 |
|
СИСТЕМА ЗАПИТАНЬ ДЛЯ БЕСІДИ
– Яке свято увійшло в історію 9 травня 1945?
– Як люди вшановують пам'ять загиблих людей?
– Хто брав участь у Великій Вітчизняній війні?
– Яку допомогу можуть надати діти ветеранам?
– Якої науки вчаться діти відвідуючи музеї, спілкуючись з ветеранами?
– Ким виросте дитина, якій не байдужа історія свого народу?
ДУМА ПРО ЗЕМЛЮ
Земля важка. Земля важка.
На ній багато зброї.
Земля легка. Земля легка.
У ній лежать герої.
Земля страшна. Земля страшна,
Коли горить пшениця.
Земля ясна. Земля ясна,
Як поле колоситься.
Земля жива. Земля жива.
І щедра, і багата.
Земля співа. Земля співа,
Коли радіє мати.
Земля одна. Земля одна.
Одне під нею небо.
Земля одна. Земля одна –
І другої не треба. Микола Сом
ОБЕЛІСК
Тут обелісків ціла рота.
Стрижі над кручею стрижуть.
Високі цвинтарні ворота
Високу тишу стережуть.
Звання, і прізвища, і дати.
Печалі бронзове лиття.
Лежать наморені солдати,
а не проживши й півжиття!
Хтось, може, винен перед ними.
Хтось, може, щось колись забув.
Хтось, може, зорями сумними
У снах юнацьких не побув.
Хтось, може, має яку звістку,
Які несказані слова…
Тут на одному обеліску
Є навіть пошта польова. Ліна Костенко
Завдання:
1. Прочитай вірші. Що є спільного у змісті віршів М.Сома і Л.Костенко?
2. Добери свій заголовок до віршів?
3. Підготуйте розповідь про дітей – героїв Великої Вітчизняної війни.
Війна! Сльози, стогін… 4 млн. людей - немічних старих, жінок, грудних діток, дівчаток і хлопчиків - підлітків - вбито, спалено в Освенцімі.
Дійсно, безмірно дороге людині життя, які набагато вищі життя мого і вашого – це вічне життя Вітчизни. Наша Батьківщина живе і буде жити вічно тому, що мільйони героїв пішли на смерть заради життя, честі й гідності. Рятувати своє життя ціною зради, ухилятися від небезпеки, коли для батьківщини настає час важких випробувань, соромно і прикро.
ВПРАВА «КОМЕНТАР»
Завдання.Пояснити вислів:
– «Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах…»
* * *
Хто зберіг любов до краю
І не зрікся роду,
Той ім’ям не вмре ніколи
В спогадах народу.
Хто поїв, як струмінь, край свій
І не згинув в морі,
Ой не раз того згадають
Влітку квіти-зорі.
Хто угледів в час безчасся
Сонце крізь тумани,
Той для люду рідним батьком
І пророком стане.
Хто зберіг любов до краю
І не зрікся роду,
Тільки той віддав всю душу,
Все, що зміг, народу. Олександ Олесь