Здавалка
Главная | Обратная связь

Інформаційна та віртуальна культура



Інформативна культура є показником не загальної, а професійної к-ри

У вузькому сенсі ІК:

· оптимальні засоби маніпулювання знаками, даними, інформацією та подання її зацікавленому споживачу

· вирішення теоретичних і практичних задач, механізмів вдосконалення технічних середовищ виробництва

· збереження і передача інформації,

· розвиток системи навчання

· підготовки до ефект використання інф. засобів та інформації.

У широкому:

· сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечує позитивні взаємодії етнічних та національних культур

· витворення загальнолюдського досвіду.

За Жолдаком: «Основи інф культури мають методологічний, світоглядний, загальноосвітній та загальнокультурний х-р, що вправляється у використанні в загальній практиці універсальних процедур пошуку, обробки та представлення інф на базі відповідних систем наукових понять, принципів, законів, як необхідних факторів системно- цілісного пізнання та відображення об’єктивної реальності та пов’язаних із системою фактографічного матеріалу(бази знань, даних) і повинні формуватись в п-сі вивчення комплексу всіх навчальних дисциплін»

Оволодіння Інф. кульурою- шлях універсалізації якостей людини, що сприяє якісному розумінню людиною самої себе, свого місця.

Початком історії Інф.к-ри став момент зміни формального відношення до сигналу ситуації, що властиво тваринам, не змістовне-людині.

Перша інформативна культурна криза призвела до писемності. З’явився новий період інф к-ри—документальний. 2 криза викликана комп’ютерними технологіями

Інф к-ра—особливий аспект соціального життя виступає в якості предмету, засобу та результату соціальної активності, відбиває х-р та рівень практичної діяльності. Це результат д-сті суб’єктів та процес збереження створеного, розповсюдження і споживання суб’єктів культури.

Здійснюється розмежування категорій індивідів:

1- інформаційна культура яких формується під впливом інф технологій та відбиває нові зв’язки і відношення інф с-ства. 2, інф к-ра яких визначається традиційними підходами.

Однакові витрати сил та часу---ств різні рівні якості інф к-ри---призводить до об’єктивного скривдження пов’язаного із зниженням можливостей творчого прояву 1 суб’єктів у порівнянні з іншими.

Основні ідеї:

1. Наукове знання- визн. чинник

2. Рівень знань, а не власність. Привілейованість- це володіння інф

3. Провідна роль інтелект, а не мех. техніки

Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер Стверджували: провыдна роль інтелектуальної, а не механічної техніки; визначальним чинником сусп.. життя є наукове знання.

Тофлер: «інформаційне с-ство- це благо, розширені можливості»

Масуда: «Інф. суспільство відтворює новий тип людини»

Коеволюція- гармонія людини, природи, сусп..

Ласбон: «Інформація веде до маніпуляції, інф технології проходять у політику (у політ. площині негат. фактор)»

Теорія інформації: Англ. антропологія 50-60 рр. 20 ст, Французькі структуралісти

Шенон: «універсальна модель зв’язку в основі сучасної комунікації»

((Джерело-передавач-канал передачі- приймач-адресат))

 

Інф.культура- феномен, що х-зуєтья дух. розвитком в контексті комульованої, обробленої, трансльованої в межах культ інформац.

Комуляція-накопичення(((Обробка-зміна-трансформ.)))Трансляція-передача

Інформація має онтологічний(буття) статус

Основна увага на медіа, що творить псевдореальність- дослідники перефразують

Бодріяр- аналізує старі медіа. Вони – лицемірні. створення симулякрів, викрив негативний вплив ЗМІ (лицемірність, висвітлення трагедій)

«2 медіум-це посилання», а «Послання ідуть на рівні знака»

(((Історія-події-видовище-реклама))) Інформація-це товар

Функція медіа- заміна інф світу гомогенним посланням

Слотердайк: «Мас-медіа -реорганізован. світ, «моральний вітамін», голод за поганими новинами»

Формується тип людини. Катастрофа- фон життя і людина сприймає все як скандал

«Репортажі поряд з трагедіями» поряд із замітками про відпочинок із шампанським»

Людина має залежність від новин:

· Дезінтеграція,

· «самотні натовпи»,

· самотність

Дмитро Іванов: «Швидкість поширення комп’ютерів надзвичайна»:

Інформація править світом, Комунікація, Трансляція

Головним феноменом є інтернет, головна ідея- пошук нового штучного інтелекту

Основне-створення нових ефектів, а це все створює нову віртуальну реальність.

Віртуальна реальність- це специфічне середовище, особливий просторово-часовий континуум створений завдяки комп. графіки, звукових ефектів, що повністю реалізовані у психіці суб’єкта і активно діє в ньому

Дюль:«колись комп’ютери були ЕОМ, тепер- віддзеркалення реальності»

Сутність людини у віртуальній штучній реальності, В. світ на рівні дизайну та проектування

 

Крюгер : вводить термін «Штучна реальність»- кін 60-их років 20 ст. Станіслав Леон «Сума технологій» 1964р.

Кібер-панк 70-80 рр.

1989 Джерон Ланьєр- ввів термін віртуальна реальність

Поява віртуальних романів_(Гіпсон: «_неоромансер»)У філософії вірт реал абстрагується

У контексті модельованих об’єктів віртуальний об’єкт існує реально, а не субстанційно не потенційно, а актуально.

Хоружний: «віртуальність- це недовиникаюча подія, недоношене буття»

Можливості віртуальності необмежені, лише електро-хім можливостей-обмежено(психо-фізіол)

Івановзвертається до Томи Аквінського (категор реальності): вегетативна-рослини, сенситивна-тварини

Кузанський «про розуміння Бога», «Про причини всіх причин» «Дерево виникає із зерна, отже у зерні дерево віртуальне»

Посткласична теорія: «Кожний рівень віртуальності створює наступний»

Хоружний : «точка сходження всіх буттєвих горизонтів-обмежена психо-фізіологічними особливостями людини –

Античне мислення-визначає існування однієї реальності

Політичне- не межова, множинність світів, існування багатьох реальностей.

Відмова від лінійного мислення, за Бодріяром: гіперреальність

Симулякри- гіперреалістичний образ віртуальної реальності

Симулякри: видимі, правдиві, близькі, доступні. Панування симулякрів-це панування псевдо речей.

-негативні фактори:

· Загроза панування симулякрів

· «культура 20 ст- «сонна муха»

Постер: «ВР створює простір для існування нормальної реальності». Формулює нову культурну іцднтичність.

Хемет. Існує невідповідність між можливостями людини та можливостями ВР. Віртуальна психологія вивчає незвичні стани, які відбуваються в в’язку з зануренням у ВР.

Невідповідність чуттєвої сфери до психічної

Мета: розробка методів для втримання, нейтралізації процесу

Втягування людини: звикання- віртуальна залежність- віртуаман

Втеча від невдоволення

 

Т. Глобалізація в сучасній культурі

Глобалізація – обєктивний процес, що носить проблемний характер, передбачає систему економічної, політичної, культурної глобалізацій - цей термін був впроваджений Роберсоном.

Глобалізація – ріст мереж всесвітньої взаємозалежності. ПЕРЕДБАЧАЄ:

· Міграція людських, виробничих ароцесів.

· Стандартизація законодавства

· Зближення і здиття культур

Пресперктиви:

1. Мегакультура, суперетнос, єдиний світ (майбутня цивілізація, як постсучасна)

2. Кессиді – не можливо витворити нову людину поза культурою, історією, етносом.

Символ і синонім глобалізації – інтернет

Глобалізація – витворює гібридні ідентичності








©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.