Здавалка
Главная | Обратная связь

Тема 4. Правове регулювання державних видатків в Україні



Перелік ключових понять теми:

Видатки, видатки бюджету, державні публічні видатки, публічні видатки, класифікація видатків, система бюджетних видатків, державні витрати, принципи фінансування державних видатків, суб’єкти фінансування, форми здійснення фінансування, фінансування видатків на державне управління.

У фінансовому праві державні видатки виділені в окремий інститут державних видатків, який утворюється фінансово-правовими нормами, що регулюють суспільні відносини щодо витрачання державних і муніципальних грошових ресурсів.

Усі державні витрати закріплюються у відповідних актах законодавства та планово-фінансових актах.

Видатки– це безперервне використання державою коштів бюджету і позабюджетних фондів та власних коштів підприємств, організацій, установ на потреби, що визначені державним завданням.

Видатки бюджету– це кошти, які спрямовані на здійснення програм та заходів передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Державні публічні видатки – це врегульовані нормами права суспільні відносини, пов’язані з планомірним використанням державних грошових ресурсів з метою матеріального забезпечення процесу розширеного відтворення виробництва, утримання соціальної сфери, обороноздатності і державного управління. Соціально-економічну суть державних видатків визначає природу і функції держави. Склад і напрями видатків державою визначаються характером функцій на неї покладених.

Публічні видатки – одна з визначальних складових фінансової діяльності держави. Вони є безперервним використанням державою в особі уповноважених органів коштів бюджету і позабюджетних фондів, а також власних коштів підприємств, установ і організаційна потреби визначені в актах про бюджет.

У юридичній літературі публічні видатки розглядаються у декількох аспектах:

1) юридичному – як публічні відносини, які мають соціально-економічний характер та виникають при здійсненні видаткових операцій лише на підставі правових норм;

2) матеріальному – як кошти публічних фондів, що їх розподіляють та використовують відповідно до правових норм;

3) економічному – як зменшення чистої вартості активів відповідних фондів коштів внаслідок здійснення встановлених нормами права видаткових операцій.

До публічних видатків держави належать:

· видатки ДБУ, зокрема видатки спецфонду ДБУ;

· видатки державних цільових позабюджетних фондів коштів соціального призначення в т.ч. пенсійного фонду, фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Є також публічні видатки місцевого самоврядування та публічні видатки соціального призначення.

Видатки можна класифікувати за рядом ознак:

1) За джерелами отримання видаткових коштів:

а) централізовані;

б) децентралізовані.

2) За джерелом отримання в межах централізованого фонду:

а) бюджетні;

б) позабюджетні.

3) За метою фінансування:

а) поточні видатки;

б) капіталовкладення;

в) резерви.

4) За рівнем бюджетної системи:

а) державні;

б) місцеві.

5) За предметною ознакою:

а) на державне управління;

б) на народне господарство і підтримку економіки;

в) на національну оборону.

Акти, що регулюють відносини в галузі видатків:

– акти, норми яких регламентують фінансові відносини;

– Закон України про Державний бюджет;

– рішення про місцеві бюджети;

– постанови Кабінету Міністрів України;

– інструкції Мінфіну та Держказначейства.

Об’єктом– є мобілізовані у розпорядження держави та державних і муніципальних підприємств кошти.

Державні витрати здійснюються за рахунок: коштів Державного бюджету, державних бюджетів і позабюджетних фондів, коштів власних фондів державних підприємств, установ, організацій. Тобто, вони здійснюються, як з централізованих, так і з децентралізованих джерел.

Система бюджетних видатків – (тобто єдність усіх витрат державного і місцевих бюджетів, які знаходяться у взаємозв’язку) безпосередньо залежить від політичного і соціально-економічного характеру діяльності держави.

Фінансування державних видатків – це планове, цільове, безповоротне та безоплатне відпускання коштів, що здійснюється з урахуванням оптимального поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел фінансування, проводиться в міру здійснення планового використання коштів для забезпечення виконання загальнодержавних функцій, а також утримання соціально-культурної сфери та виконання зобов’язань держави.

Система публічних видатківскладається з публічних видатків держави, публічних видатків органів місцевого самоврядування, публічних видатків соціального призначення.

До публічних видатків держави належать:

1) Видатки ДБУ, зокрема видатки спеціального фонду ДБ.

2) Видатки державних цільових позабюджетних фондів коштів соціального призначення (в т. ч. Пенсійного, фонду гарантування вкладів фізичних осіб).

3) Видатки спеціальних фондів грошових коштів і резервів НБУ та інших кредитних організацій, заснованих на праві держвласності.

До публічних видатків органів місцевого самоврядування належать:

1) видатки бюджетів органів місцевого самоврядування;

2) видатки позабюджетних фондів;

3) видатки спецфондів грошових коштів та резервів комунальних банків (статутний капітал утворений за рахунок коштів місцевого самоврядування);

4) видатки фондів коштів підприємств, установ та організацій, заснованих на комунальній формі власності.

До публічних видатків соціального призначення, які є державною чи комунальною власністю належать:

1) видатки публічних солідарних фондів коштів обов’язкового соціального страхування.

2) видатки публічних накопичувальних фондів коштів (недержавне пенсійне страхування).

Фінансування державних видатків здійснюється на основі ряду принципів: плановості; цільового призначення коштів; безповоротності; ефективного використання; фінансування в міру виконання планів; оптимального поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел; здійснення постійного контролю за використанням коштів, що виділяються державою.

Всі ці перераховані принципи знайшли свою реалізацію на практиці. Так, всі державні видатки, закріплені у відповідних фінансово-планових актах (Законі про Державний бюджет України, кошторисах доходів і видатків державних установ та ін.). При цьому, планування, надання і використання коштів виконується з чітко визначеною метою.

Держава і органи місцевого самоуправління, основні витрати на виконання своїх функції, покривають за рахунок Держбюджету і відповідних місцевих бюджетів.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.