Виробничі показники роботи очисного вибою

Під циклом в очисному вибої розуміють сукупність всіх процесів і операцій, що виконуються у визначеній технологічній послідовності для забезпечення виймання вугілля по усій довжині лави і посування її на встановлену паспортом величину. У комплексно-механізованих вибоях посування вибою за цикл приймаємо рівним ширині захоплення виконавчого органу вугільного комбайна.

Схема виймання вугілля комбайном – ....

Час виконання одного циклу виймання вугілля комбайном складе:

Т_ц =

= хв. (1.3)

де L – довжина лави загальна, м;

∑l – сумарна довжина ніш, м;

V_р– робоча швидкість подачи комбайна, м/хв.;

V_п – швидкість переміщення комбайна уздовж вибою при перегоні його в початкове положення, м/хв. V_п = 1,5V_р. При човникової схемі виймання вугілля V_п = 0.

t _доп.– сумарний час на допоміжні операції циклу, віднесений на 1м довжини лави, 0,4 - 0,6 хв./м.;

К_від.– коефіцієнт, що враховує норматив часу на відпочинок, приймаємо 12% від оперативного часу, тобто К_від.= 1,12;

Кількість циклів виймання вугілля комбайном за зміну (n_{ц зм},цикл) складе:

n_{ц зм}=

де Т_зм – тривалість зміни, 360 хв.;

Т_{п-з зм}– норматив часу на підготовчо-завершальні операції протягом зміни;

Т_у.н– норматив часу на усунення дрібних несправностей машин і устаткування , хв./зміна;

Т_н.тр. – норматив часу, що враховує нерівномірність в роботі конвеєрного транспорту;

Т_о.п. – норматив часу на особисті потреби, 10 хв./зміна;

L – загальна довжина лави, м;

Т_{т.п розб.}– норматив часу технологічних перерв, пов'язаних з розбиттям великих шматків вугілля і породи, хв./м:

Видобуток вугілля з одного циклу виймання (В_ц , т) [8] с.80 складе:

В_ц = L * m * V_ц * * К_вид.= т (1.5)

де V_ц – посування очисного вибою за цикл, м;

К_{вид .}– коефіцієнт видобування вугілля, що враховує втрати вугілля при його вийманні і транспортуванню.

Видобуток вугілля за добу (В_доб.,т) складе:

В_доб. = В_ц * n_ц _зм.* n _зм= т (1.6)

Виконується умова:

В_доб.≥ А_н, тобто … т > … т

Видобуток вугілля за місяць з очисного вибою (В_міс., т) [8] с.162 складе:

В_міс. = В_доб. * N_дн = т (1.7)

Відповідно до прийнятої організації робіт в очисному вибої приймаємо добову комплексну бригаду гров, які будуть виконувати процеси, що складають технологічний цикл.

Таблиця 1.1 – Розрахунок чисельності робітників дільниці

Професії робітників	Загальна кількість виходів робітників за місяць	Чисельність робітників дільниці, осіб
на роботі Ч_яв.	в тому числі по змінах	облікова Ч_обл.

Машиністи гірничих виймальних машин
Гров
Електрослюсаря
Машиністи підземних установок
Гірники
Всього	–

Загальну кількість виходів робітників за місяць визначаємо множенням їх явочної чисельності на планову кількість днів роботи вибою за місяць.

Явочна чисельність бригади гров (Ч , осіб) складе:

де Н_к– комплексна норма виробітку, т (приймаємо за фактичними даними шахти);

К_п – коефіцієнт перевиконання норми виробітку, К_п = 1,10-1,12.

Чисельність бригади гров облікова (Ч , осіб) [8] с.124 складе:

де К_обл. – коефіцієнт облікового складу, що приймається за фактичними даними шахти.

Нормативна трудомісткість робіт з щодобового технічного обслуговування і ремонту вибійного устаткування очисного вибою, виконуваних машиністом гірничих виймальних машин і гров в ремонтно-підготовчу зміну n_{люд.- год .}складе:

n _{люд.- год.}= (Н_час.± ∆ Н_час._л _.± ∆ Н_час._гол.+ ∆ Н_час._{скр.конв.}) * К₁ * К₂ * К₃ =

= люд.- год.; (1.10)

де Н_час.– таблична норма часу, що приймається залежно від добового видобутку вугілля, типу механізованого комплексу, люд.- год;

± ∆Н_час.л– зміна норми часу залежно від збільшення або зменшення довжини лави в порівнянні з табличним її значенням, люд.- год.

