Главная | Обратная связь

Виробництво сірчаної кислоти

ЛЕКЦІЯ 9. ХІМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО

План:

1. Техніко-економічні особливості хімічного виробництва.

2. Виробництво окремих продуктів основної хімії.

2.1. Виробництво сірчаної кислоти.

2.2. Виробництво соди.

3. Виробництво мінеральних добрив.

4. Виробництво продукції органічної хімії та полімерів.

4.1. Виробництво пластмас.

4.2. Виробництво хімічних волокон.

4.3. Виробництво каучуку і гуми.

 

Техніко-економічні особливості хімічного виробництва

У 20 столітті розвиток хімічної промисловості набрав великих обертів, особливо з 50-тих років. Все сучасне хімічне виробництво утворене у другій половині 20-го століття. В наш час ще продовжується його бурхливий розвиток.

Хімічна промисловість дала людству тисячі нових речовин, які в природі не існують, і з допомогою яких людство отримало нові конструкційні матеріали. І це стало поштовхом для розвитку усіх інших галузей виробництва.

Техніко-економічні особливості:

· Складна система міжгалузевих та внутрігалузевих виробничих і технологічних зв'язків.

· Різноманітна сировинна база.

· Характерне комбінування, особливо на утилізації відходів та комплексному використанні сировини.

· Кооперування з машинобудуванням, текстильною промисловістю.

· Одна з найбільш енергоємних галузей промисловості, потребує великих витрат води.

· Широка автоматизація і механізація виробничих процесів, внаслідок чого частка зайнятих менша, ніж в інших галузях промисловості. Менша залежність від трудових ресурсів.

Сировиною для хімічної промисловості є продукція гірничодобувної промисловості, а також сировина біологічного походження (рослини, тварини).

Умовно всю хімічну промисловість можна поділити на дві великі частини:

- хімічна промисловість на базі неорганічної сировини;

- хімічна промисловість на базі органічної сировини.

Продукти хімічної промисловості поділяються на 7 класів, кожний клас – на підкласи. Усього налічується 52 підкласи.

Класи:

1. Гірничо-хімічна сировина (мінерали).

2. Продукція неорганічної хімії (первісні продукти їх переробки).

3. Продукти органічного синтезу (нафтопродукти, продукти коксо- і лісохімії).

4. Синтетичні барвники і органічні напівпродукти.

5. Полімери (пластмаси, синтетичні каучуки, хімічні волокна).

6. Лакофарбові матеріали і продукти.

7. Хімічні реактиви і особливо чисті речовини.

8. Медикаменти і хіміко-фармацевтична продукція.

 

 

Виробництво продукції основної хімії

Виробництво сірчаної кислоти

Використання: виробництво фосфатних добрив, інших кислот, солей, барвників, пластмас, штучних волокон, отрутохімікатів, вибухових речовин, крохмалю, патоки; очистка нафти і нафтопродуктів; гідроліз деревини; флотаційне збагачення руд.

Сировина: сірчаний колчедан FeS₂; інша речовина, що містить сірку: відходи чорної і кольорової металургії, нафто- і газопереробки, коксохімії.

Сірку використовують: 50 % - виробництво H₂SO₄, 25 % - у целюлозно-паперовій промисловості; виробництво сірників, барвників, вибухівки, вулканізація каучуку, у фармакології.

Добування руд – відкритим способом; після подрібнення – збагачення флотаційним методом.

Спосіб виробництва: виплавка S в автоклавах; рафінування; виробництво H₂SO₄.

Принцип розміщення – споживчий, оскільки незручне і небезпечне транспортування.

 

Виробництво соди

Використання: - кальцинована сода Na₂CO₃ – виробництво скла, мила, кераміки, каустичної соди, в лакофарбовій, паперовій промисловості;

- каустична сода – виробництво штучних волокон, в нафтопереробці, харчовій, фармацевтичній, скляній промисловості, флотаційне збагачення руд кольорових металів.

Сировина: кухонна сіль NaCl, глауберова сіль Na₂SO₄*10 H₂О. Використовується вапняк, вода, паливо.

Кухонну сіль використовують також для виробництва соляної кислоти, хлору, хлорного вапна, пластмас, у лісохімії, текстильній промисловості, медицині.

Принципи розміщення: 1) сировинний, оскільки висока матеріалоємність виробництва;

2) споживчий – історично склалось.

 

Інші види гірничо-хімічної сировини:

Солі брому і йоду – з морської води, розсолів солоних озер, мінералізованих підземних вод. Використання – хімічна, авіаційна, автомобільна промисловість, реактивна техніка, медицина.

Барит – в хімічній промисловості (для одержання реактивів), в гумотехнічній промисловості, у буровій техніці.

Бор – в електрохімічному виробництві, органічному синтезі, виробництві косметики, в медицині, як реактивне пальне.