 |
|
ОПЕРАТОРА ЗА ДИСПЛЕЄМ
Лабораторна робота №1
ЕРГОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ
ОПЕРАТОРА ЗА ДИСПЛЕЄМ
Мета роботи: освоїти методику організації робочого місця оператора за дисплеєм з урахуванням ергономічних вимог; виконати практичне завдання з ергономічного забезпечення організації робочого місця оператора за дисплеєм.
1.1. Загальні відомості
В умовах НТР велике значення мають питання проектування, створення і використання дисплеїв, що є точкою дотику двох доволі складних систем - комп’ютера і людини.
У зв'язку з широким застосуванням дисплеїв в автоматизованих системах управління, інформаційно-довідкових системах, системах передачі даних з'явився цілий комплекс ергономічних проблем. Дисплей повинен відповідати структурі й процесу діяльності людини, в його конструкції повинні бути враховані антропометричні, біомеханічні й психологічні можливості й особливості людини.
Ергономічні вимоги, що ставляться до дисплеїв, розрізняються залежно від конкретних типів і виконуваних за їх допомогою завдань. При використанні рекомендацій, наведених у цих вказівках, необхідно робити виправлення на конкретні умови роботи і певний тип апаратури та робочого місця.
Робоче місце оператора - це частина простору в системі "людина–машина" (СЛМ), оснащена засобами відображення інформації, органами керування і допоміжним устаткуванням і призначена для проведення діяльності оператора СЛМ [1].
Організація робочого місця відповідно до антропометричних характеристик (АХ) передбачає виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці, до світло - і кольоровотехнічних характеристик дисплеїв, до буквено-цифрової інформації дисплеїв, клавіатури пульта дисплея, необхідних санітарно-гігієнічних умов праці [2; 3; 4].
1.2. Організація робочого місця відповідно
до антропометричних характеристик
Антропометричні характеристики поділяються на динамічні й статичні (рис. 1.1) [5].
Динамічні антропометричні характеристики використовують для визначення обсягу робочих рухів, зон досяжності й огляду, за ними розраховують просторову організацію робочого місця, розмах рухів обертових і селекторних перемикачів, біомеханічні моделі людини і манекена.
До статичних антропометричних характеристик відносяться розміри, обмірювані в статичному положенні людини, яка зберігає при вимірах ту саму позу. Умовність і сталість пози забезпечують ідентичність умов виміру. Статичні антропометричні характеристики використовують для встановлення розмірів конструктивних параметрів робочого місця чи виробу (висота, широта, глибина і т.п.), визначення діапазону виміру у випадку їх регулювання, а також при проведенні ергономічної експертизи конструювання манекенів.
 |
Рис. 1.1 – Класифікація антропометричних характеристик
Особливу групу статичних антропометричних характеристик складають габаритні розміри тіла, що являють собою його найбільші розміри в рівних положеннях і позах, орієнтовані в різних площинах. Габаритними розмірами визначається мінімальний простір, необхідний людині при роботі.
Правила використання антропометричних характеристик:
- визначити групу населення, для якої буде призначене проектоване чи організоване робоче місце (устаткування);
- вибрати групу антропометричних характеристик, що є основою для визначення розміру конструкції устаткування (робочого місця);
- встановити, якому відсотку працюючих повинно задовольняти дане робоче місце (устаткування) і за допомогою перцентилей* чи часткою σ знайти відповідне йому значення антропометричних характеристик;
- врахувати відповідне виправлення на одяг і взуття.
________________________
*Перцентиль - сота частка обмірюваної сукупності, виражена у відсотках; їй відповідає певне значення антропометричних характеристик.
При визначенні контингенту людей необхідно враховувати вікові, статеві й національні розходження.
Вікові розходження ґрунтуються на біологічних особливостях різних стадій індивідуального розвитку. При вирішенні ергономічних задач орієнтуються на усереднені антропометричні характеристики дорослого населення країни.
Статеві розходження особливо важливо враховувати в тих випадках, коли те саме робоче місце (устаткування) призначено для чоловіків і жінок.
При проектуванні робочого місця (устаткування) варто звертати увагу також на національні розходження антропометричних характеристик. Якщо робоче місце призначене строго для одного якогось регіону, то варто враховувати дані населення регіону, якщо виріб призначений для населення всієї країни, то слід брати дані більш численних національностей країни.
