Главная | Обратная связь

Установки безперервної дії для витопки жиру

В установках безперервної дії вилучають жир з парного й охолодженого жиру-сирцю. Переробка сировини в закритому апараті сприяє збереженню біологічно коштовних речовин, які містяться в жирі й збільшують тривалість його зберігання (поліненасичені жирні кислоти, вітаміни, фосфати), а також одержанню харчової й кормової шквари з відносно високим вмістом незамінних амінокислот і мінімальною кількістю жиру. Завдяки руйнуванню тканин за допомогою спеціальних пристроїв і одночасному впливу гострої пари забезпечується швидке виділення жирової фракції.

Для вилучення жиру з м'якого жиру-сирцю застосовують установку РЗ-ФВТ-1, "Титан", "Де-Лаваль-Центрифлоу", "Центрифлоу-Майонор", ЯЗ-ФПТ, "Шарплес", для переробки кістки – лінії Я8-ФЛК і В6-ФКА.

Відцентрова установка РЗ-ФВТ-1 (АВЖ). На цій установці переробляють всі види сирцю в парному й охолодженому стані. Міздрову свинячу сировину попередньо подрібнюють на вовчку.

Основний апарат установки – відцентрова машина АВЖ-245, у якій процеси подрібнювання сировини й витопки жиру сполучені. Жирова сировина з бункера відцентрової машини надходить в обертовий перфорований барабан, де вона подрібнюється й під дією відцентрової сили відкидається до стінки барабана й вдавлюється в отвори. Частки сировини розміром близько 6 мм, підтяті з іншої сторони барабана нерухливими ножами, попадають у кільцевий простір між стінкою корпуса й зовнішньою стінкою перфорованого барабана, куди подається гостра пара під тиском 0,15-0,2 МПа. Розплавлену масу температурою 85-95°С під тиском 0,03 МПа подають у безперервну відстійну центрифугу НОГШ-325, де шквара відділяється від емульсії. Водно-жирова емульсія надходить у відцентрову машину (АВЖ-130), у ній шквара додатково подрібнюється, а рідка фракція підігрівається до 95°С і подається насосом на перший, а потім на другий і третій сепаратори. Очищений охолоджений жир розливають у тару й передають на зберігання, а знежирену й частково зневоднену на центрифузі шквару направляють у цех кормових і технічних продуктів.

Цикл переробки жиру-сирцю триває 6-7 хв, вихід жиру 98-98,7% його вмісту в сировині.

Експульсійна установка "Титан". Її продуктивність по свинячому жиру-сирці 1500 кг/год і 1000-1400 кг/год по яловичому й баранячому. Безперервна витопка жиру відбувається в тонкому шарі в експульсорі при температурі 75°С і в автоклаві при 125°С. Витопку проводять мокрим методом із впливом на жир-сирець гострої пари тиском до 0,4 МПа й гарячої води температурою 80ºС. В установці відбуваються наступні процеси: подрібнювання й теплова обробка сировини, відділення жирової маси від шквари, знежирення й зневоднювання шквари, очищення, посвітління й фасування жиру.

Жир-сирець із кишок і шлунків після попереднього промивання завантажують у лійку експульсора, звідки він надходить на живильний шнек, потім у ріжучий механізм. Одночасно в апарат подають гарячу воду в кількості 20% маси сировини, яка переробляється. Жир-сирець підігрівається в процесі подрібнювання й транспортування в експульсор глухою парою через теплову сорочку, а потім у тонкому шарі на поверхні порожнього вала шнека насоса, який транспортує сировину в автоклав. В автоклаві вона нагрівається гострою парою до 120-125ºС і по трубі через редукційний клапан попадає в циклон з конденсатором. Далі суміш жиру, шквари й води надходить у ротаційний фільтр.

Шквара з ротаційного фільтра шнеком вивантажується у гвинтовий прес безперервної дії, де створюється тиск 0,4 МПа. Водно-жирова емульсія, відціджена зі шквари, за допомогою насоса перекачується в циклон, а шквара вивантажується у візок, і після висушування у вакуум-горизонтальному казані й пресування на шнековому пресі з неї одержують сухі білкові корми.

