Здавалка
Главная | Обратная связь

Перевірка біполярних транзисторів



 

При ремонті побутової радіоапаратури виникає необхідність перевірити справність напівпровідникових транзисторів без випаювання їх зі схеми. Один із способів такої перевірки – вимірювання омметром опору між виводами емітера і колектора при з'єднанні бази з колектором і при з'єднанні бази з емітером. При цьому джерело колекторного живлення відключається від схеми. При справному транзисторі в першому випадку омметр покаже малий опір, в другому – порядку декілька сотень тисяч або десятків тисяч Ом.

Перевірка транзисторів, не включених в схему, на відсутність коротких замикань виконується вимірюванням опору між їх електродами (рис. 2). Для цього омметр підключають по черзі до бази і емітера, до бази і колектора, до емітера і колектора, міняючи полярність підключення омметра. Оскільки транзистор складається з двох переходів, причому кожен з них є напівпровідниковим діодом, перевірити транзистор можна так само, як перевіряють діод. Для перевірки справності транзисторів омметр підключають до відповідних виводів транзистора. У справного транзистора прямі опори переходів складають 30 - 50 Ом, а зворотні 0,5 - 2 МОм. При значних відхиленнях цих величин транзистор можна вважати несправним.

Рисунок 2 – Перевірка транзистора на обрив та коротке замикання

Для тестування транзистора на коротке замикання або обрив підключається позитивний контакт омметра (Rx100) до бази, а негативний - до емітера n-p-n-транзистора. Тепер перехід база-емітер зміщений в прямому напрямі і його опір має бути низьким. Помінявши контакти місцями перехід база-емітер зміщений у зворотному напрямі і омметр показує великий опір. Перехід колектор-база перевіряється аналогічно. Якщо при будь-якому положенні контактів приладу спостерігається великий опір, це означає, що в транзисторі стався обрив, а в разі малого опору в обох вимірах – коротке замикання (при перевірці не включеного в схему транзистора).

Омметр допомагає визначити якість (підсилення) транзис­тора. Для цього один контакт омметра поміщають на емітер, а інший – на колектор. Омметр покаже деяку величину. Закорочуємо базу на емітер. Опір на приладі повинен зрости. При замиканні бази на колектор опір повинен зменшитись (рис. 3).

Рисунок 3 – Перевірка транзистора на «псевдо підсилення»

 

Рисунок 4 – Перевірка переходів n-p-n та p-n-p транзисторів цифровим мультиметром

У деяких силових схемах для формування двох направленого перемикача потужності дуже часто паралельно з транзистором використовується діод. Для деяких транзисторів він може бути вбудований в корпус транзистора (BU508D) рис. 5, а. У деяких транзисторах (рис. 5, б), що працюють у ключовому режимі, вбудовані резистори (KSR1202).

Рисунок 5 – Будова деяких силових транзисторів

 

Якщо при перевірці зворотного колекторного переходу його значення змінюється, то такі транзистори «пливуть», тобто їхні параметри нестабільні в процесі роботи і до використання вони не рекомендуються.

У разі, якщо назва транзистора, нанесена на його корпусі стерлася або її немає, тоді для визначення цокольовки і типа провідності транзистора можна скористатися омметром. Спочатку потрібно визначити базовий вивід транзистора, для цього плюсовий щуп приладу (у положенні виміру малих опорів) підключають до одного з виводів транзистора, а мінусовий – по черзі до двох останнім. Якщо прилад в обох випадках показує високий опір або в одному низьке, а в іншому високе, то його плюсовий щуп потрібно підключити до іншого виводу і знову виміряти опір між ним і останніми двома виводами, поки не удасться знайти вивід, що має малий опір з двома іншими виводами. Знайдений таким чином вивід є базовим, а транзистор має провідність типу n-p-n.

Якщо знайти базовий вивід не удається, необхідно змінити полярність підключення приладу. Таким чином можна знайти базовий вивід транзистора типу p-n-р. Для визначення виводів емітера і колектора малопотужних транзисторів плюсовий щуп приладу підключають до орієнтовного виводу колектора, а мінусовий – до орієнтовного виводу емітера n-p-n транзистора. Між орієнтовним виводом колектора і базовим виводом підключають резистор в 1 кОм і вимірюють величину опору. Після цього міняють місцями виводи емітера і колектора і знову вимірюють опір. Плюсовий щуп приладу буде з’єднаний з колектором для випадку, коли опір між емітером і колектором виявиться меншим.

 

Рисунок 6 – Карта напруг схеми з загальним емітером для різних режимів роботи

 

Існують різні методи тестування. Багато з них можна використовувати для визначення працездатності транзистора. Окрім перевірки опору і використання пристроїв тестування компонентів можна також застосовувати:

вимірювання напруги; нагрівання і охолоджування; контроль проходження сигналів; заміну. Розглянемо, як приклад, перевірку транзистора вимірюванням напруги на його виводах. З усіх напруг у схемі найбільш значним при попередній перевірці є напруга між колектором і землею. Практичний приклад приведений на рис. 6. Це класична схема "загальний емітер". У даному прикладі розглядаються дві загальні причини виходу з ладу: значний витік через колекторний перехід і обрив у колі колекторного переходу. Можна виміряти постійні напруги між базою й землею, між емітером і землею і між колектором і землею. Як показано на рис. 4, напруга база-земля у всіх трьох випадках (нормальний режим, витік, обрив) змінюється незначно: 0,55 - 0,556 - 0,522 В. Подібна ситуація спостерігається і при вимірюванні напруги емітер-земля: 0,01 - 0,006 - 0,001 В. З іншого боку, напруга між колектором і землею змінюється дуже істотно у порівнянні з нормальним значенням: 3,75 -1,02 -9,22 В.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.