КОЛІГАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ. ОСМОС ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7
+2.10.1. Осмотичний тиск розчину гемоглобіну в воді, яка містить 124 г/л речовини при 170 С дорівнює 4,40 кПа. Молярна маса гемоглобіну, розрахована методом осмометрії рівна:
+2.10.2. 1 літр розчину містить 18,4 г гліцерину. Осмотичний тиск такого розчину при 250С рівний:
+2.10.3. На основі закону Вант-Гоффа розрахуйте осмотичний тиск 5% розчину глюкози при 370С:
+2.10.4. На основі закону Вант-Гоффа розрахуйте осмотичний тиск 0,2% розчину NaCl при 370С:
(3/6/5)3.6.5. На основі закону Вант-Гоффа розрахуйте осмотичний тиск 0,9% розчину NaCl при 250С:
+2.10.6. На основі закону Вант-Гоффа розрахуйте осмотичний тиск 10% розчину NaCl при 370С::
+2.10.7. На основі закону Вант-Гоффа розрахуйте осмотичний тиск 10% розчину глюкози при 370С:
+2.10.8. На основі закону Вант-Гоффа розрахуйте осмотичний тиск 0,9% розчину глюкози при 370С:
+2.10.9. На основі закону Вант-Гоффа розрахуйте осмотичний тиск 4,5% розчину глюкози при 370С:
+2.10.10. Розчин сахарози при 2750 К має осмотичний тиск 354,55 кПа. Скільки грамів сахарози знаходиться в 1 л розчину?
+2.10.11. Розчин глюкози при 3100 К має осмотичний тиск 740 кПа. Скільки г глюкози міститься в 1 л розчину?
2.10.12. Розчин NaOH при 250 К має осмотичний тиск 750 кПа. Скільки г NaOH міститься в 1 л розчину?
+2.10.13. Скільки молей електроліту знаходиться в 1 л розчину, якщо його осмотичний тиск при 2750 К 750 кПа?
+2.10.14. Розчин NaCl при 298 К має осмотичний тиск 380 кПа. Скільки грамів солі міститься в 1 л розчину?
+2.10.15. Розчин NaCl при 310 К має осмотичний тиск 750 кПа. Скільки грамів солі міститься в 200 г такого розчину?
+2.10.16. Обчислити осмотичний тиск розчину гемоглобіну при температурі 300К, якщо в 1л розчину міститься 124г гемоглобіну, враховуючи, що макромолекула гемоглобіну має глобулярну форму. R=8,31·103л·Па/моль·К; М(гемоглобіну)=68000г/моль.
+2.10.17. Розрахувати молярну масу неелектроліту, якщо при розчиненні 2,3г цієї речовини у воді, одержали 250 мл розчину, осмотичний тиск якого при 270С дорівнює 249 кПа. R=8,31·103л·Па/моль·К.
+2.10.18. Розрахувати величину осмотичного тиску розчину, що містить 9,2г гліцерину (С3Н8О3) в 100мл розчину при 25°С. R=8,31·103л·Па/моль·К. ІІІ рівень СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
3.1. При клінічному дослідженні шлункового соку визначено його рН= 0,8. Розрахувати: 1) Дане значення рН для шлункового соку відповідає за кислотність: а) понижену; б) підвищену; в) нульову; г) алкалоз. 2)Яка концентрація йонів водню в цьому шлунковому соці? а) 2,24 ∙ 10-2; б) 1,41 ∙ 10-2; в) 2,16 ∙ 10-3; г) 1,58 ∙ 10-1. 3) Яка концентрація гідроксид-йонів в цьому соці? а) [ОН-] = 2,23∙10-6; б) [ОН-] = 6,28∙10-8; в) [ОН-] = 6,33∙10-14; г) [ОН-] = 7,08∙10-13. 4) Для зниження кислотності шлункового соку використовують розчин? а) 5% NaHCO3; б) 5% глюкози; в) 2% CuSO4; г) 0,9% NaCl. 5) Як зміниться величина рН даного шлункового соку коли до 10 мл його додати 10 мл розчину NaOH з концентрацією С=0,01 моль/ л? а) збільшиться; б)зменшиться; в) не зміниться; г) різко зменшиться.
