Інформаційна та віртуальна культура
Інформативна культура є показником не загальної, а професійної к-ри У вузькому сенсі ІК: · оптимальні засоби маніпулювання знаками, даними, інформацією та подання її зацікавленому споживачу · вирішення теоретичних і практичних задач, механізмів вдосконалення технічних середовищ виробництва · збереження і передача інформації, · розвиток системи навчання · підготовки до ефект використання інф. засобів та інформації. У широкому: · сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечує позитивні взаємодії етнічних та національних культур · витворення загальнолюдського досвіду. За Жолдаком: «Основи інф культури мають методологічний, світоглядний, загальноосвітній та загальнокультурний х-р, що вправляється у використанні в загальній практиці універсальних процедур пошуку, обробки та представлення інф на базі відповідних систем наукових понять, принципів, законів, як необхідних факторів системно- цілісного пізнання та відображення об’єктивної реальності та пов’язаних із системою фактографічного матеріалу(бази знань, даних) і повинні формуватись в п-сі вивчення комплексу всіх навчальних дисциплін» Оволодіння Інф. кульурою- шлях універсалізації якостей людини, що сприяє якісному розумінню людиною самої себе, свого місця. Початком історії Інф.к-ри став момент зміни формального відношення до сигналу ситуації, що властиво тваринам, не змістовне-людині. Перша інформативна культурна криза призвела до писемності. З’явився новий період інф к-ри—документальний. 2 криза викликана комп’ютерними технологіями Інф к-ра—особливий аспект соціального життя виступає в якості предмету, засобу та результату соціальної активності, відбиває х-р та рівень практичної діяльності. Це результат д-сті суб’єктів та процес збереження створеного, розповсюдження і споживання суб’єктів культури. Здійснюється розмежування категорій індивідів: 1- інформаційна культура яких формується під впливом інф технологій та відбиває нові зв’язки і відношення інф с-ства. 2, інф к-ра яких визначається традиційними підходами. Однакові витрати сил та часу---ств різні рівні якості інф к-ри---призводить до об’єктивного скривдження пов’язаного із зниженням можливостей творчого прояву 1 суб’єктів у порівнянні з іншими. Основні ідеї: 1. Наукове знання- визн. чинник 2. Рівень знань, а не власність. Привілейованість- це володіння інф 3. Провідна роль інтелект, а не мех. техніки Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер Стверджували: провыдна роль інтелектуальної, а не механічної техніки; визначальним чинником сусп.. життя є наукове знання. Тофлер: «інформаційне с-ство- це благо, розширені можливості» Масуда: «Інф. суспільство відтворює новий тип людини» Коеволюція- гармонія людини, природи, сусп.. Ласбон: «Інформація веде до маніпуляції, інф технології проходять у політику (у політ. площині негат. фактор)» Теорія інформації: Англ. антропологія 50-60 рр. 20 ст, Французькі структуралісти Шенон: «універсальна модель зв’язку в основі сучасної комунікації» ((Джерело-передавач-канал передачі- приймач-адресат))
Інф.культура- феномен, що х-зуєтья дух. розвитком в контексті комульованої, обробленої, трансльованої в межах культ інформац. Комуляція-накопичення(((Обробка-зміна-трансформ.)))Трансляція-передача Інформація має онтологічний(буття) статус Основна увага на медіа, що творить псевдореальність- дослідники перефразують Бодріяр- аналізує старі медіа. Вони – лицемірні. створення симулякрів, викрив негативний вплив ЗМІ (лицемірність, висвітлення трагедій) «2 медіум-це посилання», а «Послання ідуть на рівні знака» (((Історія-події-видовище-реклама))) Інформація-це товар Функція медіа- заміна інф світу гомогенним посланням Слотердайк: «Мас-медіа -реорганізован. світ, «моральний вітамін», голод за поганими новинами» Формується тип людини. Катастрофа- фон життя і людина сприймає все як скандал «Репортажі поряд з трагедіями» поряд із замітками про відпочинок із шампанським» Людина має залежність від новин: · Дезінтеграція, · «самотні натовпи», · самотність Дмитро Іванов: «Швидкість поширення комп’ютерів надзвичайна»: Інформація править світом, Комунікація, Трансляція Головним феноменом є інтернет, головна ідея- пошук нового штучного інтелекту Основне-створення нових ефектів, а це все створює нову віртуальну реальність. Віртуальна реальність- це специфічне середовище, особливий просторово-часовий континуум створений завдяки комп. графіки, звукових ефектів, що повністю реалізовані у психіці суб’єкта і активно діє в ньому Дюль:«колись комп’ютери були ЕОМ, тепер- віддзеркалення реальності» Сутність людини у віртуальній штучній реальності, В. світ на рівні дизайну та проектування
Крюгер : вводить термін «Штучна реальність»- кін 60-их років 20 ст. Станіслав Леон «Сума технологій» 1964р. Кібер-панк 70-80 рр. 1989 Джерон Ланьєр- ввів термін віртуальна реальність Поява віртуальних романів_(Гіпсон: «_неоромансер»)У філософії вірт реал абстрагується У контексті модельованих об’єктів віртуальний об’єкт існує реально, а не субстанційно не потенційно, а актуально. Хоружний: «віртуальність- це недовиникаюча подія, недоношене буття» Можливості віртуальності необмежені, лише електро-хім можливостей-обмежено(психо-фізіол) Івановзвертається до Томи Аквінського (категор реальності): вегетативна-рослини, сенситивна-тварини Кузанський «про розуміння Бога», «Про причини всіх причин» «Дерево виникає із зерна, отже у зерні дерево віртуальне» Посткласична теорія: «Кожний рівень віртуальності створює наступний» Хоружний : «точка сходження всіх буттєвих горизонтів-обмежена психо-фізіологічними особливостями людини – Античне мислення-визначає існування однієї реальності Політичне- не межова, множинність світів, існування багатьох реальностей. Відмова від лінійного мислення, за Бодріяром: гіперреальність Симулякри- гіперреалістичний образ віртуальної реальності Симулякри: видимі, правдиві, близькі, доступні. Панування симулякрів-це панування псевдо речей. -негативні фактори: · Загроза панування симулякрів · «культура 20 ст- «сонна муха» Постер: «ВР створює простір для існування нормальної реальності». Формулює нову культурну іцднтичність. Хемет. Існує невідповідність між можливостями людини та можливостями ВР. Віртуальна психологія вивчає незвичні стани, які відбуваються в в’язку з зануренням у ВР. Невідповідність чуттєвої сфери до психічної Мета: розробка методів для втримання, нейтралізації процесу Втягування людини: звикання- віртуальна залежність- віртуаман Втеча від невдоволення
Т. Глобалізація в сучасній культурі Глобалізація – обєктивний процес, що носить проблемний характер, передбачає систему економічної, політичної, культурної глобалізацій - цей термін був впроваджений Роберсоном. Глобалізація – ріст мереж всесвітньої взаємозалежності. ПЕРЕДБАЧАЄ: · Міграція людських, виробничих ароцесів. · Стандартизація законодавства · Зближення і здиття культур Пресперктиви: 1. Мегакультура, суперетнос, єдиний світ (майбутня цивілізація, як постсучасна) 2. Кессиді – не можливо витворити нову людину поза культурою, історією, етносом. Символ і синонім глобалізації – інтернет Глобалізація – витворює гібридні ідентичності ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|