При ергономічному забезпеченні організації робочого місця оператора за дисплеєм треба знати, що воно повинне відповідати антропометричним характеристикам, які визначають розміри тіла і його окремих частин. Антропометричні характеристики є випадковими величинами, підпорядкованими нормальному закону розподілу (рис. 1.2).
 |
Рис. 1.2 – Крива нормального розподілу
Необхідний діапазон змінювання досліджуваної антропометричної характеристики задається або за середньоквадратичним відхиленням (σ) стосовно математичного чекання (М), або за допомогою перцентилей (співвідношення між ними наведені в табл. 1.1).
Таблиця 1.1 – Вихідні дані для вибору діапазону виміру антропометричних характеристик [5]
| Інтервал М ± nσ | Перцентиль, % | Кількість людей, антропометричні характеристики яких містяться в розглянутому інтервалі, відсоток охоплення. |
| M±2,5σ | 1 – 99 | |
| M±2,0σ | 2,5 – 97,5 | |
| M±1,65σ | 5 – 95 | |
| M±1,15σ | 12,5 – 87,5 | |
| M±σ | 16 – 84 | |
| M±0,67σ | 25 – 75 |
Варіативність багатьох характеристик людей, тобто нахилення при антропометричних вимірах тіла людини, наближається до цього закону розподілу: більшість вимірів величин лежить у центрі кривої і тільки незначна частина - по краях. При обліку антропометричних характеристик необхідно використовувати дані кривої при розрахунку довірчого інтервалу.
Основною характеристикою кривої розподілу є середнє арифметичне значення М, що являє собою частку від розподілу ∑x на N, де x - величина вимірювання, N - число вимірів. Іншою характеристикою є середньоквадратичне відхилення σ:
.
При ідеальному дотриманні закону нормального розподілу діапазон величин в інтервалі значень σ від –1 до +1 включає 68 % вимірів характеристик. Тому що розміри більшості людей попадають у середню частину площі, обмеженої кривої, а по краях їх все менше і менше, то антропометричні дані характеризуються скоріше областями, між визначеними точками, і, отже, не існує жодної стандартної людини із заданими розмірами тіла, а існують тільки апроксимації до цих областей. Саме тому як при проектуванні, так і при оцінці експлуатованих СЛМ переважне значення має введення пристроїв, що дозволяють регулювати робоче місце відповідно до розмірів тіла людини.
При виконанні роботи в лабораторії студент одержує індивідуальне завдання і розраховує параметри робочого місця відповідно до антропометричних характеристик заданого контингенту операторів, інші етапи роботи він виконує шляхом порівняння заданих характеристик, що рекомендуються (дод. 1).
При оцінці організації робочого місця оператора за дисплеєм на конкретному робочому місці студент визначає всі необхідні параметри робочого місця, характеристики розміщення технічних засобів, буквено-цифрової інформації, клавіатури, умов праці і порівнює їх з тими, що рекомендуються.
1.3. Методика організації робочого місця оператора за дисплеєм
відповідно до антропометричних характеристик
Робоче місце повинне бути містке для оператора з максимальними розмірами тіла і досяжне для оператора з мінімальними розмірами із заданого контингенту.
При організації робочого місця враховують антропометричні характеристики жінок (якщо працюють тільки жінки) і чоловіків (якщо працюють тільки чоловіка); якщо робоче місце призначене для чоловіків і жінок - загальні середні показники жінок і чоловіків [6] .
Перевірка відповідності параметрів робочого місця (висота робочої поверхні, її розміри; висота сидіння крісла, простору для ніг, підставки для ніг та ін.) антропометричним характеристикам операторів здійснюється за допомогою площинних манекенів;
Для виконання роботи в лабораторії студент одержує завдання, в якому зазначено контингент операторів (група населення, стать, перцентилі).
Знаходять значення антропометричних характеристик для заданого контингенту операторів за табл. 1.2 і 1.3, в яких наведені дані чоловіків і жінок, які виконують роботу сидячи чи стоячи, для п'яти перцентилей трьох груп населення:
А - населення з малими значеннями поздовжніх ознак;
Б - населення із середніми значеннями поздовжніх ознак;
В - населення з великими значеннями поздовжніх ознак.