3.2. Розчин хлориду кальцію застосовується в медицині як кровоспинний і протиалергічний засіб: 1) Розрахувати молярну концентрацію розчину хлориду кальцію, що містить в 100мл розчину 5 г CaCl2 ∙ 6H2O: а) 0,456 моль/л; б) 0,228 моль/л; в) 0,034 моль/л; г) 0,023 моль/л. 2) Визначте масу катіонів кальцію, що поступають в організм при вживанні в середину столової ложки (15 мл) розчину, що містить в 100мл розчину 5 г CaCl2 ∙ 6H2O а) 0,14 г; б) 0,07 г; в) 0,28 г; г) 1,28 г. 3) Який ізотонічний коефіцієнт необхідно прийняти в розрахунку осмотичного тиску даного розчину? а) 1; б) 2; в) 3; г) 4. 4) Розрахуйте осмотичний тиск, який створює даний розчин? а) 1804 кПа; б) 7501 кПа; в) 3570 кПа; г) 1763 кПа. 5) Цей розчин є: а) ізотонічний; б) гіпертонічний; в) гіпотонічний; г) фізіологічний
3.3. В людському організмі в загальному міститься 25 мг йоду, який входить в склад різних сполук, причому 70 % маси йоду знаходиться в щитовидній залозі: 1) В щитовидній залозі міститься атомів йоду: а) 8,3 ∙1019; б) 5,5 ∙ 1023; в) 6,02 ∙ 1023; г) 1,18 ∙ 1020. 2) В цілому в організмі міститься атомів йоду: а) 1,19 ∙1021; б) 5,5 ∙ 1023; в) 6,02 ∙ 1023; г) 1,19 ∙ 1020. 3) Недостаток йоду в організмі людини викликає хворобу: а) зоб; б) токсикоз; в) антраказ; г) авітаміноз. 4) У якій масі КІ міститься 25мг йоду? а) 33 мг; б) 53 мг; в) 0,53 г; г) 15 мг. 5) Яку масу йоду треба взяти для приготування 150 г спиртового розчину, який використовується для дезинфекції у вигляді 5 % розчину? а) 5,5 г; б) 12,5 г; в) 7,5 г; г) 1,25 г.
3.4. У шлунковому соці міститься соляна кислота, яка практично повністю дисоціює у водних розчинах: 1) Розрахуйте молярну концентрацію HCl, якщо масова частка її в розчині 0,05 % (ρ=1г/см3) а) 0,0137 моль/г; б) 0,0274 моль/г; в) 0,148 моль/г; г) 0,303 моль/г. 2) Розрахуйте рН даного шлункового соку: а) 2,66; б) 0,86; в) 1,86; г) 1,56. 3) рН шлункового соку в нормі: а) 2,0-4,0; б) 4,0-6,0; в) 0,9-2,0; г) 0,5-1,0. 4) Досліджуваний шлунковий сік є: а) в нормі; б) має підвищену кислотність; в) має понижені кислотність; г) має нульову кислотність. 5) Який об’єм розчину NaOH з См=0,01 моль/л треба затратити на нейтралізацію 2,0 мл даного шлункового соку: а) 1,37 мл; б) 0,28 мл; в) 0,147мл; г) 2,74 мл.
