 |
|
Еталони відповідей до практичних завдань ( 2 БЛОК)
Еталон відповіді до ЭКГ :
№1
1. Ритм синусовий, нерегулярний. RR – 0,8 – 1,28 c, ЧСС – 46 – 75 в 1 хв., PQ – 0,2 c, QRS – 0,08c, R1 – 0,7mB, RП – 1,2mB, RШ – 0,8mB, RV4 більше RV5 =1mB, ST на ізолінії, Т 1,П,Ш,avF, V2-V6 – позитивний.
2. Синусова (дихальна) аритмія , нормальна електрична вісь серця.Дихальна аритмія у молодих людей – фізіологічне явище, яке зв’язане зі змінами тонусу блукаючого нерву. Вдих прискорює ритм серця, а видих-уповільнює.
3. Для підтвердження дихального характеру аритмії може бути виконана реєстрація ЕКГ на фоні затримки дихання.
№2. Еталон відповіді :
1. Ритм синусовий, регулярний. RR – 0,68c., ЧСС – 88 в 1 хв., PQ – 0,2 c., QRS – 0,08c., R1 – 0,5mB, RП – 0,4mB, RШ – 0,3mB, QRS V2-V4 типу QS, ST 1,avL,V2 – V4 – елевація, Т Ш, avF – від*ємний.
2.Синусова тахікардія з частотою 88 у хв. Електрична вісь серця не відхилена. Передньо-перетинковий з розповсюдженням на верхівку Q- інфаркт міокарду, гостра стадія.
3.Невідкладні заходи:
Госпіталізація у палату інтенсивного нагляду чи у відділення кардіореанімації.
- Зняття больового синдрому(морфін в/в, нітрогліцерин в/в);
- Оксигенотерапія;
- Антитромбоцитарна і антикоагулянтна терапія (аспірин, клопідогрель, гепарини);
- Антиішемічна терапія (β-блокатори, нітрати).
№ 3. Еталон відповіді :
1.Ритм несинусовий, нерегулярний. Комплекси ЕКГ мають вигляд синусоїди.
2.Фібриляція шлуночків.
3. Невідкладні заходи:
- Комплекс легенево-серцевої і церебральної реанімації;
- Термінова електрична кардіоверсія;
В/в введення лідокаїну підвищує ефективність електрокардіоверсії, після успішної кардіоверсії в/в крапельне введення лідокаїну продовжують протягом доби. При неефективності лідокаїну препаратами вибору може бути аміодарон чи бретилію тозилат.
№4. Еталон відповіді :
1.Ритм синусовий, регулярний. RR – 0,72 с., ЧСС – 83 в 1 хв., PQ – 0,16 c., QRS – 0,16 c., R1 – 0,3mB, RП – 1,1mB, RШ – 1,3mB, s1 – 0,5mB, RV1 – 0,9mB, RV4 більше RV5 = 2,4mB, SV4 – V5 = 1,0 – 0,8mB, ST на ізолінії, RШ, V2- деформован.
2.Синусова тахікардія з 88 уд. за хв.Електрична вісь серця відхилена вправо. Блокада правої ніжки пучка Гіса.
3.Спеціального лікування блокада правої ніжки пучка Гіса не потребує і не є протипоказанням до проведення хірургічного втручання.
№ 5. Еталон відповіді :
1.Ритм несинусовий, регулярний. RR – 0,4 c., ЧСС – 150 а 1 хв., визначаються хвилі F, FF – 0,2 c., частота скорочень передсердь – 300 в 1 хв., R1 – 1,0mB, RП – 0,6 mB, RШ – відсутній, SШ – 0,4mB, RV4 – 0,8mB, RV5 – 1,7 mB.
2.Тремтіння передсердь, регулярна форма з АВ- проведенням 2:1.Частота ритму передсердь 300 у хв., частота ритму шлуночків 150 у хв.
Горизонтальна вісь серця. Гіпертрофія лівого шлуночка.
3. Невідкладні заходи:
- Черезстравохідна електрична стимуляція;
- При неефективності ЧСЕКС- електрична кардіоверсія;
- Дігоксин в/в, кордарон в/в, ізоптін, новокаїнамід.
№6. Еталон відповіді :
1.Зубець Р відсутній. Ритм нерегулярний. RR – 0,28 – 0,4 c., XCC – 150 – 215 в 1 хв., QRS – 0,18 c., деформований, R 1 – 1,0mB, QRS П,Ш –типу QS, RV1, V2, V3 більше RV4, V5.
