Главная | Обратная связь

Виробничі показники роботи підготовчого вибою

ВСТУП

Стан і завдання вугільної промисловості по вдосконаленню процесів видобутку вугілля та проведенню підготовчих виробок.

Мета курсового проектування (технологія і організація підготовчих робіт, розрахунок техніко-економічних показників).

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ У ПІДГОТОВЧОМУ ВИБОЇ

 

Режим роботи підготовчого вибою

 

В курсовому проекті приймаємо добовий режим роботи вибою рівний 3х6+6, тобто три зміни по шість годин по проходженню виробки і одна зміна на огляд і ремонт машин і механізмів. Перехід на добовий режим роботи вибою 2х6+6+6 приймається при входженні гірничих робіт в небезпечну зону.

Тижневий режим роботи робітників дільниці – п'ятиденний тиждень з вихідними днями згідно змінному графіку. Планову середньомісячну кількість виходів працівників дільниці приймаємо рівним …..дням за місяць. Планову кількість днів роботи вибою по проведенню виробки приймаємо рівним …..

дням за місяць.

 

Нормативна швидкість проведення підготовчої виробки

Нормативна швидкість проведення підготовчої виробки – це мінімально можлива швидкість проведення виробки за місяць. при відповідних гірничо-геологічних, гірничотехнічних умовах і прогресивній організації праці.

Площа поперечного перерізу виробки по вугіллю (S _вуг., м²) складе:

 

S _вуг. = m х в = м ² (1.1)

 

де m – потужність пласта, що виймається, м;

в – ширина виробки по вугіллю, м.

Тоді відношення площі поперечного перерізу виробки по вугіллю до площі поперечного перерізу виробки в проходці складе:

Δ = % (1.2)

Присічка порід складе:

100 – Δ = % (1.3)

Нормативна швидкість (V_Н , м) проведення підготовчої виробки прохідницьким комбайном … змішаним вибоєм по породах міцністю f = …. , із присічкою порід менше (більше) за 50 %, а також перерізом виробки у світлі до осідання S _cв. = … м², становитиме V = …. м.

Остаточно нормативна швидкість проведення виробки складє:

V_Н = V х К₁ х … = м (1.4)

де К₁ – коефіцієнт, що враховує …

 

Виробничі показники роботи підготовчого вибою

 

Застосування прохідницьких комбайнів дозволяє механізувати всі технологічні операції, забезпечити збільшення швидкості проведення виробок, підвищити продуктивність праці на цих роботах. У підготовчих вибоях робочі процеси виконуються циклічно.

Під циклом в підготовчому вибої розуміють сукупність всіх процесів і операцій, що виконуються в певний технологічній послідовності для посування вибою на задану паспортом величину.

При проведенні виробки комбайном за величину посування вибою за цикл приймаємо відстань між рамами кріплення.

Час проведення одного метра виробки ( Т_1м , хв./м) складе:

Т_1м = 1,11*1,20 (Т_о+Т _в) +1,15Т _кр = хв./м (1.5)

де 1,11 – коефіцієнт, що враховує норматив часу на відпочинок при виконанні основних і допоміжних операцій;

1,20 – коефіцієнт, що враховує норматив часу на відпочинок при розбиванні великих кусків вугілля та породи;

Т_о – норматив часу на виконання основних операцій по управлінню комбайном, хв./м;

Т_в – норматив часу на виконання допоміжних операцій, не суміщених з основними, хв./м

Т_в = t ₁ + t ₂ + t ₃ = хв./м (1.6)

де t ₁ – норматив часу на виконання допоміжних операцій, що включають відведення виконавчого органу комбайна від вибою, огляд комбайна, змазку вузлів, залиття мастила в гідросистему, опрацювання виконавчого органу комбайна і підведення його до вибою, хв./м;

t ₂ – норматив часу на виконання допоміжних операцій, що включають огляд і заміну зубків і пиловловлюючих мішків, підтягнення і підвіску кабелю і шланга зрошування, хв./м;

t ₃ – норматив часу на виконання допоміжних операцій, що включають установку перевантажувача в положення вантаження, розштибування перевантажувача, хв./м,

1,15 – коефіцієнт, що враховує норматив часу на відпочинок при виконанні операції по кріпленню виробки;

Т _кр – норматив часу на кріплення виробки, хв./м

Час виконання одного гірничопрохідницького циклу (Т_ц , хв.) складе:

Т_ц = хв. (1.7)

де V_ц – просування вибою за цикл, м

Тоді кількість гірничопрохідницьких циклів за зміну (n _{ц зм} , цикл) складе:

n _{ц зм} = цикл. (1.8)

де Т_зм – тривалість зміни, 360 хв.;

Т _{п -з зм} – норматив часу на підготовчо-завершальні операції, 25,8 хв./зм.;

Т_оп. – норматив часу на особисті потреби, 10 хв./зм.;

Т_у – норматив часу на усунення дрібних несправностей обладнання, 18,1 хв./зм.

Кількість циклів за добу (n _{ц доб. ,} цикл) складе:

n _{ц доб.} = n _{ц зм} * n _зм = цикл. (1.9)

де n _зм – кількість змін по проведенню гірничої виробки за добу, зм.