4.5. Питна сода (NaHCO3) використовується для полоскання горла у вигляді 2 %-го розчину. 1) Розрахуйте, скільки грамів соди треба розчинити в стакані води (200 мл), що отримати 2 %-ний розчин: а) 1 г; б) 2 г; в) 4,1г; г) 5 г. 2) Яка молярна концентрація одержаного розчину (ρ=1,02 г/мл): а) 0,125 моль/л; б) 0,25 моль/л; в) 0,303 моль/л; г) 0,05 моль/л. 3) Виберіть формулу для розрахунку осмотичного тису даного розчину: а) ; б) π=іСRТ; в) π=СRT г) 4) Який осмотичний тиск створює даний розчин: а) 740 кПа; б) 780 кПа; в) 1288,7 кПа; г) 2088 кПа. 5) Дайте характеристику одержаного розчину: а) ізотонічний; б) гіпотонічний; в) гіпертонічний; г) фізіологічний.
4.6. При дослідженні якості питної води одним із показників є її твердість 1) Твердість води обумовлена присутністю у воді розчинених солей. Які із наведених сполук обумовлюють тимчасову твердість води? а) Са(НСО3)2; Мg(HCO3)2; б) СаCl2, MgCl2., CaSO4 , MgSO4; в) СаСО3 ; МgCO3 MgSO4, CaSO4; г) Мg(НCO3)2, СаCl2, MgSO4, CaSO4. 2) Для визначення тимчасової твердості води використовують реакцію нейтралізації 50 мл досліджуваної води в присутності метилоранжу робочим розчином НСl (СЕ=0,1 моль-екв/ л) До досягнення точки еквівалентності витратилося 2,2 мл розчину НСl. Розрахувати тимчасову твердість води: а) Ттимч. =3,2 ммоль –екв/ л; б) Ттимч. =4,4 ммоль –екв/ л; в) Ттимч. =5,8 ммоль –екв/ л; г) Ттимч. =3,0 ммоль –екв/ л; 3) Загальну твердість води визначають комплексонометрично. На титрування 5 мл досліджуваної води в присутності амонійного буферу і хромогену темно синього до досягнення точки еквівалентності витратилося 4,3 мл стандартного розчину трилону Б (СЕ=0,01 моль-екв/ л)Яка загальна твердість води? а) Т заг. =10,4 ммоль-екв/л; б) Т заг. =13,0 ммоль-екв/л; в) Т заг. =14,4 ммоль-екв/л; г) Т заг. =8,6 ммоль-екв/л. 4) Досліджувана вода має постійну твердість: а) Тпост =7,4 ммоль-екв/ л; б) Тпост =8,6 ммоль-екв/ л; в) Тпост =4,2 ммоль-екв/ л; г) Тпост =9,4 ммоль-екв/ л. 5) На основі проведених досліджень і за шкалою твердості досліджувана вода є: а) м’ якою, непридатною для пиття; б) твердою, придатною для пиття; в) середньої твердості, придатною для пиття; г) дуже твердою, непридатною для пиття.
4.7. При наданні допомоги в умовах надзвичайної ситуації в лікарні закінчився фізіологічний розчин. Для одержання фізіологічного розчину було вирішено приготувати його. 1) Які із наявних речовин можна використати для одержання фізіологічного розчину: а) кухонна сіль; б) цукор; в) хлорид магнію; г) сульфат кальцію; 2) Для розрахунку концентрації речовини, з якої можна отримати розчин можна використати формулу: а) ; б) ; в) ; г) . 3) Розрахувати молярну і масову концентрацію вихідної речовини, які потрібно взяти для приготування 1 л розчину: а) 0,303; 4,5%; б) 0,146; 0,9%; в) 0,300; 0,9%; г) 0,140; 4,5% 4) Скільки грам вихідної речовини необхідної взяти для того, щоб одержати 5 літрів фізіологічного розчину (ρ=1,0024 г/см3) а) 90,09 г; б) 42,71г; в) 112,45г; г) 22,55г. 5) Який процес буде відбуватись при введенні в кров одержаного розчину: а) гемоліз; б) буде проходити екзосмос; в) плазмоліз; г) не буде проходити осмос.
