 |
|
ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап
1. Прочитайте текст і визначте відому і нову для вас інформацію про діалог (стратегія «Читання з позначками») (індивідуальна робота)
ДІАЛОГ – вид мовлення (найчастіше усного), для якого характерні почергові висловлювання двох або кількох співрозмовників. У писемній формі діалогічне мовлення використовують у художніх творах як засіб відтворення мовлення та характеристики персонажів. Усне діалогічне мовлення здійснюється за умови безпосереднього контакту співрозмовників, кожен з яких почергово то слухає/сприймає, то говорить. Тому щоб навчитися діалогу, необхідно досконало оволодіти такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання та говоріння.
Важливими для діалогу є невербальні засоби спілкування: міміка, жести, інтонація. Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення. Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен зі співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні). Діалогічне мовлення є ланцюгом реплік, які породжуються в процесі спілкування двох або декількох осіб. Розрізняють репліку-стимул, яка спонукає співрозмовника до відповіді або дії, та репліку-реакцію, що звучить у відповідь.
Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік) кожен зі співрозмовників знову-таки у внутрішньому мовленні планує «смислові згустки» наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім визначити мету (мотив) спілкування, його зміст (основну тезу) й логічно «просуватися» до досягнення цієї мети.
Репліки співрозмовників пов’язані за змістом (єдиною темою), більшість із них взаємозумовлені й пов’язані, тому вони утворюють діалогічні єдності (питання-відповідь). Характерними для діалогу є такі граматичні ознаки: граматична неповнота речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання, звертань і вставних слів, вигуків і часток тощо.
2. Бліц-опитування
ü Дайте визначення діалогу.
ü Які є різновиди діалогу?
ü Що таке репліка-стимул і репліка-реакція?
ü Назвіть граматичні ознаки діалогу.
3. Заповніть діаграму Ейлера-Венна (знайдіть спільні і відмінні риси діалогу і монологу) (групова робота).
4. Робота в парах. Прочитайте діалог. З’ясуйте мету, ситуацію спілкування, назвіть учасників діалогу. Зверніть увагу на етикетні формули. З якою метою вони використовуються?
Дайте характеристику реплікам діалогу (за метою висловлювання, за повнотою, за будовою, за емоційно-експресивним забарвленням). Визначте репліки для стимулювання, підтримання діалогу
─ Добрий день! Чи не могли б Ви покликати Ірину Василівну до телефону?
─ Добрий день! Я Вас слухаю.
─ Вибачте, я Вас одразу не впізнала. Вас турбує мама Іваненка Сашка.
─ Так, Світлано Дмитрівно. Ви телефонуєте з приводу пропущених уроків?
─ Справді, Сашко зараз перебуває в лікарні з метою медичного обстеження.
─ Сподіваюсь, нічого серйозного?
─ На щастя, ні. Військкомат дав направлення.
─ То з наступного тижня він вже піде до школи?
─ Думаю, так. Дякую за увагу.
─ Будь ласка, передайте Сашкові моє вітання.
─ Ще раз перепрошую за турботу. До побачення
─ На все добре.
5. Доповніть поданий діалог репліками-стимулами і репліками-реакціями. Визначте його тему, складові ситуації спілкування (місце, час, обставини, сферу спілкування), комунікативні ролі, комунікативну мету, комунікативні наміри (мовленнєві інтенції) мовців.
- Чому мову вважають візитною карткою людини?
- Та тому, що по тому, як людина говорить, ми пізнаємо, з ким маємо справу.
- Можемо визначити ступінь інтелігентності, сказав би вчений.
- …
- Ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексованості.
- …
- Розвивати і вдосконалювати своє мовлення.
- …
- Тому, що мова ─ втілення думки, що багатша думка, то багатша мова.
- …
- Ні, не я.
- …
- М.Рильський.
- Людину, яка зрікається легко й добровільно рідної мови, Б.Харчук назвав нещасною, неправдивою людиною.
6. Ситуативне завдання (за завданням учителя кожен з учнів ототожнює себе з мовцем, який, потрапивши у конкретну ситуацію спілкування, виконує певну соціальну роль (школяра, його батька, учителя, лікаря, продавця тощо.)
Наприклад, 1) ви хочете звернутися до вчителя з проханням порадити довідкову літературу, якою варто скористатися у процесі самостійної підготовки до написання творчої роботи;
2) вам треба підготувати реферат з історії, але ви не встигаєте взяти в бібліотеці необхідну літературу, та й Інтернету дома не маєте. На перерві підходите до однокласника й просите його допомогти.
Побудуйте і розіграйте діалог (робота в парах)
Оцініть складені діалоги за схемою.