Водно-жирова емульсія із дрібними частками шквари після фільтрування надходить у проміжний бак, звідки ротаційним насосом перекачується в перший емульсатор (змішувач). У ньому за допомогою гострої пари й гарячої води емульсія нагрівається до 95°С. При обробці жиру гострою парою й водою в тонкому шарі видаляються небажані пахучі домішки, які через напірні бачки відводяться в конденсатор.

Після емульсатора емульсія надходить у сепаратор першого ступеня для грубого очищення, потім послідовно в другий емульсатор, у сепаратор другого й третього ступеня. Освітлений жир насосом перекачується в резервуар з водяною сорочкою й після попереднього охолодження – в охолоджувач.

Тривалість циклу, тобто витопка, очищення й охолодження жиру, становить 9 хв.

Установка "Де-Лаваль-Центрифлоу". На ній переробляють всі види жиру-сирцю в парному, остиглому, охолодженому й замороженому стані. Жирова сировина подрібнюється на вовчку з діаметром отворів ґратів 8-14 мм, одночасно вона підігрівається до 60°С глухою й гострою парою, яка надходить у циліндр вовчка. Здрібнена сировина самопливом надходить у плавитель, нагрівається до 75-80°С і в розплавленому вигляді перекачується в щітковий дезінтегратор, у якому жирові клітини остаточно руйнуються й з них додатково витоплюється жир. У дезінтеграторі сировина нагрівається за допомогою гострої пари до 80-90°С. З дезінтегратора жирова суміш самопливом направляється в горизонтальну відстійну центрифугу безперервної дії й розділяється на водно-жирову емульсію й шквару. Емульсія, проходячи через підігрівник, нагрівається до 90-100°С, надходить у дезодоратор (для видалення пахучих речовин), потім на двоступінчасту сепарацію. Після остаточного очищення від білкових часток жир охолоджують до 30-35°С і направляють на пакування.

Тривалість циклу близько 10 хв, вихід жиру 96–98% його вмісту в сировині.

Установка "Центрифлоу-Майонор" фірми "Де-Лаваль". На відміну від "Де-Лаваль-Центрифлоу" у цій установці жирова маса після плавильного чана не подрібнюється в дезінтеграторі.

Сировина стисненим повітрям передається в бункер вовчка з діаметром отворів ґратів 8 і 3 мм на подрібнювання. У камеру вовчка подають пару, і сировина нагрівається до 50ºС. Здрібнена сировина надходить у трубчастий плавитель, де нагрівається гострою парою (55-60°С), потім – у проміжний казан з мішалкою для остаточного плавлення при 65ºС. Розплавлена маса попадає в горизонтальну відстійну центрифугу; відділена шквара направляється на сушіння, а водно-жирова емульсія – у підігрівник і деаератор та на сепаратор. Очищений жир охолоджують, пакують або розливають у бочки. Свинячий жир перед фасуванням охолоджують до 15°С.

Лінія "Чита-3". У ній витоплюють харчові тваринні жири з парної, остиглої або охолодженої сировини (окрім міздри й шийних зарізів).

У лінію входять вовчок, колоїдний млин, плавитель, шнекова центрифуга, сепаратори, відстійник і охолоджувач жиру.

Подрібнювання й витопка жиру відбуваються послідовно у вовчку, колоїдному млині й плавителі. Відділення шквари, очищення й охолодження жиру здійснюються на тому ж устаткуванні, що й у лінії РЗ-ФВТ-1 (центрифуга, сепаратори й охолоджувач).

Витопка жиру на лінії "Чита-3" проводиться мокрим способом із застосуванням гострої пари й гарячої води.