4.8. При виконанні науково-дослідної роботи необхідно приготовити буферний розчин, який відповідає значенню рН=6,8. 1) Які з наведених буферних сумішей підходять для приготування такого розчину? а) Na2HPO4 і NaH2PO4; б) NH4OH і NH4Cl; в) Н2СО3 і NаHСО3; г) СН3СООН і СН3СООNa. 2) Розрахувати об’єми розчинів, які необхідні для приготування 100 мл буферної системи з рН=6,8, якщо молярні концентрації еквівалентів вихідних розчинів 0,1 моль/л (К=6,2∙10-8) а) V1= 25 мл V2=75 мл; б) V1= 28 мл V2=72 мл; в) V1= 30 мл V2=70 мл г) V1= 35 мл V2=65 мл. 3) Визначити, як зміниться рН даного буферного розчину, (рН=6,8), якщо до нього додати 10 мл кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,1 моль/л. а) рН = 6,99 б) рН = 7,1; в) рН = 6,8; г) рН = 4,5. 4) Фосфатна буферна система представлена рівнянням. а) NaH2PO4+ Na2HPO4; б) Na3PO4+ K3PO4; в) K2HPO4+ Na2HPO4 г) H3PO4+ Na2HPO4. 5) Механізм дії буферних систем направлений на: а) нейтралізацію кислих і лужних продуктів; б) відновлення кислих і лужних продуктів; в) гідроліз кислих і лужних продуктів; г) окиснення кислих і лужних речовин.
4.9. Для дослідження кислотно-основного стану крові у пацієнта було взято для аналізу 5 мл крові з якою були проведені аналізи. 1) На визначення буферної ємності даної крові за кислотою провели титрування 2 мл крові розчином HCl з С=0,01 моль/л і на зміну рН від 7,36 до 6,9 було витрачено 1,5 мл розчину HCl. Розрахована буферна ємність: а) ВК = 0,016; б) ВК = 0,25; в) ВК = 0,0015; г) ВК = 0,15. 2) На визначення буферної ємності даної крові за основою провели титрування 2 мл крові розчином NaOH з С=0,02 моль/л і на зміну рН від 7,36 до 8,4 було витрачено 3,5 мл розчину NaOH. Розрахована буферна ємність. а) ВО = 0,035; б) ВО =0,064; в) ВО =0,033; г) ВО =0,040. 3) Визначити скільки мл розчину HCl з С=0,02 моль/л треба додати до 50 мл крові, щоб змінити її рН з 7,36 до 7,1 якщо ВК = 0,05. а) VK = 35 мл; б) VK = 29,5 мл; в) VK = 34,5 мл; г) VK = 32,5 мл. 4) Кислотно-основна рівновага крові визначається: а) величиною рН, концентрацією йонів НСО3-, тиском СО2 в крові; б) величиною рН, концентрацією йонів ОН-, тиском СО2 в крові; в) величиною рН, температурою, концентрацією йонів ОН-; г) концентрацією йонів Н3О; ОН-, температурою. 5) Які буферні системи забезпечують буферну ємність людського організму. а) гемоглобінові, фосфатна, гідрокарбонатна, білкова; б) гемоглобінові, фосфатна, гідрокарбонатна, ацетатна; в) гемоглобінові, фосфатна, амонійна, білкова; г) гемоглобінові, ацетатна, амонійна, білкова.
4.10. В хірургічній практиці використовують розчини, які сприяють виведенню із гнійних ран продуктів розкладу. 1) Для цього необхідно використати розчин: а) ізотонічний; б) гіпертонічний; в) гіпотонічний; г) фізіологічний. 2) Які з наявних в лікарні розчинів найкраще використати для цього: а) 5%-ний р-н глюкози; в) 0,5%-ний р-н NaCl; б) 0,9%-ний р-н NaCl; г) 10%-ний р-нMgSO4 3) Розрахувати масу солі необхідної для приготування 200мл такого розчину (ρ = 1,12 г/мл) а) 20 г; б) 22.4 г; в) 5 г; г) 2.1. 4) Молярна концентрація цього розчину: а) 0,14; б) 0,07; в) 0,42; г) 0,93. 5) Розрахувати осмотичний тиск одержаного розчину і вказати які процеси будуть проходити при введенні його в кров: а) гемолізу; 537 кПа; б) плазмолізу; 4794 кПа; в) ендоосмос; 800 кПа г) екзосмосу 1047 кПа.
