 |
|
Глобалізаційні процеси у культурі:
· Позитивні: зближення культур; спілкування; популяризація деяких нацкультурних традицій; транскультурність.
· Негативні: уніфікація; нівеляція різних проявів культурної традиції; втрата національно-культурних цінностей (нац. – інтернац.); диктат ринку, прибутку і комерціалізація. Зх. пріотитет – навязування як досконаліше, краще.
Кутирьов: глоб. Призводить до того, що етноси не збагачуються внаслідок взаємодії, а поглинають одне одного.Виродження культури. Людина набуває ролі лише людського чинника.Єра посткультури (інтернет). Суспільство стає техносом.
Бенхабі, Кастельс, Інгіград, Бороноєва
Глобалізацій ні процеси виділяють певні культури та наділяють їх пріоритетами
Транскультурація- ( незахідна модель глобалізації) динамічна різноманітність, що пов’язана із культурним полілогом, в якому не відбувається синтез і злиття, існує культурна взаємодія, але немає поглинання однією культурою іншої.
Транскультурність- динамічна різноманітність, що пов’язана із культурною політикою, в якій не відбувається синтез і злиття, існує культурна взаємодія, а не злиття
Креолізація-процес «всмоктування» цінностей.
Шендрик “Глобалізація системи” виділяє позитиви:
· Пришвидшення процесу соціокультурної динаміки
· Ріст темпів виробництва
· Розширення кругозору
· Витворення нових культурних стандартів
Негативи:
· Стрімке посилення культурних нерівностей
· Цифрова нерівність( комп’ютеризація+інтернет)
· Європоцентризм
· Зміна ідеї у співвідношенні масової та елітарної культури
Вахдехват: «домінування маскулінності (тваринний фактор)
Глазигов: штучнысть, всезагальність, уніврсальність – риси маскультури. Проблема нац.. культ. ідентичності.
Бороноєва: ідентичність – стійкість індивідуальних, національних параметрів самототожності. Ядро – національна кульура, А ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ПІДРИВАЄ НАЦІОН. КОРЕНІ. Мова – носій культ. цінностей. Глобалізація веде до зниження нац.. мов.
Доде: доки народ твердо володіє мовою він тримає ключі ід своєї темниці. Рідна мова – імунна система, захищає від поглинання чужими культурами.
Фром: про особисту ідентичність. Потреба ідентичності має такі аспекти: бути невідємною частиною соц. світу; зберегти відчуття стабільності; відчувати приналежність до соц.. світу.
ГЛОКАЛІЗАЦІЯ – аспект глобалізації,що виявляється в здатності універсальних тенденцій перевтілюватися в локальні форми.
АНТИГЛОБАЛІЗМ – рух спрямований проти певних аспектів глобалізації, насамперед стосується політичних та екон. позицій: панування маскуьиури, проти споживацтва, проти нищівного ставлення до природи.
Діалог культур.
Постмодернізм посидює множинність, зберігає її. Універсалізм.
Нова парадигма осмислення світу: відмовляються від поняття «традиції», замінюють на «самобутність» та ідентичність.
Самобутність – вираз єдності індивіда та колективу.
Самобутність поєднує внутрішні можливоті із засвоєнням досвіду.
С. – ядро культури.
Хантінгтонсам. К. формує як принципи єдності, так і..
Бунт проти Заходу. Релігія – ядро культ.-дух. буття. На його д. це призведе до неминучого зіткнення ціивілізацій.
Світосистемний підхід. Їдеї Хангт.виражають ідеї Зах.; менталітет зах. людей. Зх. нав’язує правила.
Діалог К. повинен бути зорієнтований у внутрішній бік культури.
Пас: Це щось, заважає ку-рі. Проблема заперечення досвіду. Проблема діалогу про автентичність. Несе за собою неможливість реалізуватись.
Д.К. – різновид міжкультурної взаємодії, що передбачає активний обмін культур при
збереженні ними свої автентичності.
- рівноправність суб’єктів
- взаємодія і взаємне збагачення
- осмислення буття ку-ри
- зустріч культур
- взаєморозуміння ку-р.
Діалог передбачає:
- комунікацію
- -
- -інтерактивна діяльна взаємодія.
В межах цивілізацій: хронотоп (єдність просторових і часових характеристик)
«Осьовий час»:
1. це час становлення світових релігій
2. формування Зх. Європи з..
1. крізь призму релігій
2. .. модернізації
Поняття цивілізація як синонім К.