2.Шлуночкова тахікардія з частотою 150 - 215 у хв. Відхилення електричної вісі серця вліво.
3. Невідкладні заходи:
- Швидка електрична кардіоверсія;
- В/в введення аміодарону чи соталолу ( III клас антиаритмічних препаратів), які найбільш ефективні для попередження рецидивів ШТ у хворих з ІХС.
№7. Еталон відповіді :
1.Ритм синусовий, регулярний. RR – 0,44 c., ЧСС – 136 в 1 хв., PQ – 0,11 c., P П,Ш – 0,5mB, 0,08 c.,з гострою верхівкою, R1 – 0,2mB, RП – 1,5mB, RШ – 1,6 mB, R avL, V2 – V4 – відсутні, RV5, V6- 0,1mB, ST V2 – V4 – елевація.
2.Синусова тахікардія з ЧСС – 136 у хв. Електрична вісь серця відхилена вправо. Ознаки перевантаження правих відділів серця. Q- інфаркт міокарду(передньо-розповсюджений). Аневризма серця?
3.Тактика ведення хворого:
- Гемодинамічна корекція і антиішемічна терапія (β-блокатори, нітрати, інгібітори АПФ, діуретики);
- Антитромбоцитарна і антикоагулянтна терапія (аспірин, клопідогрель, гепарини);
- Цитопротектори (триметазідін);
- Ехокардіографія для підтвердження аневризми серця.
№ 8. Еталон відповіді :
1.Ритм синусовий, регулярний. RR – 1,12 c., ЧСС – 54 в 1 хв., PQ – 0,2 c., QRS - 0,2 c., R1 – 1,14 mB, RП – 0,5mB, RШ – 0,1mB, RV2 – V5 – 0,1 – 0,4 mB, RV6 – 0,9mB, ST-T 1, avL, V6 – депресія, ST V2 ,V3 – елевація.
2.Cинусова брадикардія з частотою 48 у хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Повна блокада лівої гілки пучка Гіса.
3.Тактика ведення в залежності від давнини виникнення блокади ЛГПГ:
Уперше виявлена блокада ЛГПГ на фоні серцевого нападу розцінюється як проявлення гострого коронарного синдрому і є показанням для проведення невідкладної тромболітичної терапії у перші 6 годин та інших невідкладних для інфаркту міокарду заходів. При всіх інших випадках проводиться лікування основного захворювання.
№ 9. Еталон відповіді :
1.Ритм несинусовий, нерегулярний. Зубці Р відсутні, визначаються хвилі f з частотою 600 в 1 хв., RR – 0,38 – 1,12 c., частота скорочень шлуночків 54 – 158 в 1 хв., R1 – 0,6 mB, RП – 1,0 mB, RШ – 0,7 mB, RV4 – 0,5 mB, RV5 – 0,8 mB, SV5 – 0,7 mB, T – позитивний крім avR.
2.Фібриляція передсердь (постійна форма ?) з частотою скорочень шлуночків 56-200 у хв. (середня частота скорочень шлуночків приблизно 140 у хв.). Нормальне положення електричної вісі серця. Ознаки гіпертрофії лівого та перевантаження правого шлуночка.
3. Причиною фібриляції передсердь у даному випадку може бути набутий через ревмокардит мітральний стеноз.
Тактика ведення хворої: контроль частоти серцевих скорочень у хворих з постійною формою фібриляції передсердь передбачає збереження оптимального ритму шлуночків: у спокої – 60-80 у хв., та при фізичному навантаженні – не більше 100-110 у хв. З цією метою можуть бути використані: 1) дігоксин; 2) β-блокатори; 3) верапаміл чи ділтіазем; 4)аміодарон.
№10. Еталон відповіді:
1.Ритм несинусовий, регулярний. RR – 0,4 c., ЧСС – 150 в 1 хв., визначається зубець Р після QRS перед Т, негативний, R1 – 0,5 mB, rП – 1,0 mB, RШ – 0,7 mB, RV4 – 1,4 mB, RV5 – 0,9 mB, Т – позитивні.
2. Суправентрикулярна (найвірогідніше із нижньої частини а-в з*єднання) тахікардія, з частотою скорочень 150 в 1 хв. Нормальне положення електричної вісі серця.
3.Немедикаментозні заходи – „вагусні” прийоми (проба Вальсальви, виклик кашльового рефлексу та блювання, масаж каротидного синусу, занурення обличчя у прохолодну воду).