4.11. При дослідженні якості питної води одним із показників є її твердість 1) Твердість води обумовлена присутністю у воді розчинених солей. Які із наведених сполук обумовлюють постійну твердість води? а) Са(НСО3)2; Мg(HCO3)2; б) СаCl2, MgCl2., CaSO4 , MgSO4; в) СаСО3 ; МgCO3 MgSO4, CaSO4; г) Мg(НCO3)2, СаCl2, MgSO4, CaSO4. 2) Для визначення тимчасової твердості води використовують реакцію нейтралізації 50 мл досліджуваної води в присутності метилоранжу робочим розчином НСl (СЕ=0,1 моль-екв/ л) До досягнення точки еквівалентності витратилося 1,2 мл розчину НСl. Розрахувати тимчасову твердість води: а) Ттимч. =3,2 ммоль –екв/ л; б) Ттимч. =2,4 ммоль –екв/ л; в) Ттимч. =5,8 ммоль –екв/ л; г) Ттимч. =3,0 ммоль –екв/ л; 3) Загальну твердість води визначають комплексонометрично. На титрування 5 мл досліджуваної води в присутності амонійного буферу і хромогену темно синього до досягнення точки еквівалентності витратилося 3,8 мл стандартного розчину трилону Б (СЕ=0,01 моль-екв/ л)Яка загальна твердість води? а) Т заг. =10,4 ммоль-екв/л; б) Т заг. =8,0 ммоль-екв/л; в) Т заг. =7,6 ммоль-екв/л; г) Т заг. =12,4 ммоль-екв/л. 4) Досліджувана вода має постійну твердість: а) Тпост =7,4 ммоль-екв/ л; б) Тпост =3,6 ммоль-екв/ л; в) Тпост =8,6 ммоль-екв/ л; г) Тпост =5,2 ммоль-екв/ л. 5) На основі проведених досліджень і за шкалою твердості досліджувана вода є: а) м’ якою, непридатною для пиття; б) твердою, придатною для пиття; в) середньої твердості, придатною для пиття; г) дуже твердою, непридатною для пиття.
4.12. При клінічному дослідженні шлункового соку визначено його рН= 1,65. Розрахувати: 1)Яка концентрація йонів водню в цій пробі шлункового соку? а) 1,12 ∙ 10-4; б) 2,24 ∙ 10-2; в) 2,12 ∙ 10-3; г) 1,84 ∙ 10-2. 2) Яка концентрація гідроксид-йонів в цьому соці? а) [ОН-] = 2,23∙10-2; б) [ОН-] = 2,87∙10-8; в) [ОН-] = 4,46∙10-13; г) 1,13∙10-13. 3) У скільки разів необхідно зменшити концентрацію йонів водню, щоб збільшити величину рН даного соку на одиницю? а) у 5 разів; б) у 10 разів; в) у 7 разів; г) у 3 рази. 4) Як зміниться величина рН даного шлункового соку коли до 10 мл його додати 10 мл розчину NaOH з концентрацією С=0,01 моль/ л? а) збільшиться; б)зменшиться; в) не зміниться; г) різко зменшиться. 5) Як зміниться величина рН даного шлункового соку, коли до 10 мл його додати 10 мл розчину HCl з концентрацією С=0,02 моль/л? а) збільшиться; б) не зміниться; в) зменшиться; г) різко зросте.