Потім необхідно врахувати виправлення на одяг і взуття (табл. 1.4). Після вибору антропометричних характеристик операторів для робочої пози сидячи і внесення виправлень на одяг і взуття будують два площинних манекени в масштабі 1:10 за мінімальними і максимальними антропометричними характеристиками. Манекени виготовляють із щільного матеріалу - картону, ватману та ін. Шарнірні з'єднання частин манекена (на рис. 1.3 показані точками) здійснюють мідним дротом діаметром 0,4-0,5 мм. За даними розрахунку і шириною, що рекомендується, вирізують із щільного матеріалу прямокутники частин манекена. Рекомендована ширина прямокутників частин манекена, мм:
1. тулуб 20-30
2. плече 10
3. передпліччя і кисть 7
4. стегно 15
5. гомілка 12
6. стопа 7
Таблиця 1.2 – Статистичні антропометричні характеристики, положення людини сидячи [7]
| Найменування ознаки | Група населення | Значення ознаки, см, що відповідає перцентилям | |||||||||
| для чоловіків | для жінок | ||||||||||
| I | I | ||||||||||
| Висота (розмір І) верхівкової точки над сидінням (22) * | А | 82,20 | 84,00 | 88,60 | 93,10 | 96,00 | 76,80 | 76,80 | 82,90 | 87.30 | 89,00 |
| Б | 84,00 | 85,90 | 90,50 | 95,00 | 99,00 | 79,30 | 81,20 | 85.60 | 90,00 | 91,80 | |
| В | 85,40 | 87.30 | 91,90 | 96,60 | 98,50 | 81,50 | 83,30 | 87,60 | 92.00 | 93.80 | |
| Висота (розмір 2) очей над сидінням (23) * | А | 68,20 | 70,20 | 74,90 | 79,70 | 81,60 | 63,80 | 65,90 | 70,90 | 76,00 | 76.10 |
| Б | 70,50 | 73,10 | 77,40 | 81,80 | 84,40 | 67,20 | 69,00 | 73,40 | 77,80 | 79,60 | |
| В | 71,90 | 74,00 | 78,90 | 83.80 | 85,90 | 69,90 | 71,60 | 76,70 | 79.80 | 81.50 | |
| Висота (розмір 3) плечей над сидінням (25)* | А | 53,80 | 55,60 | 59,97 | 64,30 | 66,10 | 50,10 | 51,80 | 55,80 | 59,80 | 61,40 |
| Б | 53,20 | 55,20 | 59,96 | 64.70 | 66,60 | 50,80 | 52,50 | 56,60 | 60,70 | 62,40 | |
| В | 54,801 | 56.70 | 61.30 | 65,90 | 67.80 | 52,80 | 51.50 | 58.60 | 62, 80 | 64.50 | |
| Висота (розмір 4) ліктя над сидінням (26)* | А | 17,50 | 18,95 | 22,40 | 25,96 | 27,40 | 16,60 | 18,20 | 22,10 | 25,90 | 27,50 |
| Б | 17,00 | 18,70 | 22,86 | 27,10 | 28,80 | 16,60 | 18,25 | 22,20 | 26,00 | 27,70 | |
| В | 17,50 | 19,10 | 22,86 | 26,50 | 28,10 | 17,94 | 19,30 | 22,50 | 25,70 | 27,10 | |
| Висота (розмір 5) коліна над підлогою (32)* | А | 47,40 | 48,90 | 52,54 | 56,18 | 57,69 | 43,85 | 45,21 | 48,49 | 51,78 | 53,14 |
| Б | 50,13 | 51,99 | 56,47 | 60,93 | 62,79 | 57,14 | 48,57 | 52,02 | 55,47 | 56,90 | |
| В | 50,06 | 51,70 | 55,64 | 59,59 | 61,23 | 46,74 | 48,10 | 51,37 | 54,65 | 56,01 | |
| Ліктьова-пальцева Ш точка (розмір 6) – горизонтальна відстань від вершини ліктьового відростка ліктьової кісти до пальцевої третьої точки (34)* | А | 41,98 | 43,31 | 46,50 | 49,70 | 51,02 | 38,60 | 39,76 | 42,57 | 45,37 | 46,54 |
| Б | 42,30 | 43,99 | 48,07 | 52,15 | 53,84 | 39,94 | 41,09 | 43,87 | 46,65 | 47,80 | |
| В | 42,76 | 44,23 | 47,65 | 51,03 | 52,51 | 40,12 | 41,18 | 43,74 | 46,29 | 47,35 | |
| Горизонтальна відстань (розмір 7) від спинки до найбільш виступаючої вперед точки надколінної чашки (38)* | А | 50,75 | 53,18 | 59,04 | 64.90 | 67,33 | 49,24 | 51,30 | 56,29 | 61,29 | 63,34 |
| Б | 53,03 | 55,33 | 60,89 | 66,45 | 68,75 | 51,05 | 53,02 | 57,63 | 62,52 | 64,49 | |
| В | 55,17 | 56,87 | 60,79 | 64,70 | 66,40 | 50,65 | 52,41 | 56,67 | 60,93 | 62,70 | |