У випадку неефективності „вагусних” прийомів терапією вибору може бути внутрішньовенне болюсне введення аденозіну (АТФ), верапамілу, β-блокаторів або трансстравохідна електрокардіостимуляція .
№ 11. Еталон відповіді:
1.Ритм синусовий, регулярний. А-в дисоціація, РР – 0,6 с., частота скорочень передсердь – 100 в 1 хв., RR – 1,4 c., частота скорочень шлуночків – 44 в 1 хв., R1 – 0,5 mB, RП – 0,6 mB, RШ – 0,4 mB, RV4 більше RV5 = 1,2 mB, QRS – 0,08 c., ST П, Ш, avF – елевація, ST 1, avL, V2-V4 – депресія.
2. Повна атріовентрикулярна блокада проксимального типу, частота скорочень шлуночків – 44 у хв. Електрична вісь серця не відхилена. Вольтаж зубців знижений. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST (задньо-діафрагмальна локалізація).
3. Для підтвердження гострої стадії інфаркту міокарда потрібно виконати дослідження крові з визначенням маркерів кардіоміоцитолізу: Тропініни Т та І, КФК, КФК-МВ, ЛДГ 1,2, АСТ.
Тактика ведення хворого:
- Госпіталізація у палату інтенсивного спостереження або у відділення кардіореанімації.
- Зняття больового синдрому (нейролептаналгезія, нітрогліцерин внутришньовенно);
- Тромболітична терапія у перші 6 годин від виявлення симптомів (стрептокіназа або альтеплаза або тенетеплаза);
- Антитромбоцитарна та антикоагулянтна терапія (аспірин, клопідогрель, гепарини);
- Коронароангіографія, ангіопластика, стентування;
- Повна проксимальна АВ-блокада, яка поєднана з задньо-діафрагмальним інфарктом міокарду та високим тонусом блукаючого нерву, при ЧСС більше 40 у хвилину у більшості випадків зникає через декілька днів від початку захворювання і не потребує спеціального лікування.
№12.Еталон відповіді:
1. Ритм синусовий, регулярний. RR – 0,6 c., ЧСС – 100 в 1 хв., PQ – 0,14 c., Q Ш, avF – патологічний, QRS – 0,06 c., R1 – 1,0 mB, RП – 0,4 mB, RШ – 0,4mB, RV4 більше RV5 = 1,2 mB, ST П, Ш, avF – елевація, ST 1, avL, V2 – V6 – депресія.
2. Синусова тахікардія з частотою 100 у хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Q-інфаркт міокарду задньо-нижньої стінки лівого шлуночка, гостра стадія.
3.Абдомінальний (гастралгічний) варіант початку інфаркту міокарда.
№13. Еталон відповіді:
1.Ритм синусовий, нерегулярний. Періодично виникають попередчасні комплекси збудження, деформовані з тривалістю QRS – 0,2 c., різною амплітудою R, дискордантним R-ST, періодично спарені. Синусовий ритм – RR – 0,72 c., ЧСС – 84 в 1 хв., R1 – 1,0 mB, RП – 0,7 mB, RШ – 0,4 mB, RV4 менше RV5, PQ - 0,16 c., Т – позитивний.
2. Ритм синусовий 88 у хв., горизонтальне положення електричної вісі серця. Шлуночкова екстрасистолія, політопна, періодично спарена , пізня.
3.Часті (більше 30 у хв.) парні політопні шлуночкові екстрасистоли у хворого з ІХС вважають потенційно злоякісними, що є показанням до призначення β-блокаторів або у випадку їхньої неефективності препаратів І С класу (етацизин, пропафенон, алапінін) або ІІІ класу (аміодарон, соталол).
№14 .Еталон відповіді :
1.Ритм несинусовий, нерегулярний ( у відведеннях avR, avL, avF), передсердя та шлуночкі збуджуються від штучного водія ритму, інтервали РР та RR = 0,8 c., частота скорочень передсердь та шлуночків у режимі сінхронізації = 75 в 1 хв. У відведеннях avR, avL, avF спостерігається епізод спонтанного шлуночкового ритму.
2.Двокамерна стимуляція серця з частотою 75 у хв. Шлуночкова екстрасистолія.
3. Для підтвердження ішемії чи вогнищевого пошкодження міокарду у хворих з електрокардіостимулятором необхідно орієнтуватися на результати визначення маркерів кардіоміоцитолізу в крові (тропоніни Т та І, КФК, КФК-МВ, ЛДГ 1,2, АСТ), данні ехокардіографії та радіоізотопного сканування міокарду с 201Tl або 99mTc пірофосфатом.
