Главная | Обратная связь

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути один рядок: шрифт Times New Roman, розмір шрифта – 14, міжрядковий інтервал – 1,5.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Заголовки підрозділів (заголовки другого рівня) друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу, абзацний відступ – 1,25 см (текст заголовку повинен відступати від номера заголовку на 0,5 см) шрифтом Times New Roman, розмір шрифта – 14, напівжирний, міжрядковий інтервал – 1,5, інтервал перед і після абзацу – 0 пунктів. Крапку в кінці заголовка не ставлять!!!

Заголовки пунктів (заголовки третього рівня) друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу, абзацний відступ – 1,75 см, шрифтом Times New Roman, розмір шрифта – 14, напівжирний, міжрядковий інтервал – 1,5, інтервал перед і після абзацу – 0 пунктів. Крапку в кінці заголовка не ставлять!!!

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Якщо заголовок складається з кількох рядків, другий і наступні рядки заголовку другого рівня друкують з відступом у 1,25 см від лівого поля сторінки; другий і наступні рядки заголовку третього рівня друкують з відступом у 1,75 см від лівого поля сторінки.

Якщо заголовок складається з кількох речень, їх розділяють крапкою.

Назви підрозділів і пунктів друкуються в межах розділу, а не починаються з нової сторінки. Не допускається розташування назв підрозділів, пунктів у нижній частині сторінки, якщо після них міститься лише один рядок тексту. В такому випадку такі окремі заголовки примусово переносяться на наступну сторінку.

При нумерації заголовків другого та наступного рівнів відступ від номера заголовку до назви заголовку повинен становити 0,5 см.

 

Слово "ВИСНОВКИ", а не "ВИСНОВОК" друкують великими літерами симетрично до тексту шрифтом Times New Roman, розмір шрифта – 14, напівжирний. Після слова "ВИСНОВКИ" пропускається один рядок (один абзац, шрифт Times New Roman, розмір шрифта – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, інтервал перед і після абзацу – 0 пунктів).

 

Слова "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", а не "СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ" друкують великими літерами симетрично до тексту шрифтом Times New Roman, розмір шрифта – 14, напівжирний. Після слів "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" пропускається один рядок (один абзац, шрифт Times New Roman, розмір шрифта – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, інтервал перед і після абзацу – 0 пунктів).

Правила оформлення списку використаних джерел додаються. Звернути увагу на написання прізвищ авторів, використання символа ":", використання символа "—", оформлення електронних ресурсів. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукових робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Список використаних джерел оформляється у вигляді нумерованого списку за наступними правилами: порядковий номер джерела друкують без відступу від лівого поля сторінки, відступ від номера до тексту 0,5 см, другий та наступний рядки друкують з відступом 0,75 см від лівого поля сторінки.

Рекомендована кількість використаних джерел – не менше 30.

 

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Для слів «Додаток _» та назви додатку встановити наступні параметри: шрифт – Times New Roman, розмір шрифта – 14, напівжирний, малими літерами з першої великої, вирівнювання – по центру, міжрядковий інтервал – 1,5, інтервал перед і після абзацу – 0 пунктів. Після назви додатку пропускається один рядок (один абзац, шрифт Times New Roman, розмір шрифта – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, інтервал перед і після абзацу – 0 пунктів).

В додатках обов’язково!!!!: Технічне завдання і Вказівки користувачу.

 

В роботі обов’язкова наявність ілюстративного матеріалу: малюнки, таблиці, схеми, графіки.

Малюнки слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці (у випадку, якщо розмір малюнка не дозволяє розмістити його на поточній сторінці).

Малюнки повинні мати назву, яку розміщують під малюнком. За необхідності під малюнком розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Малюнок позначається словом "Рисунок __", яке разом з назвою малюнка розміщують після пояснювальних даних, наприклад: Рисунок 3.1 - Схема розміщення.

Малюнки слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком малюнків, наведених у додатках.

Номер малюнка складається з номера розділу і порядкового номера малюнка, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – це другий рисунок третього розділу.

Відстань між текстом і малюнком, малюнком та наступним текстом має бути один рядок: шрифт Times New Roman, розмір шрифта – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Відступ між малюнком і назвою малюнка не роблять.

Якщо малюнок не вміщується та одній сторінці, можна переносити його на інші сторінки, вміщуючи назву малюнка на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: "Рисунок __, аркуш __".

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: "... на рисунку А.2 ...", "... на рисунку А.1 ..." – якщо рисунок єдиний у додатку А; "... в таблиці Б.3 ...", або "... в табл. Б.3 ..."; "... за формулою (В.1) ..." , "... у рівнянні Г.2 ...".

 

Переліки (списки), за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (першій рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу: положення маркера на відстані 1,25 см від лівої межі сторінки, положення першого рядка переліку – 1,75 см від лівої межі сторінки, наступні рядки поточної позиції переліку (за наявності) друкують з нульовим відступом від лівої межі сторінки. Переліки другого рівня друкують малими літерами з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня: положення маркера на відстані 1,75 см від лівої межі сторінки, положення першого рядка переліку – 2,25 см від лівої межі сторінки, наступні рядки позиції переліку (за наявності) друкують з відступом 1,25 см від лівої межі сторінки.

 

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблиці повинні мати назву, яку розміщують над таблицею. Таблиця позначається словом «Таблиця __». Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. Крапку після номера таблиці не ставлять.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. В такому випадку таблиця позначається наступним чином «Таблиця __ - Назва таблиці». Крапку після номера таблиці і назви таблиці не ставлять.

Текст «Таблиця __ - Назва таблиці» розміщують з абзацного відступу (1,25 см), наступні рядки назви таблиці (за наявності) друкують з нульовим відступом від лівої межі сторінки

Відстань між текстом і назвою таблиці, таблицею та наступним текстом має бути один рядок: шрифт Times New Roman, розмір шрифта – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Відступ між назвою таблиці і таблицею не роблять.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово "Таблиця __" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці __" з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків в підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

 

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки і без абзацного відступу. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити один вільний рядок.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, (1.7) – сьома формула першого розділу. Крапку після номера формули не ставлять.

Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

 

ВСТУП

Актуальність теми. Тут, відразу, не переходячи на новий абзац розкривається актуальність вибраної теми.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

(Іншим способом можна з початку сторінки висвітлити актуальність теми із закінчити речення наступним текстом: …, що і обумовлює актуальність вибраної теми.

Мета роботи– ... співзвучна з темою роботи.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: або (Визначення мети конкретизується вирішенням наступних завдань:)

- …;

- ….;

- перелік завдань співзвучний з змістом роботи.

Об'єкт дослідження– це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.

Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження змістовно визначає тему (назву) роботи.