| Довжина (розмір 8) стопи (41)* | А | 23,52 | 24,26 | 26,04 | 27,81 | 21,22 | 21,99 | 23, 85 | 25,70 | 26,47 | |
| Б | 23,88 | 24,71 | 26,72 | 28,72 | 29,55 | 21,35 | 22,13 | 24,63 | 25,92 | 26,70 | |
| В | 24,33 | 25,12 | 27,03 | 28,93 | 29,72 | 22,38 | 23,04 | 24,62 | 26,19 | 26,85 | |
| Найбільший поперечний розмір тіла - горизонтальна відстань між найбільш виступаючими вбік точками зовнішньої поверхні вільно опущених рук (17)* | А | 41,84 | 43,82 | 48,37 | 52,92 | 54,89 | 38,39 | 40,75 | 46,44 | 52,14 | 54,49 |
| Б | 42,90 | 44,85 | 49,55 | 54,25 | 56,20 | 39,77 | 41,87 | 46,65 | 51,52 | 53,53 | |
| В | 42,94 | 44,64 | 48,55 | 52,47 | 54,17 | 40,77 | 42,38 | 46,27 | 50,15 | 51,76 |
* - у дужках зазначений номер антропометричної ознаки за ГОСТ 12.2.049-80.
Таблиця 1.3 – Статистичні антропометричні характеристики, положення людини стоячи [7}
| Найменування ознаки | Група населення | Значення ознаки, см, що відповідає перцентилям | |||||||||
| для чоловіків | для жінок | ||||||||||
| I | ,! 50 | I | |||||||||
| Висота верхівкової точки над підлогою (довжина тіла, ріст) (1) * | А | 155,70 | 159,30 | 167,70 | 176,06 | 179,70 | 144,40 | 147,40 | 155,40 | 163,40 | 166,50 |
| Б | 157,70 | 161,40 | 172,30 | 183,20 | 186,55 | 147,30 | 150,80 | 159,50 | 168,00 | 171,60 | |
| В | 163, 30 | 167, 21 | 176, 50 | 186, 40 | 190, 30 | 153, 70 | 157, 00 | 165, 10 | 173, 10 | 176, 50 | |
| Висота ока над підлогою (2)* | А | 143,40 | 146,70 | 154,80 | 162,82 | 166,10 | 132,10 | 135,40 | 143,40 | 151,40 | 154,70 |
| Б | 145,60 | 149,30 | 159,70 | 170,60 | 174,30 | 135,80 | 139,40 | 147,80 | 156,20 | 159,70 | |
| В | 150,30 | 154,30 | 164,00 | 173,80 | 177,80 | 142,20 | 145,60 | 153,60 | 161,60 | 164,90 | |
| Висота плечей над підлогою (5)* | А | 128,00 | 131,20 | 139,10 | 147,60 | 150,20 | 117,10 | 120,30 | 128,60 | 135,70 | 138,80 |
| Б | 128,40 | 13?,60 | 142,80 | 153,00 | 157,20 | 120,20 | 123,70 | 131,80 | 140,30 | 143,70 | |
| В | 133,40 | 137,20 | 146,10 | 155,60 | 159,00 | 125,60 | 128,70 | 136,30 | 143,90 | 147,10 | |
| Найбільший поперечний діаметр тіла (17)* | А | 41,80 | 43,30 | 48,40 | 52,90 | 54,90 | 38,40 | 40,80 | 46,40 | 52,10 | 54,50 |
| 42,90 | 44,85 | 49,60 | 54,25 | 56,20 | 39,80 | 41,80 | 46,60 | 51,50 | 53,50 | ||
| В | 42,94 | 44,64 | 48,55 | 52,47 | 54,20 | 40,80 | 42,40 | 46,30 | 50,20 | 51,80 | |
| Передня досяжність руки (19)* | А | 75,90 | 78,43 | 84,60 | 90,70 | 93,20 | 68,40 | 70,70 | 76,10 | 81,50 | 83,80 |
| Б | 73,60 | 76,70 | 84,23 | 91,73 | 94,84 | 68,70 | 71,20 | 77,10 | 83,10 | 85,50 | |
| В | 75,30 | 78,10 | 84,83 | 91,60 | 94,34 | 69,80 | 72,00 | 77,50 | 83,00 | 85,30 | |
| Передня максимальна досяжність руки (21)* | А | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Б | 119,80 | 124,10 | 134,50 | 144,90 | 149,20 | 114,00 | 117,70 | 126,70 | 135,40 | 139,10 | |
| В | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | |
| Вертикальна досяжність руки (21)* | А | 198,30 | 203,40 | 215,80 | 228,21 | 233,30 | 179,80 | 154,70 | 196,70 | 208,60 | 213,50 |
| Б | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | |
| В | 206,70 | 212,30 | 225,90 | 245,20 | 193,20 | 197,90 | 209,20 | 220,50 | 225,20 |
* - у дужках зазначений номер антропометричної ознаки за ГОСТ 12.2.049-80.
