 |
|
Тема 3. Характеристика порядку стягування окремих податків
Перелік ключових понять теми:
Прямі податки, правовий механізм прямих податків, непрямі податки, акцизи, мито, правовий механізм непрямих податків, додана вартість, податковий кредит, податкове зобов’язання, бюджетне відшкодування, акцизний податок, підакцизні товари, податок з доходів фізичних осіб, наймана особа, податкова соціальна пільга, податкова знижка, рухоме майно, нерухоме майно, податковий агент, декларація про доходи.
Прямі податки - встановлюються на доход та майно фізичних та юридичних осіб, які проводять сплату податків. Прямі податки встановлюються безпосередньо шодо платника, їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування. До таких податків відносяться податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно та ін.
Непрямі податки - це податки на товари і послуги, сплачені в ціні товару або включені в тариф. Оскільки непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Це так звані податки на споживання. До них відносяіься податок на додану вартість, акцизний податок, мито.
Перевагами непрямих податків є наступне: швидке надходження їх до бюджету, що дає змогу фінансувати видатки бюджету; непрямі податки охоплюють дуже широке коло товарів і послуг народного споживання, тому є висока ймовірність того, що надходження їх буде досить повним, але ще непрямі податки балансують місцеві бюджети, так як споживання більш-менш рівномірне в територіальному аспекті.
Головним недоліком непрямих податків є те, що їх сплата незалежить від розміру доходів платників. Таким чином, сплата непрямих податків стає тяжким тягарем для платників податків. Отже, в непрямому оподаткуванні, мабуть, потрібно мати широке коло оподатковуваних товарів з досить помірними ставками або взагалі єдиний універсальний акциз. Урахувати інтереси всього суспільства неможливо.
Податки з юридичних осіб
Одним з основних критеріїв класифікації податків і зборів є вид платника. За цим критерієм виділяють податки з юридичних, фізичних осіб і податки зі змішаним платником.
В Україні до податків з юридичних осіб відноситься тільки податок на прибуток підприємств, механізм якого врегульовано Податковим Кодексом України розділ III та екологічний податок - розділ VIII ПКУ.
Платниками податку на прибуток підприємств виступають: з числа резидентів – СПД, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, як на території України, так і за її межами.
Більш детально в розділі III ПКУ ст. 133.
Об’єктом оподаткування є:
а) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;
б) дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом походження з України.
Основна ставка податку згідно ст. 151 ПКУ становить 16 %, але в перехідних положеннях п. 10 встановлено зменшення базової ставки на прибуток підприємств:
з 01.04.2011 по 31.12.2011 р. – 23 %;
з 01.01.2012 по 31.12.2012 р. – 21 %;
з 01.01.2013 по 31.12.2013 р. – 19 %;
з 01.01.2014 р. – 16 %.
Крім вищенаведених ставок у ст. 151 ПКУ встановлено:
а) за ставкою 0 % прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках передбачених ПКУ;
б) за ставкою 0, 4, 6, 12, 15, 20 % доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб з джерелом їх походження з України, встановлених ст. 160 ПКУ.
Податок з фізичних осіб
Найбільш важливим податком з фізичних осіб в повній мірі відноситься тільки податок з доходів фізичних осіб, механізм якого врегульовано Податковим кодексом України розділом IV.
Платниками податку є:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Об'єктом оподаткування резидента є:
1) загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
2) доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
3) іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об'єктом оподаткування нерезидента є:
1) загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
2) доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Загальний оподатковуваний дохід- будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Разом з тим є ставки 5 %, 10 %, 30 %. (ст. 167.2-167.5)
Акцизний податок — це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених законодавством як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
До них віднесено:
Ø спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
Ø тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
Ø нафтопродукти, скраплений газ;
Ø автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Платниками даного податку є:
Ø особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;
Ø особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;
Ø фізична особа – резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;
Ø особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом;
Ø особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог;
Ø замовники;
Ø інші.
Об’єктами оподаткування є операції з:
Ø реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам; ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;
Ø реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;
Ø реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного податковим законодавством.