4.13. При анеміях як внутрішній засіб використовують 8,3 %-ий розчин HCl (ρ = 1,04) На один прийом беруть 0,75 мл цього розчину і розводять водою до 50 мл. Розрахувати: 1) Яка масова концентрація одержаного розчину кислоти (ρ=1г/см3): а) 0,02%; б) 0,13 в) 0,14%; г) 0,15%. 2) Яка молярна концентрація одержаного розчину кислоти: а) 0,005 моль/л; б) 0,015 моль/л; в) 0,025 моль/л; г) 0,035 моль/л. 3) Яка концентрація йонів водню в одержаному розчині кислоти? а) [Н+]=5 ∙ 10-3; б) [Н+]=1,5 ∙ 10-2; в) [Н+]=3,5 ∙ 10-2; г) [Н+]=2,5 ∙ 10-2. 4)Яке значення рН одержаного розчину кислоти? а) рН=1,46; б) рН=1,36; в) рН=1,26; г) рН=1,16. 5) Недостача якого мікроелемента в організмі зумовлює розвиток анемії? а) Fe; б) Br; в) Se; г) Cd.
4.14. При виконанні науково-дослідної роботи необхідно приготовити буферний розчин, який відповідає значенню рН=4,65. 1) Які із наведених буферних сумішей підходить для приготування такого розчину? а) H2CO2 + NaHCO3; б) CH3COOH + CH3COONa; в) NH4OH + NH4Cl; г) Na2HPO2 + NaH2PO4. 2) Розрахувати об’єми розчинів, які необхідні для приготування 100 мл буферної системи з рН=4,65, якщо молярні концентрації еквівалентів вихідних розчинів 0,1 моль/л. (К=1,8*10-5) а) VК=48 мл VС=52 мл; б) VК=35 мл VС=65 мл; в) VК=55 мл VС=45 мл; г) VК= 40 мл VС=60 мл 3) Визначити, як зміниться рН даного буферного розчину (рН=4,65), якщо до нього додати 10 мл кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,1 моль/л. (К=1,8*10-5) а) рН=4,48; б) рН=5,01; в) рН=3,8; г) рН=9.1. 4) Гідрокарбонатна буферна система представлена рівнянням: а) H2CO3 + NaCl; б) H2CO3 + Na2CO3; в) H2CO3 + NaHCO3; г) HCl + NaOH. 5) Яку із наведених речовин можна використовувати для коригування кислотно-основного стану організму при ацидозі: а) NaHCO3; б) NaCl в) HCl г) аскорбінову кислоту.
4.15. Для дослідження кислотно-основного стану крові у пацієнта було взято для аналізу 10 мл крові, з якою були проведені аналізи. 1) На визначення буферної ємності даної крові за кислотою провели титрування 5 мл крові розчином HCl з С=0,02 моль/л. на зміну рН від 7,36 до 6,9 було витрачено 2 мл розчину HCl. Розрахувана буферна ємність. а) ВК = 0,021; б) ВК = 0,017; в) ВК = 0,17; г) ВК = 0,019. 2) На визначення буферної ємкості даної крові за основою провели титрування 5 мл крові розчином NaOH з С=0,01 моль/л. на зміну рН від 7,36 до 8,4 було витрачено 4.5 мл розчину NaOH. Розрахувана буферна ємність. а) ВО = 0,0086; б) ВО = 0,086; в) ВО = 0,0079; г) ВО = 0,050. 3). Визначити скільки мл розчину HCl з С = 0,01 моль/л треба додати до 20 мл крові, щоб змінити її рН з 7,36 до 7,1, якщо В=0,02. а) VК = 8 мл; б) VК = 5,5 мл; в) VК = 12 мл; г) VК = 10.4 мл. 4) Значення рН плазми крові в нормі може знаходитись: а) 7,35-7,45; б) 6,80-7,0; в) 7,15-7,35; г) 8,01-8,35. 5) Які буферні системи забезпечують буферну ємність людського організму. а) гідрокарбонатна, фосфатна, амонійна, ацетатна; б) гідрокарбонатна, фосфатна, білкова, амонійна; в) гідрокарбонатна, білкова, ацетатна, фосфатна; г) гідрокарбонатна, білкова, фосфатна, гемоглобінова.