Таблиця 1.4 – Виправлення на одяг і взуття
| № п/п | Ознака | Величина виправлення, мм |
| | Висота плеча над сидінням (3)* | 5,0 |
| | Довжина плеча (3-4)** | 5,0 |
| | Довжина передпліччя і кисті (6) | 5,0 |
| | Довжина стегна (7)* | 5,0 |
| | Висота коліна (5)* | 25,0 |
| | Довжина стопи (8)* | 30,0 |
*У дужках зазначений номер антропометричної ознаки по табл. 1.2 і рис. 1.3.
**Розмір визначають вирахуванням з антропометричної ознаки "висота плеча над сидінням" ознаки "висота ліктя над сидінням".
При вирізанні прямокутників "плече", "передпліччя" і "кисть" необхідно збільшити їх розміри стосовно розрахованого для кріплення до "тулуба" і один до одного, щоб витримати розрахункові розміри при збиранні манекена. Після збирання частин манекена прямокутникам додають форму, близьку до прототипу.
Після виготовлення площинних манекенів будують ескіз робочого місця (рис. 1.4) оператора для робочої пози сидячи відповідно до розмірів тіла (місткість для оператора з максимальними розмірами тіла і досяжність для оператора з мінімальними розмірами). Для цього на чистому аркуші паперу розміщують манекен з максимальними антропометричними характеристиками, надавши йому фізіологічно раціональну робочу позу, тобто позу, що відповідає критеріям функціонального комфорту: випрямлене положення хребетного стовпа зі збереженням його природних вигинів, мінімальне навантаження на м'язову систему тіла; відсутність хворобливих відчуттів у результаті впливу елементів робочого місця на тіло сидячої людини.
Рис. 1.3 – Основні розміри площинного манекена
Рис. 1.4 – Розташування АЦД на робочому столі
Фізіологічно раціональна робоча поза досягається виконанням наступних умов:
- відстань від очей оператора до дисплея 500…700 мм;
- природний нахил корпуса вперед на 5…10°;
- кут згинання між стегном і гомілкою 95…135°;
- ступня на підлозі;
- стегно горизонтальне;
- оператор максимальних розмірів не повинен упиратися ступнею в стійку столу чи підставку;
- оператор повинен мати можливість спиратися ліктем на робочу поверхню і працювати з документами;
- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні не менше 150 мм [1,6].
Надавши манекену фізіологічно раціональну робочу позу сидячи, потрібно нарисувати контури робочого столу (підставки), на якому розташувати дисплей, визначити кут огляду, висоту робочої поверхні, сидіння крісла. Потім до цього рисунка необхідно прикласти манекен, виготовлений за мінімальними антропометричними характеристиками у фізіологічно раціональній робочій позі сидячи. Перевірити зручність робочого місця (висоту робочої поверхні, зони досяжності моторного поля тощо, (рис. 1.4, 1.5).
Моторне поле робочого місця оператора СЛМ – це частина робочого місця оператора, в якому розміщені використовувані оператором органи керування і здійснюються його рухові дії з керування СЛМ.
Розрізняють зону досяжності, зону легкої досяжності й оптимальну зону досяжності моторного поля.
