 |
|
Режими посилення вихідних каскадів
Лабораторна робота №2
Елементарні підсилювальні каскади на польових транзисторах …………………………………………………………
Лабораторна робота N3
Безтрансформаторний підсилювач потужності ………….
Лабораторна робота №4
Від'ємний зворотній зв'язок в підсилювачах ……………..
Лабораторна робота №5
Активні RC- фільтри …………………………………………
Лабораторна робота №6
Генератори гармонічних сигналів …………………….
Лабораторна робота №7
Електронні регулятори на ОП …………………
Додаток А ………………………………………………..
Перелік рекомендованої літератури ……………………
ВСТУП
Ці методичні вказівки призначені для студентів третього курсу спеціальності “Електронні системи” (6.0908).
Описи лабораторних робіт виконані по єдиній структурі та включають до себе мету роботи, короткі теоретичні відомості, методичні вказівки для підготування до роботи та її виконання, індивідуальні завдання до лабораторної роботи, контрольні запитання для підготування до захисту роботи. Тематика лабораторних робіт охоплює практично весь матеріал курсу “Аналогова схемотехніка”.
Для допущення до виконання лабораторної роботи студенту необхідно підготувати заздалегідь план виконання роботи, який повинен включати:
1) Назву лабораторної роботи.
2) Мету лабораторної роботи.
3) Короткі теоретичні відомості.
4) Завдання для лабораторної роботи.
Після виконання лабораторної роботи для її захисту необхідно скласти звіт, який в себе включає: пункти 1 - 4 плану роботи, розрахункову частину, висновок по роботі.
Лабораторна робота захищається на лабораторному занятті. Студент, що не захистив три попередні роботи не допускається до наступної. Також до лабораторної роботи не допускається студент, який не має плану проведення лабораторної роботи.
Після виконання лабораторних робіт студент складає звіт по циклу лабораторних робіт, який складається з титульного листа, змісту та всіх звітів по кожній лабораторній роботі. Приклад титульного листа звіту приведений у додатку А.
Під час захисту лабораторної роботи студент повинен відповісти на декілька питань, які приведені в кінці кожної роботи в методичних вказівках, а також на питання викладача.
Після успішного виконання та захисту всіх лабораторних робіт, а також здавання звіту по циклу лабораторних робіт викладачу, студент допускається до складання іспиту.
Для підготування до виконання та захисту лабораторних робіт можна використовувати конспект лекцій, ці методичні вказівки, а також іншу літературу з цього предмету. Список рекомендованої літератури, яка є в бібліотеці ЧДТУ в багатьох екземплярах, наведений в кінці методичних вказівок.
Лабораторна робота N4
Без трансформаторний підсилювач потужності
Мета роботи: вивчення режимів роботи і виміру основних параметрів без трансформаторного вихідного каскаду на эмітерних повторювачах.
Теоретичні відомості
Режими посилення вихідних каскадів
Підсилювачі потужності ПП працюють в однотактному і двотактному режимах. У ПП, працюючих в однотактному режимі, струми всіх транзисторів вихідного каскаду змінюються у часі синфазне з сигналом, що посилюється. Для двотактних ПП характерна наявність двох симетричних відносно навантаження плечей, струми яких міняються в протифазі. Двотактні ПП мають кращі енергетичні показники і велику лінійність посилення, так як в них відбувається взаємна компенсація нелінійностей прохідних характеристик плечей.
Лінійність посилення і ККД каскаду залежить від режиму роботи кінцевих транзисторів. У двотактних підсилювачах можуть використовуватися режими А, АВ, В і С.
У режимі А кожне плече каскаду бере участь в посиленні обох півхвиль (полярності сигналу). Прохідні характеристики двох противофазно працюючих плечей П1 і П2 дають в сумі практично пряму лінію ПЗ (рис. 4.1), а напруження зміщення прохідних характеристик П1 і П2 перевищує амплітуду вхідного сигналу Um (Е1≥Um ). В результаті каскад забезпечує високолінійне посилення, однак його ККД не перевищує 50%.
Режим В характеризується тим, що кожне плече каскаду посилює тільки одну півхвилю сигналу (рис. 4.2). При цьому загальна прохідна ПЗ=П1+П2 має істотну нелінійність, а напруга зміщення Е1=0. Режим забезпечує ККД не більш78% при значних нелінійних спотвореннях.
Режим АВ займає проміжне значення між А і В (0< Е<Um). Цей режим (рис. 4.3) є найбільш вживаним в лінійних підсилювачах низької частоти, так як поєднує в собі достатню енергетичну ефективність і задовільну лінійність підсилення.
Режим С (рис. 4.4) використовується в потужних підсилювачах радіочастотного діапазону, так як його ККД перевищує 80%. Однак нелінійні спотворення в цьому режимі дуже великі, а прохідна характеристика ПЗ має розрив в області малих амплітуд Uвх.