№15
1. При біохімічному дослідженні крові виявлені позитивні гострофазові показники, діспротеїнемія у бік відносного збільшення гама-глобулінів, зменшення альбумінів, позитивний ревматоїдний фактор у високому титрі, антинуклеарні антитіла. На наведеній рентгенограмі виявлено розповсюджений остеопороз, анкілози у ділянці зап'ясних, зап'ясно-п’ясних суглобів, множинні узури суглобових поверхонь, звуження суглобових щілин, підвивихи у ділянці міжфалангових суглобів.
Д-з: РА серопозитивний, повільно прогресуючий перебіг, активна фаза П ст., з переважним ураженням суглобов китиць. Клініко-рентгенологічна стадія 1У, ФНС П.
2. ЗАК, ЗАС, імунний статус, ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенограмма ОГП, УЗД органів черевної порожнини.
3. Протизапальні (НПЗП), базисні (ГКС, імунодепресанти-цитостатики), ЛФК, ФТ.
№16. 1. Біохімічний аналіз крові: показники неспецифічних проб на запалення підвищені, виявлені LE клітини, антитіла до нативної ДНК – зміни пртаманні системному червоному вовчаку. Аналіз плевральної рідини: вміст білка більше 30,0г/л, відносна щильність більше 1015, позитивна проба Рівальта та мікроскопія осаду свідчать про характер ексудату вірогідно внаслідок імунного запалення.На наведеній КТ органів грудної порожнини у проекції правої легені – група щільних колоподібних утворень, в проекції базальних відділів лівої легені – випіт, сепарація листків перикарду з накопиченням випоту.
Д-з: СЧВ, гострий перебіг, активна фаза П ст. з ураженням шкіри, серозних оболонок, суглобів, серця.
2. ЗАК, ЗАС, кретинин, сечовина, білірубін крові, АСТ, АЛТ, імунний статус, ЕКГ, ЕхоКГ.
3. Тривала патогенетична терапія ( НПЗП, ГКС, імунодепресанти, антикоагулянти, дезагреганти, еферентна терапія; симптоматичне лікування.
№17. 1. Біохімічний аналіз крові: показники неспецифічних проб на запалення півищені, зміни протеїнограми свідчать про гострий запальний процес.. На наведеній рентгенограмі органів грудної порожнини у передній проекції ущільнення коренів легень, збільшення тіні серця у поперечному розмірі.
Д-з: Гострий післягрипозний міокардит, СН ПА, ФК Ш, систолічний варіант.
2. ЗАК, ЗАС, ЕКГ, ЕхоКГ, УЗД органів черевної порожнини.
3. Протизапальні (НПЗП, ГКС), дезагреганти, антикоагулянти, препарати зменшуючі перед- та післянавантаження, діуретики.
№18. 1. Показники спірографії – ЖЄЛ – 58% до належної, МВЛ – 53% до належної при нормальному значенні ОФВ 1 сек відповідають рестриктивному типу порушення функції зовнішнього дихання. На наведеній рентгенограмі у передній проекції виявлено колапс правої легені, зсув межистіння вліво.
Д-з: Раптовий закритий правобічний пневмоторакс, ДН Ш, рестриктивний варіант.
2. ЗАК, ЗАС, кислотно-лужний стан, ЕКГ.
3. Киснетерапія, пункція плеври з аспірацією повітря, при клапанному варіанті – дренаж плевральної порожнини, антибіотики, знеболюючі.
№19. 1. Харкотиння гнійно-запального характеру, з великою кількістю гноєрідної флори, елементами деструкції легеневої тканини. На наведених рентгенограмах органів грудної порожнини у прямій та лівій боковій проекції виявлена інфільтрація легеневої тканини з нечіткими контурами, просвітленням у центрі та горизонтальним рівнем рідини у верхній частці ; тінь аорти ущільнена, розгорнута.
Д-з: Гострий (метапневмонічний) абсцес лівої легені (стадія прориву).
2. ЗАК, ЗАС, сиалові кислоти, серомукоїд, загальний білок та протеїнограма, бактеріологічне дослідження харкотиння, ЕКГ, спірографія.
3. Антибіотики широкого спектру дії, в/в, протизапальні, дезагреганти; антибіотики, антисептики – ендотрахеально; дезінтоксикаційні; ЛФК, постуральний дренаж.
