Главная | Обратная связь

Виробництво мінеральних добрив

Мінеральні добрива підвищують врожаї на 30-70 %. Крім того, вони поліпшують якість продукції – підвищують вміст цукру в буряках і винограді, крохмалю – в картоплі, білку – у зерні, збільшують міцність волокон льону. Вони також підвищують стійкість рослин до хвороб, посухи і холоду.

За основним компонентом добрива:

- азотні – 50 % виробництва добрив України;

- фосфорні – 30 %;

- калійні – 17 %.

- За складом добрива:

1) прості – з одного компонента;

2) складні – з кількох компонентів (N, P, K): амофос, нітрофос, нітроамофос; нітрофоска, нітроамофоска;

3) змішані – механічна суміш простих добрив.

- За концентрацією добрива:

1) неконцентровані – вміст компонента до 37,5 %;

2) концентровані – вміст компонента понад 37,5 %.

Більша половина міндобрив випускається у концентрованому вигляді. Більше 80 % - складні (комплексні).

За станом міндобрива поділяють на рідинні і тверді. Рідинні – дешевші, але їх незручно зберігати і транспортувати. Тому більшість міндобрив випускають у твердому стані – у вигляді кристалевого порошку або гранул.

Промисловість України випускає біля 50 найменувань мінеральних добрив, але найбільше поширення набули саме азотні, фосфорні і калійні.

Мікродобрива – це хімічні сполуки з елементами бор, мідь, марганець, молібден, цинк та ін. Усього хімічна промисловість випускає близько 20 найменувань мікродобрив. Іноді мікродобрива додають як складовий компонент до комплексних добрив. Мікродобрива покращують якість, підвищують врожаї, а також запобігають захворюванням рослин.

Норми витрат міндобрив на 1 га землі залежно від виснаженості знаходяться у таких межах: фосфорні – 40-140 кг; калійні – 40-200 кг; азотні – 30-50 кг; мікродобрива – 1-3 кг.

Окрім добрив неорганічна хімічна промисловість України випускає близько 70 видів отрутохімікатів – для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, і близько 20 видів гербіцидів – для боротьби з бур’янами.

 

Азотні добрива.

Види добрив: аміачна селітра,сульфат амонію, карбамід.

Сировина: азот – з повітря шляхом зрідження при t= -196 С; водень – з вуглеводнів паливної групи (природний газ, попутний нафтовий газ, нафта, вугілля, горючі сланці).

Хімічний процес: N₂+3H₂=2NH₃

Принципи розміщення: 1) сировинний, у т.ч. поблизу газопроводів, коксохімічних заводів; 2) споживчий.

 

 

Фосфорні добрива.

Види добрив: фосфоритне борошно, суперфосфат.

Сировина: руди фосфорити і апатити (складаються з фосфоритів і нефелінів); томас-шлаки (відходи металургії із вмістом Р). Вміст Р₂О₅ в рудах - до 29 %.

Підготовча стадія: Р руду дроблять, збагачують методом флотації, фільтрують і сушать Р концентрат.

Технології виробництва: фосфоритне борошно – розмелювання Р концентратів;

суперфосфат – обробка фосфоритного борошна H₂SO₄.

Принцип розміщення – споживчий, оскільки:

- готова продукція вдвічі важча за вихідну сировину;

- при перевезенні на великі відстані Р добрива втрачають корисні властивості.

 

Калійні добрива.

Сировина: карналіти (КCl+MgCl₂), сильвініти (KCl+NaCl), каїніти. Спосіб добування – підземний.

Технології виробництва: 1) в карналітах розділяють КCl і MgCl₂. З MgCl₂ одержують Mg.

2) В сильвінітах KCl відокремлюють від NaCl. З NaCl одержують содові продукти.

Принцип розміщення – сировинний, оскільки сировина залягає комплексно і доцільне її комплексне використання на місці.