Валовий національний продукт (ВНП). Валовий внутрішній продукт (ВВП). Сутність і методи вимірювання. Недоліки показників ВНП і ВВП.

Результативність суспільного виробництва

План

1.Сукупний національний продукт (СНП) як результат суспільного відтворення і виробництва. Структура СНП.

2.Система національних рахунків (СНР). Виключення повторного рахунку при оцінці СНП.

3. Валовий національний продукт (ВНП). Валовий внутрішній продукт (ВВП). Сутність і методи вимірювання. Недоліки показників ВНП і ВВП.

4.Чистий національний продукт і національний доход. Джерела створення національного доходу, його розподіл і перерозподіл, споживання і нагромадження. Особистий дохід.

1. Сукупний національний продукт (СНП) як результат суспільного відтворення і виробництва. Структура СНП.

Для аналізу економічних явищ і процесів, складних господарських взаємозв’язків необхідна система надійних взаємозумовлених показників. Отже, результатом процесу суспільного виробництва, що відбувається як в матеріальній, так і в нематеріальній сфері є сукупний національний продукт.

Національний продукт – річний потік товарів і послуг у межах національного господарства. Національний продукт є матеріальною основою життя людини. Саме він задовольняє різноманітні потреби населення. Якщо національна економіка неспроможна створити весь набір матеріальних благ для потреб населення через об’єктивні обставини (наприклад, в Україні через природні, кліматичні умови не вирощуються боби какао, тропічні фрукти, не вистачає власної нафти, газу тощо), тотреба виробляти такі види національного продукту, які б користувались попитом в інших країнах, тобто можна було використати їх як експортні ресурси. Це давало б можливість обміняти їх на товари, які не виробляються в країні.

Сукупний національний (суспільний) продукт (СНП)визначають як сукупність матеріальних і нематеріальних благ, створених у межах національної економіки, з приводу якого між різними категоріями сукупного працівника і власника за умов виробництва виникає сукупність економічних відносин і, передусім, відносин економічної власності, в межах яких виникають відносини двоякого виду: з одного боку відбувається процес вилучення з речей їх корисних можливостей у процесі праці, а з другого боку – при цьому формуються і розвиваються відносини між людьми у сфері безпосереднього виробництва, тобто виробничі відносини.

В економічній теорії та господарській практиці використовують різні форми виміру суспільного продукту. Так, обчислення СНП здійснюється: 1)через виробництво; 2)за доходами; 3)за витратами . Використання цих методів дозволяє система національних рахунків (СНР),яку розглянемо нижче,в Додат.

Структура СНП з погляду функціональної ролі окремих складових елементів фактичного використання така:фонди заміщення,споживання,нагромадження

Фонд заміщення – це частина суспільного продукту, яка йде на відновлення зношених засобів виробництва, а за натуральним складом є засобами і предметами праці.

Фонд споживання – цечастина суспільного продукту, яка використовується на задоволення матеріальних та духовних потреб людей.

Позначаємо: фонд заміщення – c;необхідний продукт – v; додатковий – m, то за своєю вартісною будовою СНП визначається: W = c+ v+ m , якщо із

СНП вирахувати с –отримаємо чистий продукт, або націон. доход НД =V+m. Показник чистого продукту або національного доходу розглянемо нижче.

Підкреслимо, що Сукупний національний продукт є дуже важливим показником не тільки для країни, де він виробляється , а й для міжнародного співробітництва в процесі координації статистичних міжнародних рекомендацій при наявності міжнародної системи національного рахівництва – системи національних рахунків, яку розглядаємо у наступному питанні.

2. Система національних рахунків (СНР). Виключення повторного рахунку при оцінці СНП.

Система національних рахунків (СНР) – це статистична модель ринкової економіки, це сукупність міжнародних стандартів, сучасних параметрів і загальних аспектів економічного розвитку: а)виробництво і споживання продукції, б)розподіл і перерозподіл доходів, в)формування національного багатства. Ця модель СНР досліджує 3 види взаємопов’язаних операцій: 1.товарно-виробничі; 2.споживчо-розподільчі, 3.доходно-фінансові. СНР ви-користовується як важливий засіб регулювання макроекономічних процесів.

Метою СНР – є інформаційне забезпечення всебічного аналізу процесу створення і використання національного продукту та національного доходу для співставлення економічних показників різних країн для усунення перепон у прийнятті господарських та політичних рішень на міжнародному та національному рівнях. Центральне місце в СНР займає показник валового внутрішнього продукту – ВВП, якийрозглянемо в наступному питанні.

Трохи історії:потреба укоординації статистичних міжнародних рекомендацій і необхідність створення міжнародної системи національного рахівництва вимагали країни Західної Європи.Перший варіант таких рахунків був опублікований Європейським Економічним Співтовариством у 1950 році. І на цій основі у 1958р. в Західній Європі була створена стандартна СНР (найбільш досконала була англійська, яка розроблена лауреатом Нобелівської премії Р.Стоуном). Модифікованим і спрощеним варіантом цієї системи стала СНР, прийнята ООН, яка застосовувалась у 100 країнах світу. З утворенням Європейського Союзу (ЄС) розроблена європейська система інтегрованих економічних рахунків на підставі якої у 1993р.ООН прийнято сучасну СНР. В Україні в 1995р. Мінстат завершив розробку щодо СНР.