№20. 1. Аналіз показників ЕхоКГвиявляє тотальну дилатацію всіх відділів серця, гіпокінез стінок лівого шлуночка, значне зниження систолічної функції лівого шлуночка, стеноз мітрального отвору,недостатність аортального, мі трального, трикуспідального клапанів, легеневу гіпертензію.
На наведеній оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини у передній проекції легеневi поля прозорі, синуси вільні, корінь правої легені розширений, ущільнений. Серце у поперечному розмірі збільшене, талія випинає.
Д-з: Ревматична хвороба серця: комбінована мітральна вада з перевагою стенозу. СН ПВ, ФК 1У, систилічний варіант.
2. ЗАК, ЗАС, ревмопроби, креатинин, сечовина, електроліти, ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини, консультація кардіохірурга.
3. При необхідності етіотропна терапія – пеніцилін; патогенетична терапія – діуретики, зменшення перед- та післянавантаження, антиагреганти, антикоагулянти. Вирішення питання щодо хірургічного лікування.
№21. 1. Аналіз показників ЕхоКГ виявляэ тотальну дилатацію всіх відділів серця, гіпокінез стінок лівого шлуночка, значне зниження систолічної функції лівого шлуночка, недостатність аортального, мі трального, трикуспідального клапанів, легеневу гіпертензію. На наведеній оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини у передній проекції легеневі поля без вогнищевих та інфільтративних тіней, малюнок легень посилений. Тотальна кардіомегалія, тупі серцево-діафрагмальні кути.
Д-з: ІХС: крупновогнищевий післяінфарктний (дати?) кардіосклероз. СН ПА ,ФК Ш, систолічний варіант.
2. ЗАК, ЗАС, печінкові проби, креатинин, сечовина, електроліти, глюкоза, кислотно-лужний стан, ЕКГ.
3. Зменшення перед- та післянавантаження, діуретики, кардіопроткетрои, альфа, бета- блокатори, дезагреганти, антикоагулянти, кардіопротектори.
№22. 1. Багатомоментне дуоденальне зондування: збільшення 1-ої фази, вкорочення 2-фази, 3-я й 4-я фаза подовжені зі збільшеною кількістю жовчі. Зміни притаманні гіпотонічно-гіпокінетичній формі дискінезії жовчного міхура.
На наведеній КТ органів черевної порожнини справа у проекції жовчного міхура визначаються щільні тіні утворень неправильної форми.
Д-з: Жовчнокам*яна хвороба, клінічна стадія: хронічний калькульозний холецистит, загострення. Гіпотонічна, гіпокінетична дискінезія жовчновивідних шляхів. Ожиріння.
2. ЗАК, ЗАС з жовчними пігментами, глюкоза крові, печінкові проби, ліпідограма, ЕКГ.
3. Дієта. Знеболюючі (но-шпа, баралгін, дуспаталін); пероральна та контактна літолітична терапія. Хірургічне лікування. Санаторно-курортне лікування.
№23. 1.Загальний аналіз крові: незначна нормохромна анемія, лейкоцитоз за рахунок лімфоцитозу, значне підвищення ШОЕ, виявлені клітини лейколізу. На рентгенограмі органів грудної порожнини у передній проекції виявлено розширення межистіння за рахунок збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Легеневі поля прозорі.
Д-з: Хронічний лімфолейкоз, П ст., пухлинна форма з переважним ураженням межистінних лімфовузлів.
2. ЗАС, імунний статус, КТ органів грудної та черевної порожнини, стернальна пункція, аналіз мієлограми, ЕКГ.
3. Хіміотерапія (варіант монохіміотерапії), біотерапія (моноклональні антитіла), ГКС.
№24. 1. Біохімічний аналіз крові: підвищення загального білірубіну крові за рахунок прямої фракції, лужної фосфатази. На наведеній холецистограмі виявлено збільшення тіні жовчного міхура, звуження у ділянці шийки, численні дефекти наповнення діаметром 5-20 мм.
Д-з: Жовчнокам*яна хвороба, клінічна стадія: хронічний калькульозний холецистит. Механічна жовтяниця.
2. ЗАК, ЗАС, дослідження калу на вміст жовчних пігментів, АСТ, АЛТ, ЛДГ, ГГТП, гострофазові показники, ЕКГ, консультація хірурга.
3. Оперативне лікування, антибіотикотерапія.