4.16. При клінічному дослідженні шлункового соку визначено його рН= 1,85. Розрахувати: 1) Дане значення рН відповідає кислотності шлункового соку: а) в нормі; б) підвищеній; в) пониженій; г) ацидозу. 2)Яка концентрація йонів водню в цьому шлунковому соці? а) 2,24 ∙ 10-2; б) 1,41 ∙ 10-2; в) 2,12 ∙ 10-3; г) 1,84 ∙ 10-2. 3) Яка формула використовується для розрахунку рН розбавленого розчину HCl? а) рН = -ℓg[Н+]; б) рН = 14 – рОН; в) рН = - ℓgСОН- г) рН = -ℓg[Н+]∙2 4) Як зміниться величина рН даного шлункового соку коли до 10 мл його додати 10 мл розчину NaOH з концентрацією С=0,01 моль/ л? а) збільшиться; б)зменшиться; в) не зміниться; г) різко зменшиться. 5) Яку із наведених речовин можна використовувати для коригування кислотно-основного стану організму при ацидозі: а) NaHCO3; б) NaCl в) HCl г) аскорбінову кислоту.
4.17. При анеміях як внутрішній засіб використовують 8,3 %-ий розчин HCl (ρ=1,04г/см3) На один прийом беруть 0,75 мл цього розчину і розводять водою до 50 мл. Розрахувати: 1) Яка маса чистої HCl в отриманому розчині: а) 0,130; б) 0,090; в) 0,065 ; г) 0,150. 2) Яка масова концентрація одержаного розчину кислоти (ρ=1 г/см3): а) 0,122%; б) 0,15%; в) 0,22%; г) 0,35%. 3) Яка молярна концентрація одержаного розчину кислоти: а) 0,0212; б) 0,0335; в) 0,0258; г) 0,0035. 4) Чому дорівнює молярна маса еквівалента хлоридної кислоти у реакції з кальцій гідроксидом: а) 36,5 г/моль; б) 18,25 г/моль; в) 36 г; г) 73 г/моль. 5) Розчин AgNO3 є якісним реагентом на: а) Cl; б) Ba; в) SO42-; г) Fe3+.
4.18. Необхідно приготувати ізотонічний розчин із наявних в лабораторії речовин. 1) Виберіть, яка із речовин може бути використана для виготовлення ізотонічного розчину: а) калію хлорид; б) глюкоза; в) магнію сульфат; д) етанол. 2) Виберіть формулу для розрахунку концентрації ізотонічного розчину. а) ; б) π=іСR; в) π=СRT г) 3) Осмотичний тиск крові людини в нормі: а) 800кПа; б) 730 кПа; в) 790 кПа; г) 750 кПа. 4) Розрахуйте молярну концентрацію ізотонічного розчину, виготовленого із вибраної речовини: а) 0,291 моль/л; б) 0,150 моль/л; в) 0,200 моль/л; г) 0,403 моль/л. 5) Розрахувати масу вибраної речовини необхідної для приготування 600 мл ізотонічного розчину. а) 15,54 г; б) 32,72 г; в) 62,17 г; г) 21,5 г.
4.17. Для полоскання горла використовують розчин соди(NaHCO3) 1 чайна ложка (5 г) на стакан води (200г) 1) Концентрація одержаного розчину: а)2,44%; б)5,2%; в) 2,5%; г) 1,5%. 2) Одержаний розчин створює осмотичний тиск, який можна розрахувати за формулою: а) ; б) ; в) ; г) . 3)Яка молярна концентрація одержаного розчину (ρ = 1,05 г/мл): а) 0,48 моль/л; б) 0,313 моль/л; в) 0,205 моль/л; г) 0,410 моль/л. 4) Одержаний розчин в органінізмі створює осмотичний тиск: а) 2730,5 кПа; б) 748,65 кПа; в) 2994,62 кПа; г) 1614,8 кПа. 5) Цей розчин є: а) ізотонічний; б) гіпертонічний; в) гіпотонічний; г) фізіологічний.