СНР означає комплекс балансових таблиць у формі бухгалтерських рахунків (принцип подвійного запису, тобто взаємопов’заних розрахунків), що являє собою узгоджену систему збору, опису і ув’язки основних потоків статистичної інформації, відображених у макроекономічних показниках, що характеризують найважливіші результати і пропорції економічного розвитку .

Ми з’ясували, що найбільш узагальнюючим показником виробничої діяльності всього працездатного населення країни є сукупний національний продукт, який визначають додаванням продуктів, отриманих на окремих підприємствах. Але внаслідок суспільного поділу праці виникає проміжна продукція, що перепродуктується декілька разів перш ніж доходить до кінцевого споживача, а це спричиняє появу повторного рахунку.

Наприклад: залізна руда спочатку збагачується, з неї виплавляють чавун, пізніше сталь, прокат, а наприкінці – готові вироби. Уникнути повторного рахунку можна за рахунок показника доданої вартості.

Додана вартість –це ринкова ціна продукції (послуг) підприємства за вирахуванням вартості сировини і матеріалів, що куплені та витрачені на виробництво продукції або на виконання послуг.

Отже, показник доданої вартості складається з ринкової ціни товарів та послуг підприємства, крім вартості спожитих предметів праці, куплених у постачальників. Якщо сукупний національний продукт (СНП) звільнити від повторного рахунку, отримаємо кінцевий продукт. Він менше за СНП також на величину комплектуючих виробів, виготовлених у поточному році для виробництва іншої продукції.

В Україні перехід на систему національних рахунків (СНР) має велике значення для соціально-економічного розвитку, а саме:

- забезпечує, орієнтовану на ринкову економічну систему, макроекономічну інформацію, що необхідна для проведення економічної політики органами державного управління;

- сприяє налагодженню міжнародного економічного співробітництва;

- стимулює інтеграційні процеси;

- запроваджує універсальні стандарти для подання даних в міжнародні економічні організації;

- підвищує рівень статистичного аналізу і економічного прогнозування, зокрема, міжнародне співставлення соціально-економічних параметрів.

Валовий національний продукт (ВНП). Валовий внутрішній продукт (ВВП). Сутність і методи вимірювання. Недоліки показників ВНП і ВВП.

Для обчислення обсягу національного продукту економічна наука використовує цілу низку показників, серед яких визначальне місце займає показник валового внутрішнього продукту (ВВП).

Так, на макроекономічному рівні провідними показниками динаміки економічного росту є:

- ріст обсягу ВВП;

- темпи росту ВВП, розраховуючи на душу населення;

- темпи зростання промислового виробництва: а) в цілому; б)по основних галузях; в)на душу населення.

Зазначте, підсумувавши додані вартості, створені на всіх підприємствах національної економіки, отримують Валовий національний продукт.

Валовий національний продукт (ВНП)– це сукупність вартостей усіх товаріві послуг, виготовлених упродовж певного періоду в (за 1 рік) без урахування повторного рахунку, як в середені країни, так і філіалами та відділеннями національних фірм за кордоном.

Модифікацією ВНП є ВВП.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – сукупність вартостей усіх товарів і послуг (або доданих вартостей), створених усіма виробниками і резидентами. Резиденти – це ті, що мешкають на території країни, крім іноземців, які проживають тут менш ніж один рік.

Суть ВВП розкривають його загальні риси:

- ВВП є найбільш загальним показником кінцевого результату економічної діяльності в цілому в національній економіці;

- ВВП характеризує єдність взаємопов’язаних аспектів економічного процесу;

- ВВП охоплює результати діяльності всіх економічних суб’єктів;

- ВВП є вартісним, грошовим показником, вимірює ринкову вартість річного виробництва;

- ВВП має кількісний часовий вимір.

Обчислюючи ВВП, рахують лише продукт, виготовлений в середені країни.

В такому контексті ВНП відрізняється від ВВП на сальдо платіжного балансу

Сальдо позитивне – ВВП більше ніж ВНП. І якщо ВВП є меншим від ВНП, то сальдо платіжного балансу є негативним, зокрема, різниця + – 1% .

Коли ВНП обчислюють за ринковими цінами, то отримують його номінальне значення. А для отримання реального ВНП, ринкові показники ціни очищають від інфляції за допомогою індекса цін.

ВВП та ВНП можуть бути обчислені двома методами: (див. Додаток)

1.як сума витрат на купівлю всього обсягу виробленої в даному році продукції – метод кінцевого використання (за витратами);

2.як сума доходів отриманих від виробництва всього обсягу продукції даного року – розподільчий метод (за доходами).

Перший метод грунтуєтьсяна тому, що весь кінцевий продукт купується домогосподарствами, бізнесом, державою та закордонними споживачами.

За методикою ООН кінцеве використання ВВП складається з:

споживчих витрат населення – С;

валових приватних інвестицій у національну економіку – І;

державних закупок товарів і послуг – G ;