Зона досяжності моторного поля робочого місця оператора – це частина робочого місця оператора, обмежена дугами, описуваними максимально витягнутими руками при рухові їх у плечовому суглобі.
Зона легкої досяжності моторного поля робочого місця оператора – це частина моторного поля робочого місця оператора, обмежена дугами, що описуються розслабленими руками при рухові їх у плечовому суглобі.
Оптимальна зона моторного поля робочого місця оператора – це частина моторного поля робочого місця оператора, обмежена дугами, описуваними передпліччями при рухові їх у ліктьових суглобах з опорою. Опорою може бути передня крайка пульта, підлокітники сидіння, уявлювана точка опори і т.д. [21] .
При визначенні висоти робочої поверхні столу необхідно врахувати можливість регулювання сидіння крісла за висотою і застосування підставки для ніг.
Після змін в організації робочого місця оператора на рисунок помістити манекен, виготовлений за максимальними розмірами, і перевірити збереження для нього умов зручності робочого місця; маніпулюючи манекенами, домогтися такого положення, щоб робоче місце за столом було містке для оператора з максимальними розмірами тіла і досяжне для оператора з мінімальними розмірами.
Контури максимального і мінімального манекенів у фізіологічно раціональній робочій позі, кути огляду для кожного з манекенів обвести олівцями різного кольору.
Отриманий ескіз робочого місця перевіряє викладач. Після вибору параметрів робочого столу потрібно розмістити на ньому дисплей, пульт з клавіатурою, документи, різні технічні засоби, вказати кути огляду дисплея, документів відповідно до рекомендацій, наведеними в дод. І.
Пульт з клавіатурою дисплея розташувати в оптимальній зоні моторного поля. Для визначення оптимальної зони моторного поля (див. рис. 1.5) треба виконати наступне. На аркуші паперу провести лінію (m - n), рівну найбільшому поперечному розміру (розмір 17, див. табл. 1.2) мінімального манекена. Від цієї лінії відкласти відстань М - відстань між передньою поверхнею тіла оператора і краєм робочої поверхні столу, підставки, на якій розташований дисплей. Провести другу лінію, на цю лінію зпроеціювати точки "M" і "N". З отриманих точок "O" і "К" (точки опори ліктями) як з центрів провести дуги радіусом, рівним довжині ліктьовий - пальцевий Ш точки (довжина передпліччя і кисті розмір 6, див. табл. 1.2) оператора мінімальних розмірів. Це і буде відстань, на якій розміщують пульт з клавіатурою дисплея (оптимальна зона моторного поля, див. рис. 1.5).
Потім відповідно до завдання необхідно провести порівняння пропонованих даних в організації робочого місця, характеристик дисплея, пульта з клавіатурою, умов праці з тими, що рекомендуються (див. дод. І).
Рис. 1.5 – Визначення оптимальної зони моторного поля (вид зверху)
1.4. Ергономічна оцінка організації діяльності оператора за дисплеєм
При виконанні роботи в конкретних умовах діяльності оператора за дисплеєм ергономічну оцінку організації робочого місця необхідно проводити за наступними параметрами:
1. Висота робочої поверхні столу.
2. Розміри простору для ніг: висота, ширина, глибина, відстань від поверхні сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні.
3. Відстань від очей оператора до екрана дисплея.
4. Висота розташування екрана дисплея на столі чи підставці по куту між нормаллю до центра екрана і горизонтальною лінією погляду.
5. Кут спостереження екрана в горизонтальній площині при роботі за одним дисплеєм; кут розвороту екрана щодо оператора при наявності трьох і більш дисплеїв на робочому місці.
6. Розташування документів (бланків) на робочому місці; визначити кут між екраном алфавітно-цифрового дисплея (АЦД) і документом у горизонтальній площині.
7. Розміщення пульта з клавіатурою на поверхні столу, підставці.
6. Розміщення пульта функціонального контролю на робочому місці.
9. Розміщення пульта зв'язку і телефонних апаратів на робочому місці.
10. Розміщення пристроїв документування, введення - виведення інформації на перфострічку та інших використовуваних технічних засобів на робочому місці.
11. Вага пульта і можливість пересувати його на робочому столі, підставці.
12. Розташування робочого місця стосовно напрямку погляду оператора.
13. Яскравість екрана АЦД, перепад яскравостей поверхні екрана, документів, клавіатури, пульта; рівень освітленості документів.
