 |
|
Методи обробки сигналу.
Зворотний контраст. Досягається завдяки відніманню від певного фіксованого значення вхідного сигналу (Sвх). Причому воно повинно відповідати максимальному сигналу (Smax). Таким чином, вихідний сигнал буде визначатися так: 
. (2.10). У результаті цієї процедури на екрані, ділянки, що спостерігалися світлими та темними, будуть зображатися темними та світлими відповідно. Вик. коли природа сигналу від детектора така, що контраст має протилежний знак стосовно до очікуваного (наприклад, зразок використовується як детектор).
Диференційне підсилення.
Рисунок 2.19– До пояснення диференційного підсилення
Недолік методу полягає в можливості отримання насичених абсолютно білого або абсолютно чорного сигналів, що призводить до часткової втрати інформації (позиція (г)).
Диференціювання сигналу – це метод оброблення, який дозволяє підкреслити високочастотні компоненти на зразку та відповідно згладити низькочастотні. Вх. сигнал диференціюється за часом і на виході подається як Sвих=dSвх/dt. Операція ефективна лише в тому випадку, коли відношення сигнал/шум істотне.
Змішування сигналів. Кінцевий сигнал на екрані ЕПТ може являти собою суму сигналів, наприклад, від двох детекторів. Можна скомбінувати їх таким чином, щоб вихідний сигнал визначався за співвідношенням 
, (2.11), де a>0, b<1.
Завдяки другому доданку контраст на краях (межі зерен, міжфазні межі тощо) буде підсилений, а перший доданок відповідає за збереження загальної інформації про об’єкт.
Y-модуляція.
Рисунок 2.21 – Схема утворення зображення у режимі Y-модуляції: 1, 2 - області сканування по зразку та по екрану ЕПТ; 3 - сигнал від попереднього сканування F(x,y,t), 4 - положення горизонтального рядка
На зразку розгортка по осях х та у здійснюється за допомогою відповідного генератора. На екрані ЕПТ положення точки по горизонталі визначається горизонтальним положенням при скануванні впродовж лінії. Положення по вертикалі на екрані визначається величиною сигналу у кожній конкретній точці. Тобто відхилену котушку у напрямку у подають сигнали від генератора розгортки та сигнал від одного із детекторів.
Цінність Y-модуляції полягає у тенденції підсилювання дрібномасштабної структури, яка може поліпшити видимість рельєфу поверхні зразка.