Главная | Обратная связь

Ти влаштовуєш свято для тих,

Предмет теорії фізичного виховання та її місце в системі наукових знань

Теорія фізичного виховання — це наука про загальні закономірності, які визна­чають зміст і форми побудови фізичного виховання як педагогічно організованого процесу, що органічно поєднується із загальною системою виховання людини.

Вона вивчає фізичне виховання як феномен соціального життя, його мету і завдання на різних етапах розвитку суспільства, його кореляції з іншими науками, способи, методи та форми організації спортивної практики. Поряд з тим, теорія фізичного виховання вивчає закономі­рні зв'язки з інтелектуальним, моральним, естетичним, трудовим вихованням, що об'єднує її зіншими педагогічними науками (рис. 1).

Рис. 1.

Теорія фізичного виховання є складовою частиною педагогічних наук,вона пояс­нює шляхи розвитку та передбачає тенденції еволюції фізичного виховання як суспільного явища, обґрунтовуючи свої педагогічні положення соціальними, психологічними і біологіч­ними закономірностями.

Предметом теорії фізичного виховання є загальні закономірності функціонування і розвитку фізичного виховання.

 

Предмет вивчення теорії у практиці наукових досліджень представлений у вигляді об'єкта і суб'єкта.

Під об'єктом дослідження розуміють певний педагогічний фактор, що вивчається (ме­тод навчання, шляхи активізації навчальної діяльності учнів, організація їх діяльності, ефе­ктивність фізичних вправ тощо).

 

Під суб'єктом розуміють людину, в якої вивчають реакцію на ті зміни, що вносяться до навчального процесу (застосування вправ, використання певних методів навчання чи організації діяльності учнів та ін.).

 

 

Вихідні поняття теорії фізичного виховання

Фізична культура

Поняття «фізична культура» можна визначити як сукупність досягнень суспільст­ва у створенні і раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов цілесп­рямованого фізичного та духовного удосконалення людини.

Фізична культура є частиною загальної культури народу.

Термін «Фізична культура» має й інші, більш вузькі значення, наприклад, «Фізична культура» як навчальна дисципліна в школі; «особиста фізична культура»; «шкільна фізич­на культура» тощо.

 

 

 

 

 

Фізичний розвиток

Фізичний розвиток— це процес зміни форм і функцій (морфо-функціональних влас­тивостей) організму людини пвотягом її індивідуального життя.

 

Фізичне виховання

Фізичне виховання— це педагогічний процес, спрямований на фізичне і духовне вдосконалення людини, оволодіння нею систематизованими знаннями, фізичними вправами та способами їх самостійного використання протягом життя.

У фізичному вихованні виділяють два основні напрями, в рамках яких здійснюється фізичне виховання людей: фізична освіта, «фізична підготовка».

Фізична освіта— це набуття людиною в процесі соціального навчання системи раці­ональних способів керування своїми рухами, необхідного в житті фонду рухових умінь, на­вичок і пов'язаних з ними знань.

Загальна фізична підготовкаспрямована на укріплення здоров'я, формування широ­кого кола рухових умінь і навичок, розвиток основних фізичних якостей (м'язова сила, пру­дкість, витривалість, гнучкість, спритність).

Професійно-прикладна фізична підготовка— це спеціалізований процес фізичного виховання, спрямований на підготовку до конкретних видів трудової та оборонної діяльно­сті (машиніст, будівельник, пожежник, пілот-винищувач і т. ін.).

Спортивна підготовкапередбачає досягнення людиною високих досягнень в обра­ному виді спорту.

Результатом фізичної підготовки є фізична підготовленість.

Спорт

«О спорт, ти радість.

Ти влаштовуєш свято для тих,