 |
|
Інформаційний стрес
Інформаційне перевантаження спричиняє різні за характером стреси. Як-от:
• страх, що нерозуміння нами певної інформації спричиниться до значних збитків;
• страх викликаний надходженням великої кількості важливої інформації, що повинна бути негайно опрацьована;
• страх викликаний незнанням, чи важлива інформація насправді існує і як це перевірити;
• "фрустраційний стрес", що трапляється, коли ми знаємо про наявність інформації, проте не знаємо, як знайти до неї доступ.
Часовий пресинг загострює та інтенсифікує інформаційні стреси. Чим більше нам потрібно прочитати й зрозуміти, тим більшим є навантаження в розрахунку на одну годину. Змушені вибирати між великою кількістю варіантів, залучаючи гігантські обсяги потенційно важливої інформації, та ще й на тлі годинникового циферблату, ми перебуваємо в стані надмірного стресу — психологічного гіпернапруження. Такий стан неминуче послаблює нашу здатність до прийняття рішень та шкодить висновкам.
Економічна та людська вартість інформаційного перевантаження Економічна вартість
За даними аґентства "Яеиіегз":
• 38% менеджерів витрачають значну частину власного часу, намагаючись знайти потрібну інформацію;
• 84% менеджерів змушені збирати інформацію, щоб витримати конкуренцію;
• 43% вважають, що важливі рішення затримуються, а сама можливість прийняття рішень послаблюється насамперед через інформаційне перевантаження;
• 47% стверджують, що збір інформації, необхідної для прийняття рішень, відволікає їх від основної роботи;
• 44% переконані, що вартість пошуку інформації перевищує її цінність для бізнесу.
Людська вартість
Серед менеджерів, котрі повідомляють про інформаційне перевантаження:
• дві третини вважають, що стрес від інформаційного перевантаження призводить до напружених стосунків між співробітниками та втрати задоволення від власної роботи;
• третина вважає, що ослаблення їхнього здоров'я безпосередньо пов'язано з обсягами інформації, яку вони мусять опрацьовувати (цей показник сягає 43% серед вищого менеджменту);
• 49% менеджерів регулярно затримуються на роботі чи беруть роботу додому, аби дати раду великим обсягам інформації;
• 62% кажуть, що через інформаційне перевантаження їхнє особисте життя погіршилось.
Інформаційний тиск чи інформаційне сприяння?
В результаті аналізу згаданих питань вдалося визначити оптимальні способи забезпечення менеджерам доступу до необхідних даних. У цьому відношенні, нова технологія, яка сама є частиною проблеми, могла б стати джерелом нових рішень.
Чимало працівників переконані, що електронна пошта є технологією інформаційного тиску. Повідомлення, і ті, що несуть корисну інформацію, і ті, що швидше нагадують інформаційний мотлох, розсилаються з єдиного джерела інформації до персональних комп'ютерів працівників. Отже, менеджер, що таку інформацію отримує, жодним чином не може контролювати її обсяг і не має змоги визначити її цінність.
Розповіді про менеджерів, що стали жертвами інформаційного обстрілу, нікого не дивують. Інколи подібну аґресію застосовують зумисне: кожного разу, як тільки менеджер заходить у свою електронну скриньку, він одразу ж отримує сотні повідомлень, що на довгий час паралізують роботу його комп'ютера і позбавляють його самого можливості займатися своєю основною роботою.
Навіть, якщо подібне робиться не зумисне, працівники все рівно можуть витрачати по кілька годин на тиждень, читаючи нікому не потрібні повідомлення. Коли одного менеджера з інформаційних технологій запитали, що він думає про корисність Інтернету, той відповів: "Та я ніяк не можу дати собі раду з внутрішніми повідомленнями, куди мені ще той Інтернет?"
І все ж таки, найновіші розробки, такі як "інтранет", — інформаційні системи в межах компанії, в основі яких лежить \УеЬ-технологія інтернету (\у\у\у-£есЬпо1о§у), — можуть, навпаки, розглядатися як "інформаційне сприяння". Користувачі розміщують корисну інформацію на своїх особистих електронних сторінках, котрі потім стають доступними для будь-кого, чий термінал підключений до внутрішньоорганізаційної мережі.
Насправді, внутрішні мережі (іпїгапеіз) дозволяють працівникам мати доступ до тої інформації, якої вони потребують, за допомогою перекачування її до власних терміналів. У той самий спосіб можна мати доступ до інформації з усіх підрозділів навіть тоді, коли її власника немає на його робочому місці.
Компанія "Вигзоп-Магзіеіїег", що спеціалізується на зв'язках із громадськістю, радить фірмам встановлювати внутрішні мережі. Мел Лоу консультант компанії з питань внутрішнього інформування, зазначає:
"Зручність внутрішньої мережі в тому, що вона змінює динаміку циркуляції даних в межах організації. Це вже не процес "інформаційного тиску", але "інформаційне сприяння". Замість того, щоб постійно перебувати під бомбардуванням тих чи тих повідомлень з усіх кінців компанії, працівник може сам відшукати потрібну йому інформацію ".
"Ми також бачимо, що компанії, які досягли найбільшого прогресу в даному напрямку, розглядають можливості управління вже не інформацією, а знанням. Ми багато працюємо, допомагаючи таким компаніям структурувати їхні електронні сторінки, використовуємо ефективну систему позначень та виділень, щоб зробити можливим швидкий доступ до головних питань".
Агентство "Кеиіегз" також пропонує кілька власних технологій. За останні роки спеціалістами цієї компанії було розроблено цілий спектр інформаційних послуг у режимі реального часу (оп-ііпе) для корпоративних користувачів. Найефективніша розробка — "Бізнес брифінг" (Визі-пе$$ Вгіе/іп§) — надає можливість менеджерам розшукувати і отримувати інформацію, відповідно до своїх власних вимог. Користувачі дістають прямий доступ до поточної інформації чи архівних даних, наприклад, газетних та журнальних статей. Вони також можуть отримувати фінансові огляди щодо тої чи тої компанії, що, наприклад, дає менеджеру можливість швидко скласти уявлення про клієнта ще напередодні його візиту.
АНАЛІТИЧНИЙ ПАРАЛІЧ
Якою б якісною не була інформація, що її зібрав той чи той співробітник, обов'язково настає такий момент, коли додаткові інформація чи аналіз перестають бути корисними. До певної міри, що інформованіший той, хто приймає рішення, то краще. Але вплив інших чинників, зокрема брак часу, призводять до появи критичної точки.
Це такий пункт, після якого додаткова інфор- __^_ мація більше заплутує дані і затримує рішення, ніж допомагає або що-небудь прояснює. Що далі, то гірше — це може призвести до ефекту, відо-
"Якою б якісною не була інформація ... обов'язково настає
мого як аналітичний параліч. Він трапляється у такий момент, коли
тих випадках, коли зібрано стільки суперечливих даних, що чіткої відповіді знайти вже неможливо. Тоді постає питання, чи не є подальший аналіз не є пережовуванням уже виконаного? А далі, як у відомому висловлюванні: "Минуле — це чужа країна". І таким самим стає майбутнє.
додаткові інформація чи аналіз перестають бути корисними".