±∆Н_час.л=∆Н_{час.табл.}/10 м*(L_пр.– L_табл)= люд.-год.

(1.11)

∆ Н_{час..табл.}– таблична зміна норми часу, люд.- год.;

L_пр. – довжина лави за проектом, м;

L_табл. – табличне значення довжини лави, м;

_.±∆ Н_час.._гол.– зміна норми часу, яке ураховує наявність привідних голівок скребкового конвеєра в лаві, люд.- год.

Норми часу при двох привідних голівках ∆ Н_час.._гол.= люд.- год.

∆ Н_час._{скр.кон.} – зміна норми часу, яка враховує протяжність скребкового конвеєра по штреку, люд. - год.:

0,12 люд.- год. / 10м х L_{скр. кон.}= люд.- год.; (1.12)

К₃– коефіцієнт, що враховує наявність бічних порід середньої стійкості і стійких, К₃= 0,85.

Трудомісткість робіт, виконуваних машиністом гірничих виймальних машин, складає 6 люд.-год. або 1 людина. в зміну, тоді чисельність гров в ремонтно-підготовчу зміну складе:

(n _{люд-год.}– 6 люд.- год.)/6 годин = люд.- год.; (1.13)

Явочну чисельність електрослюсарів на добувній дільниці визначимо, заздалегідь розрахувавши нормативну трудомісткість планового технічного обслуговування та ремонту обладнання добувній дільниці.

Таблиця 1.2 – Розрахунок нормативної трудомісткості ремонтних робіт

Найменування обладнання на дільниці	Марка обладнання	Кількість одиниць обладнання в роботі	Нормативна трудомісткість ремонтних робіт, людино-год.
на одиницю обладнання	на все обладнан.
В лаві
Комбайн вугільний
Кріплення механізоване		(… м)	…(на … м)
Конвеєр скребковий
Всього по лаві	–	–	–	∑Т_л=
В інших виробках
Конвеєр скребковий
Конвеєр стрічковий		… ( … м)	… ( … м) … на 100м
Станція насосна
Система зрошування
Кріплення сполучень
Лебідка маневрова
Лебідка
Насос дільничного водовідливу
Компресор
Молоток відбійний
Трубопровід пожежо- зрошувальний, для стислого повітря	–	… км
Всього по інших виробках	–	–	–	∑Т_вир.=

З урахуванням наявності (відсутності) води в лаві приймаємо К = 1,1

(К= 1,0), тоді рахункова трудомісткість робіт (∑Т_{л рах.}, люд.- год.) по лаві складе:

∑Т_л _рах. = ∑Т_л * 1,1 (1,0) = люд.- год. (1.14)

Загальна сумарна річна нормативна трудомісткість робіт (∑Т_заг., люд.-год.) складе:

∑Т_заг.= ∑Т_л _рах. + ∑Т_вир.= люд.-год.; (1.15)

Сумарна річна нормативна трудомісткість робіт (∑Т, люд.- год.) складе:

∑Т = ∑Т _заг. * К₁ = люд.-год. (1.16)

де К₁ – коефіцієнт, який ураховує середньодобовий видобуток вугілля.

Нормативну чисельність електрослюсарів на роботі (явочну) (Ч_ел.,осіб) визначаємо за формулою:

Ч _ел. = = осіб (1.17)

де К₁– коефіцієнт, який ураховує частку участі дільничних електрослюсарів в технічному огляді та ремонту обладнання, К₁ = 0,6;

К₂ – коефіцієнт, який ураховує технічне обслуговування та ремонт електропускової захисної апаратури і гнучких кабелів, К₂ = 1,2;

К₃ – коефіцієнт, який ураховує непланові ремонти обладнання, що виконують ремонтні та чергові електрослюсаря дільниці, К₃ = 1,3.

Явочну чисельність машиністів підземних установок приймаємо відповідно до кількості транспортних засобів на дільниці. Явочну чисельність гірників приймаємо на основі фактичних даних по шахті для аналогічних умов.

Продуктивність праці робітника на вихід (П_вих.,т) [8] c.319 складе:

т (1.18)

Продуктивність праці робітника середньомісячна (П_міс.,т) [8] c.319 складе:

т (1.19)

ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ВИДОБУТКУ 1 Т ВУГІЛЛЯ

⇐ Предыдущая 123 4 5 Следующая ⇒