14. Контраст екрана АЦД (прямий, зворотний).
15. Кількість знаків, що одночасно з'являються на екрані дисплея; достатність для виконання поставленого перед оператором завдання; накреслення знаків, можливість помилки при їхньому сприйнятті.
16. Розміри буквено-цифрових знаків; співвідношення між висотою і шириною знака; висотою і товщиною обведення знака; відстань між знаками; відстань між рядками.
17. Розрахунок кількості знакомісць на екрані електронно-променевої трубки (ЕПТ).
18. Яскравість кольорової ЕПТ; яскравість знаків буквено-цифрової інформації; нерівномірність яскравості поля; кількість відтворених кольорів.
19. Висота клавіатури стосовно поверхні підлоги; кут нахилу клавіатури; розмір квадратних клавішів по діагоналі; зусилля, необхідні для приведення клавіші в рух: амплітуда рухів клавішів; відстань між сусідніми клавішами; поверхня клавішів (блискуча, матова); захищеність поверхні клавішів від стирання; розташування букв і цифр на клавіатурі.
20. Кількість функціональних клавішів; їхня достатність для виконання поставленої задачі; відмінність функціональних клавішів від звичайних (колір, форма, положення, відстань); заходу для попередження випадкового включення клавішів; символічне позначення на клавішах.
21. Заходи для удосконалення світлотехнічних характеристик АЦД.
22. Розширення засобів структурування інформації АЦД.
23. Забезпечення ергономічно обґрунтованого темпу зміни інформації АЦД.
24. Крісло оператора: висота сидіння, можливість регулювання висоти сидіння, спинки і кутів їх нахилу.
25. Санітарно-гігієнічні умови праці:
- мікроклімат (температура, вологість, рухливість повітря на робочому місці);
- рівень шуму;
- потужність дози рентгенівського випромінювання.
26. Режим праці і відпочинку. Час безупинної роботи за дисплеєм. Скарги на втому, зорове, м'язове стомлення та ін.
На закінчення необхідно відзначити відповідність робочого місця ергономічним вимогам, вказати, які показники робочого місця за дисплеєм не відповідають вимогам, намітити конкретні пропозиції з оптимізації умов діяльності оператора за дисплеєм.
1.5. Зміст звіту
Звіт складають в робочому зошиті. При виконанні роботи в лабораторії слід вказати варіант завдання:
Звіт повинен містити такі розділи:
– вступ;
– основна частина роботи;
– висновки;
– пропозиції з оптимізації умов діяльності оператора за дисплеєм;
– додаток - площинні манекени (при виконанні роботи в лабораторії).
1.6. Рецензування звіту
Після виконання завдання і складання звіту студенти за вказівкою викладача проводять взаємне рецензування роботи в такій послідовності:
- перевіряють правильність виявлених недоліків в організації трудовий діяльності оператора за дисплеєм відповідно до завдання;
- обґрунтовують висновок про відповідність чи невідповідність робочого місця за дисплеєм ергономічним вимогам;
- обґрунтовують пропозиції з оптимізації робочого місця і діяльності оператора за дисплеєм.
Контрольні запитання
1. Поняття про робоче місце оператора за дисплеєм.
2. Поняття про моторне поле робочого місця оператора СЛМ.
3 Поняття про зони досяжності моторного поля робочого місця оператора СЛМ.
4. Технічні засоби, що використовують у складі робочого місця оператора АСУ.
5. Загальні ергономічні вимоги до розміщення технічних засобів на робочому місці.
6. Ергономічні вимоги до розміщення дисплея на столі чи підставці (відстань від очей до екрана дисплея, кут спостереження, розвороту та ін.).
7. Ергономічні вимоги до яскравості, контрасту екрана, розмірів буквено-цифрової інформації.
8. Розрахунок кількості знакомісць на екрані АЦД.
9. Ергономічні вимоги до кольорових ЕПТ.
10. Ергономічні вимоги до розміщення пульта дисплея на робочому місці, клавіатури, функціональних клавішів.
11. Ергономічні вимоги до удосконалення світлотехнічних характеристик АЦД.
12. Ергономічні вимоги до засобів структурування інформації.
13. Ергономічні вимоги до темпу зміни інформації АЦД.
14. Загальні ергономічні вимоги до робочого місця оператора за дисплеєм.
15. Режим праці і відпочинку.
16. Санітарно-гігієнічні умови праці.