Установка "Шарплес". У цій установці передбачена переробка сухим способом всіх видів жиру-сирцю (у тому числі свинячої міздри) по двох режимах: при температурі 42-45 і 50-55°С. У першому випадку одержують шквару з високим вмістом білків, її використовують при виготовленні ковбасних виробів; у другому випадку шквару направляють на виробництво кормового борошна. Кишковий жир-сирець і міздровий жир переробляють при більш високій температурі (50-55°С).

Здрібнений на вовчку жир-сирець надходить у казан-плавитель із паровою сорочкою для підігрівання до 40-45ºС (тиском пари 0,125 МПа). Отриману масу додатково подрібнюють у дезінтеграторі й насосом подають у відстійну центрифугу (якщо треба одержати білкову масу) або в теплообмінник, де вона підігрівається до 65-70°С. Видалення з жиру основної маси шквари (до 90%) відбувається в центрифузі. Виділену сиру або варену шквару охолоджують.

Водно-жирову емульсію підігрівають у теплообміннику до 90ºС і насосом подають у сепаратор. Очищений жир послідовно надходить у приймач, у пластинчастий охолоджувач і на пакування.

Лінія переробки кістки Я8-ФЛК. Ця лінія призначена для одержання харчового жиру й кормового борошна й включає дві ділянки: знежирення й сушіння. На ділянці знежирення розташована установка Я8-ФУЖ, на ділянці сушіння – сушильний агрегат Я8-ФЛК/7, елеватор Я8-ФЛК/2-1 і дробарка В6-ФДА.

Кістку (кістковий залишок) передають на прийомний стіл, потім завантажують у подрібнювач. Здрібнена кістка по елеватору завантажується в жировідділювач на першу стадію знежирення. Витоплений жир з жировідділювача стікає в збірник, а частково знежирена й зневоднена кістка надходить у вовчок з діаметром отворів ґратів 30 мм, де повторно подрібнюється. Кісткова маса накопичується в бункері, елеватором завантажується в бункер-накопичувач, а звідти порціями завантажується в центрифугу ФМД-802ДО-4 на повторне знежирення.

У центрифузі відбувається двостадійна обробка кістки при подачі гострої пари тиском 0,3-0,4 МПа протягом 3-4 хв. Жир через отвори в стінках барабана стікає в днище центрифуги й через патрубки – у збірник жирової маси, яка надходить із жировідділювача й центрифуги.

Далі маса перекачується у два відстійники ОЖ-0,16, після відстоювання жир підігрівається до 90-100ºС. Нагрітий жир направляється самопливом у сепаратор (РТОМ-4,6 або ФКЖС).

Знежирена кістка вивантажується із центрифуги й елеватором направляється в сушильний агрегат Я8-ФЛК/7, який складається із трьох апаратів, установлених один над іншим на загальній станині.

За конструкцією корпуса й шнеків апаратів аналогічні корпусу й шнеку жировідділювача. Апарати обігріваються парою, яка подається в парову сорочку корпусів і порожні шнеки від колектора.

Привід шнеків здійснюється ланцюговою передачею від електродвигуна через клиноремінну передачу й редуктор. У процесі сушіння кістка шнеком транспортується до розвантажувального бункера й через проміжні бункери пересипається в наступні апарати.

Сушіння знежиреної кістки в безперервному потоці триває 30 хв.

Висушену кістку подрібнюють на дробарці В6-ФДА, можна також використовувати інші дробарки (молоткові ДМ-440В).

Залежно від виду сировини, яка переробляється, вихід харчового жиру складає (в %): трубчаста яловича кістка – 17, кулаки яловичі – 17,5, хребці яловичі – 10, тазова кістка яловича – 17, трубчаста кістка свиняча – 18, головна кістка свиняча – 8.

Лінія переробки кістки В6-ФКА. Сировиною для виробництва кісткового жиру й кормового борошна на лінії В6-ФКА є кістка, отримана після обвалювання парного, остиглого, охолодженого або розмороженого м'яса (яловичини й свинини), і охолоджений або заморожений кістковий залишок, отриманий при механічному дообвалюванні м'яса всіх видів худоби, допущених ветеринарно-санітарним наглядом для переробки з харчовою метою.