досі негативно впливає на нас. Зараз він заважає Україні навчитися самостійно, не боячись і вірячи у свої сили формувати власне майбутнє. Переконана, що в найближчі роки Україна виконає свою місію – донесе правду про Голодомор до усього світу. Це наш обов’язок, бо ми пережили це страхіття. На жаль, наш народ відчув, як це – у мирний час втратити мільйони співгромадян. І він повинен зробити все, щоб подібних злочинів ніколи не було. Україна велика, гарна, добра та… любляча. То ж постараймося, аби історія не повторювалась, адже мільйони українців не даремно покинули цю стражденну землю, на якій тепер ми, сучасні українці, будуємо незалежну державу… АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ Голод ГОЛОДОМОРСтрах Розпач Забуття Смерть ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|