 |
|
Компоненти корпусів.
Корпус складається з двох основних компонентів:
v Шасі:ідеальна товщина металу - 0,7 і 0,8 міліметрів, велика кількість посадочних місць, додаткові ребра жорсткості, краї завальцовані і виключають можливість порізів, кріплення зручне, панель для материнської плати знімається, блок живлення розташований горизонтально над материнською платою і не обмежує доступ до елементів системного блоку.
v Блок живлення- одна з важливих частин корпусу. Він забезпечує надійну роботу всіх внутрішніх систем і пристроїв комп'ютера. При виборі блоку живлення необхідно враховувати деякі критерії:
1. MTFB (mean time before failure - зразковий час до першої неполадки) або MTTF (mean time to failure - теж саме, що і попереднє), як правило повинен бути мінімум 100 тисяч годин.
2. Діапазон зміни вхідної напруги при збереженні стабільної роботи блоку живлення. Для 110В хороший блок живлення повинен витримати від 90 до 130, для 220В - 180 до 270.
3. Піковий струм при включенні. Це значення струму, що проходить по системі у момент ініціалізації блоку живлення. Чим менше, тим краще, оскільки блок живлення не несе такий великий тепловий удар.
4. Час (у мс - мілісекундах) утримання вихідної напруги в межах точно заданих значень після відключення вхідної (20 мс - хороше, 10-15 мс - незадовільний).
5. У хороших БЖ є схема захисту вихідних напруг. Наявність даної схеми - це вже позитивний фактор.
6. Потужність на виходах БЖ на кожному каналі. Параметр означає максимальну суму Ампер яку здатен згенерувати БЖ без загрози пошкодження.
7. Стабілізація напруги при зміні навантаження від "мін" до "мах".
8. Відношення поглинання від мережі до виробленої потужності на виході (КПД). Значення, що показує к-ть енергії яка перетворюється в тепло під час перетворення струму. Вимірюється в %. Чим більше значення ефективності, тим краще.
Основні вимоги
Основними вимогами, які пред'являється до корпусів, є:
- Сумісністьз передбачуваним форм-фактором материнської плати і блоком живлення.
- Відповідність розмірів.Корпус повинен бути достатньо великий для розміщення всіх необхідних пристроїв — але в той же час достатньо малий, щоб поміститися у відведеному для нього місці.
- Оптимальність конструкції.Збирання-розбирання повинно відбуватися просто, конструкція корпусу повинна передбачати вільний доступ до всіх компонентів.
- Продуманість вентиляції.Схема вентиляції повинна забезпечувати найбільш оптимальне охолоджування компонентів:
· застосування задніх витяжних вентиляторів істотно покращує температурний режим;
· всі задні вентилятори повинні орієнтувати повітряний потік в одну сторону, краще всього — назовні;
· застосування втяжних фронтальних вентиляторів для вертикальних корпусів практично даремне (за рідкісними винятками);
· використовувати вентилятори діаметром менше 80…100 мм небажано;
· передні і задні отвори для циркуляції повітря не повинні перекриватися фальш-панелями і заглушками;
· дроти і кабелі усередині корпусу повинні бути зібраними, краще всього скрутити їх в джгути, перев'язати і акуратно укласти так, щоб вони не заважали потоку повітря.
- Якість виконання.На корпусі не повинно бути гострих кромок; крім того, повинна забезпечуватися необхідна жорсткість кріплень.
Решта параметрів — колір, дизайн і габарити — справа смаку і особистих переваг.
ВИБІР КОРПУСУ
- Дизайн.Не дивлячись на суб'єктивність, цей параметр дуже важливий, оскільки якщо корпус вам подобається, то мимовільно створює приємну робочу обстановку. Деякі виробники випускають декілька модифікацій корпусів, що мають однакові перераховані вище параметри, але відмінні по дизайну. Прикладом є наявність дверець на лицьовій частині корпусу, розміщення світлових індикаторів, їх форма, колір корпусу і ін. Далі, одному подобається строгі форми, а іншому футуристичні (помітимо, що життя в угасаючі Макінтоші вдихнув багато в чому незвичайний дизайн корпусів iMac з напівпрозорого пластика)
· Точність виконання корпусу. Слід перевірити правильність розташування отворів і відсіків під плату, накопичувачі, наскільки добре встановлена плата поєднується з отворами під зовнішні роз'єми, а карти, встановлені в PCI і AGP слоти — з отворами в корпусі для них. Зорієнтуватися можна по цьому малюнку (узято з сайту Intel):
§ При хорошому корпусі клямка на слоті AGP материнської плати В принципі не потрібна — тільки «криві» корпуси знаходять тенденцію висмикувати карту із слота, і відбувається це саме за рахунок того, що зібраний корпус «гуляє». Проте, дуже багато виробників клямку на слот AGP ставлять. Тобто вони — реалісти :) А ось клямок на слотах PCI мені зустрічати не доводилося, хоча зовсім вже «ліві» корпуси успішно висмикують карти і звідти, особливо при транспортуванні системного блоку.
§ Густина кріплення кришок і ін. елементів. Все це повинне добре закріплюватися, інакше забезпечений зайвий шум.
§ Можливість установки великих материнських плат. В деяких випадках «широкі» материнські плати (Full Size ATX) можуть упиратися в Кошики для монтажу накопичувачів формату 5,25", у власне встановлені там пристрої, або в інші елементи корпусу.
§ Зручність роботи з ним. Сюди відносяться такі параметри, як зручність доступу до основних компонентів ПК, зйомні елементи корпусу (кришки, знімні відсіки під вінчестери, кріплення БЖ, що допускають їх демонтаж назовні, що особливо актуальне в корпусах, де БЖ розташований з перекриттям), а також відсутність гострих необроблених кромок.
§ Жорсткість конструкції. Зрозуміло, що хороший корпус не повинен гойдатися, а повинен мати жорстку і міцну конструкцію.
§ Можливості розширення, шум і ін.
Таким чином, вибираючи noname-корпус, закручуємо його на всі болти ззаду, одягаємо бічні стінки і легенько стукаємо по них. Почуєте характерний брязкіт — не віримо завіренням, що «вставите плату — все буде ОК», краще навряд чи буде. Теж саме відноситься і до нестійкості при натисненні на корпус зверху / управо / вліво, — корпус повинен і без нутрощів бути стійкою несучою конструкцією, а не скріплятися, наприклад, за рахунок CD-ROM.