Фактори, які заважають приймати рішення
Питання прийняття рішень у межах відповідних часових рамок — є одним з тих, до яких ми повернемося в четвертому розділі. А зараз обмежимося наведенням кількох факторів, які заважають приймати рішення. Серед них: • страх обпектися; • невміння вчасно розпізнати проблему; • затягування рішення; • невміння помітити зміну парадиґми; • надмірпоточних проблем (постійне перебування під їх обстрілом); • внутрішня політика; • брак бажання (апатія чи погане керівництво); • брак наполегливості (погане керівництво чи брак ресурсів); • загальна короткозорість; • слабка система звітності; • неадекватні факти; • надлишок фактів; • нездатність уповноважити (брак довіри); • некомпетентність; • згладжування гострих кутів (нерішучість); • надлишок людей, включених в процес прийняття рішень (управління комітетом); • низька пріоритетність рішень; • перешкоди у процесі прийняття рішень в організації. Остання ситуація вимагає окремого уточнення, як на мал. 1.3, де менеджер, який затягує прийняття рішень, створює перешкоди в роботі організації, ускладнює ситуацію і для інших, зокрема простих працівників, а також менеджерів інших відділів. Сприятливі рішення — нові можливості Сприятливими рішеннями називаємо ті, які дозволяють іншим рішенням функціонувати ефективніше. Як правило, вони передбачають усунення перешкод зі шляхів працівників по всій організації. Одна з найбільш значущих змін, що мала місце останнім часом — це розширення кола повноважень, які компанія надає своїм працівникам, котрі перебувають найближче до клієнта. Через те вміння розпізнати сприятливі рішення стає особливо важливим для менеджерів, які знімають певні перешкоди зі шляху тих, хто новонаділе-ний владою приймати рішення та розв'язувати проблеми. " вміння розпізнати сприятливі рішення стає особливо важливим для менеджерів "
Рішення вищого керівництва/ стратегічні рішення.
Міжслужбові рішення, потрібні для виконання проектів Операційні рішення
Поганий керівник
Пояснення стратегій / Допоміжні стратегії /
Безпосередня обслуга покупців вимагає рішень для того, аби виконувати свою роботу - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -- - - -- Клієнти
Мал. 1.3. Глухий кут у процесі прийняття рішень За аналогією до прийняття рішень в організаціях, порівняємо менеджера з ключником — тут ключі репрезентують владу прийняття рішень. У багатьох організаціях трапляється так, що працівник не може працювати ефективніше через те, що двері замкнені, а він не має ключів, аби їх відчинити. Наприклад, часто працівники скаржаться, що вони не мають права зайти на сховище чи в картотеку, аби відшукати потрібну для їхньої роботи інформацію, оскільки ключі довірено тільки одному менеджеру. Особливо неприємно, коли виникає проблема, а цього менеджера немає поруч. У той самий спосіб багато організацій урізають можливість своїм працівникам відчиняти необхідні двері (тобто приймати відповідні рішення), відмовляючись наділити їх необхідними для цього повноваженнями. Є чимало причин, — можете заперечити ви, — не надавати кожному Тому, Діку та Гарі право приймати їх власні рішення — не в останню чергу, аби забезпечити дотримання букви стандарту, або з міркувань безпеки чи з інших відповідних причин. Рішення, прийняті менеджером, який не гребує допомогою, створюють ефект відчинених дверей. !3 МЄНЄ- ?. рішень. ::?.; працю-і:£Г*:ч:в. аби їх несіть права ід; їхньої ро- ж ера немає ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|