№25. 1. Дослідження плевральної рідини: вміст білку більше 30г/л позитивна проба Рівальта, визначення лейкоцитів, клітин мезотелію, значної кількості еритроцитів свідчать на користь ексудату геморагічного характеру. На наведеній рентгенограмі органів грудної порожнини у передній проекції легеневих полів – множинні колоподібні утворення, реберно-діафрагмальні синуси не визначаються.
Д-з: Гіпернефрома правої нирки (стан після нефректомії) 1У ст., множинні метастази у легені, плевру.
2. ЗАК, ЗАС, загальний аналіз харкотиння, креатинин, сечовина, гомтрофазові показники, печінкові проби, ЕКГ, спірографія, КТ органів грудної та черевної порожнини.
3.Антибактеріальні, дезінтоксикаційні, відхаркуючі, антипиретичні препарати.
№26. 1. Дослідження харкотиння: кров*янистий характер, наявність еритроцитів, еластичних волокон, рештків тканини притаманні бронхолегеневому раку у стадії розпаду. Спірографія:тип вентиляційних порушень (ЖЄЛ - 86% від норми, ОФВ1 - 53%, ХВЛ - 53% від норми) відповідає обструктивному типу, помірний ступінь .На наведеній рентгенограмі органів грудної порожнини у передній проекції виявлено зменшення лівого гемітораксу, зліва у прикореневій ділянці інтенсивну інфільтрацію легеневої тканини із нечіткими контурами, неоднорідну, зсув трахеї праворуч.
Д-з: Центральний рак лівої легені з частковим ателектазом, параканкрозна пневмонія. ДН П ст, обструктивний варіант.
2. ЗАК, ЗАС, гострофазові показники, КТ органів грудної та черевної порожнини, ЕКГ, ендобронхіальна біопсія легені, консультація торакального хірурга, онколога.
3.Антибіотики широкого спектру дії, відхаркуючі, дезінтоксикаційні.Вирішення питання щодо хірургічного лікування або хіміотерапії.
№27. 1. Внутрішньошлункова рН-метрія виявила гіперацидний стан шлункової секреції. На прицільній рентгенограмі шлунка та дванадцятипалої кишки виявлено по межі малої кривини симптом « ніши».
Д-з: Виразкова хвороба шлунку: виразка малої кривини, вперше виявлена. Гіперацидний стан шлункової секреції.
2. ЗАК, ЗАС, аналіз кала на приховану кров, гострофазові показники, езофагогастродуоденоскопія з біопсієй, уреазний тест.
3. Дієта. Протихелікобактерна терапія 7 діб, 3 препарати (кларитроміцин, амоксицилін, омепразол), тривале призначення: антисекреторні (М-холінолітики, Н2-гістамінові блокатори, колоїдний вісмут), антацидні, гастроцитопротекторні, прокінетичні препарати, репаранти.
№28. 1. Загальний аналіз крові свідчить пронаявність запального процесу абактеріального походження. На наведеній рентгенограмі попереково-крижового відділу хребтa та кісток тазу у прямій проекції виявлено двобічний анкілоз крижово-клубових суглобів, нерівномірне звуження міжхребцевих щілин на рівні L3-L5, окостеніння зв’язкового апарату, формування „бамбукової палиці”.
Д-з: Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева) , центральна форма, повільно прогресуючий перебіг, активна фаза П ст?, ФНС П ст?
2. ЗАС, сиалові кислоти, серомукоїд, загальний білок та фракції, ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенограма ОГП, консультації окуліста, невропатолога.
3.Патогенетична терапія (НПЗП, ГКС, імунодепресанти-цитостатики, ензимотерапія, ангіопротектори), ЛФК, кінезетерапія, хірургічне лікування.
№29. 1. Загальний анліз сечі: сеча кров*яниста, незначна протеїнурія, збережена концентраційна функція нирок. УЗД сечового тракту: Нирки збільшені, потовщена паренхима, деформован контур, ехогенність підвищена, неоднорідна. На наведеній КТ черевної порожнини на рівні нирок виявлено збільшення, деформація контурів лівої нирки внаслідок новоутворення, яке розповсюджується за межі капсули Герота. Змін з боку сечового міхура не виявлено.
Д-з: Новоутворення (злоякісне?) лівої нирки. Вторинна ниркова артеріальна гіпертензія.
2. ЗАК, проба Зимницького, креатинин, сечовина, гострофазові показники, онкомаркери, ЕКГ, секреторна урографія, консультації уролога, окуліста, онколога.
3. Антигіпертензивні (інг.АПФ, сартани, бета-блокатори), гемостатичні (дицинон, АКК, вікасол). Оперативне лікування.