 

Добове посування підготовчого вибою (V_доб., м) складе:

V_доб. = V_ц х n _{ц доб.} = м (1.10)

Посування підготовчого вибою за місяць (V_міс., м) складе:

V_міс. = V_доб. х N_дн = м (1.11)

де N_дн – планова кількість днів роботи вибою по проведенню виробки за місяць, дні.

Виконується умова: V _міс ≥ V_н , тобто … м > … м

Відповідно до прийнятих засобів механізації, організації робіт у підготовчому вибої приймаємо комплексну бригаду прохідників, що виконують усі процеси і операції гірничопрохідницького циклу.

Таблиця 1.1 – Розрахунок чисельності робітників дільниці

 

Професії робітників	Загальна кількість виходів робітників за місяць	Чисельність робітників дільниці, осіб
на роботі, Чяв.	у тому числі по змінах	обліковаЧобл.
Машиністи гірничих виймальних машин
Прохідники
Електрослюсаря
Машиністи підземних установок
Гірники
Всього	–

 

Загальну кількість виходів робітників за місяць визначаємо множенням їх явочної чисельності на планову кількість днів роботи вибою за місяць.

Явочна чисельність бригади прохідників (Ч складе:

= осіб (1.12)

де Н _к – комплексна норма виробітку, м;

К_п – коефіцієнт перевиконання норми виробітку, К _п = 1,08 – 1,10

 

Чисельність прохідників облікова (Ч складе:

Ч осіб (1.13)

де К_обл. – коефіцієнт облікового складу

Явочна чисельність машиністів гірничих виймальних машин в ремонтно-підготовчу зміну, складе:

n _{люд.-год.маш.} / 6 год. = осіб (1.14)

де n_{люд.-год. маш} – таблична трудомісткість робіт, які виконує машиніст гірничих виймальних машин в ремонтно-підготовчу зміну, люд.- год.

Явочна чисельність прохідників в ремонтно-підготовчу зміну, складе:

(n _{люд.-год.пр.}+ (l_пр.– l_табл) / 25м х 0,20 люд.-год.) / 6 год.=

осіб (1.15)

де n_{люд.-год}._пр.– таблична трудомісткість робіт, які виконують прохідники в ремонтно-підготовчу зміну, люд.- год.;

l_пр. – довжина штреку за проектом, м;

l_табл. – табличне значення довжини штреку, м;

 

Явочну чисельність електрослюсарів на підготовчій дільниці визначимо, заздалегідь розрахувавши нормативну трудомісткість планового технічного обслуговування та ремонту обладнання підготовчої дільниці.

Таблиця 1.2 – Розрахунок нормативної трудомісткості ремонтних робіт

Найменування обладнання на дільниці	Марка обладнання	Кількість одиниць обладнання в роботі	Нормативна трудомісткість ремонтних робіт, людино-год.
на одиницю обладнання	на все обладнання
Комбайн прохідницький
Система зрошування
Конвеєр скребковий
Конвеєр стрічковий		…шт. ( … м)	… ( … м) … на 100м
Дорога канатна надґрунтова
Насос дільничного і допоміжного водовідливу
Лебідка маневрова
Компресор пересувний
Вентилятор місцевого провітрювання
Молоток відбійний
Трубопровід пожежо– зрошувальний, для стислого повітря	–	… км
Всього	–	–	–	∑Т =

 

 

Рахункова сумарна річна нормативна трудомісткість ремонтних робіт (∑Т_рах.,люд.-год.)_. складе:

∑Т_рах. = ∑Т х К = люд.-год. (1.16)

де К – коефіцієнт, який ураховує находження обладнання у воді при обводненості робочого місця, К = 1,1. При відсутностьі води у вибої К = 1.

Нормативну чисельність електрослюсарів на роботі (явочну) (Ч _ел.яв., осіб) ) визначаємо за формулою:

Ч _ел.яв. = = осіб (1.17)

де К₁ – коефіцієнт, який ураховує частку участі дільничних електрослюсарів в технічному огляді та ремонту обладнання, К₁ = 0,6;

К₂ – коефіцієнт, який ураховує технічне обслуговування та ремонт електропускової захисної апаратури і гнучких кабелів, К₂ = 1,2;

К₃ – коефіцієнт, який ураховує непланові ремонти обладнання, що виконують ремонтні та чергові електрослюсаря дільниці, К₃ = 1,3.

t _зм – тривалість робочої зміни на підземних роботах, год.

Явочну чисельність машиністів підземних установок приймаємо відповідно до кількості транспортних засобів, що планується на дільниці. Явочну чисельність гірників приймаємо на основі фактичних даних по шахті для аналогічних умов.

Продуктивність праці робітника визначається кількістю продукції, що виробляється в одиницю часу.

У вугільній промисловості продуктивність праці розраховується на вихід і за місяць.

Продуктивність праці робітника на вихід (П _вих. , м) складе:

П _вих. = м (1.18)

де Ч_яв – явочна чисельність робітників дільниці, осіб.

Середньомісячна продуктивність праці робітника (П _міс. , м) складе:

П _міс. = м (1.19)

де Ч _сп – чисельність робітників дільниці за списком (облікова), осіб

 

ПЛАНУВАННЯ ВАРТОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОДНОГО МЕТРА ГІРНИЧОЇ ВИРОБКИ

Вартість проведення одного метра гірничої виробки розраховуємо по елементах витрат:

– допоміжні матеріали,

– електроенергія;

– витрати на оплату праці;

– відрахування на соціальне страхування;

– амортизація основних фондів.