4.19. При виконанні науково-дослідної роботи необхідно приготовити буферний розчин, який відповідає значенню рН=6,8. 1) Які з наведених буферних сумішей підходять для приготування такого розчину? а) Na2HPO4 і NaH2PO4; б) NH4OH і NH4Cl; в) Н2СО3 і NaHCO3; г) СН3СООН і СН3СООNa. 2) Розрахувати об’єми розчинів, які необхідні для приготування 100 мл буферної системи з рН=6,8, якщо молярні концентрації еквівалентів вихідних розчинів 0,1 моль/л (К=6,2∙10-8) а) V1= 28 мл V2=72 мл б) V1= 25 мл V2=75 мл в) V1= 30 мл V2=70 мл г) V1= 35 мл V2=65 мл 3) Визначити, як зміниться рН даного буферного розчину, (рН=6,8), якщо до нього додати 10 мл кислоти з молярною концентрацією еквівалентів 0,1 моль/л. а) рН = 6,8; б) рН = 7,1; в) рН = 6,55 г) рН = 4,5. 4) Одержаний буферний розчин можна віднести до буферів: а) кислотних; б) основних; в) нейтральних; г) амфотерних. 5) Які основні протолітичні процеси відбуваються при дії на буферну систему сильної кислоти чи лугу: а) електролітична дисоціація, протоліз, нейтралізація; б) електролітична дисоціація, протоліз, гідроліз; в) гідроліз, протоліз, нейтралізація; г) окислення, гідроліз, протоліз.
4.20. При наданні допомоги в умовах надзвичайної ситуації в лікарні закінчився фізіологічний розчин. Для одержання фізіологічного розчину було вирішено приготувати його. 1) Які із наявних речовин можна використати для одержання фізіологічного розчину: а) кухонна сіль; б) цукор; в) хлорид магнію; г) сульфат кальцію. 2) Осмотичний тиск крові людини: а)800-850 кПа; б) 720-740 кПа; в) 740-780 кПа; г) 350-400 кПа. 3) Для розрахунку концентрації речовини, з якої можна отримати розчин можна використати формулу: а) б) в) г) 4) Розрахувати молярну концентрацію вихідної речовини: а) 0,300; б) 0,303; в) 0,148; г) 0,140. 5) Скільки грам вихідної речовини необхідної взяти для того, щоб одержати 5 літрів фізіологічного розчину. а) 45,10 г; б) 43,29; в) 90,5 г; г) 112,72 г.
4.21. Для дослідження кислотно-основного стану крові у пацієнта було взято пробу 5 мл крові, з якою були проведені аналізи. 1) На визначення буферної ємності даної крові за кислотою провели титрування 2 мл крові розчином HCl з С=0,01 моль/л і на зміну рН від 7,36 до 6,9 було витрачено 1,5 мл розчину HCl. Розрахувати буферну ємність. а) ВК = 0,016; б) ВК = 0,25; в) ВК = 0,0015; г) ВК = 0,15. 2) На визначення буферної ємності даної крові за основою провели титрування 2 мл крові розчином NaOH з С=0,02 моль/л і на зміну рН від 7,36 до 8,4 було витрачено 3,5 мл розчину NaOH. Розрахувати буферну ємність. а) ВО = 0,035; б) ВО =0,067; в) ВО =0,033; г) ВО =0,040. 3) Визначити скільки мл розчину NaOH з С=0,01 моль/л треба додати до 20 мл крові, щоб змінити її рН від 7,45 до 8,4 , якщо В0=0,01. а) Vo = 10 мл; б) Vo =19 мл; в) Vo = 8,5 мл; г) Vo = 11 мл. 4) Механізм дії на гідрокарбонатну буферну системукислотою представлений в рівнянні: а) Нb- + H3O+↔HHb + H2O; б) H3O+ + OH- ↔ 2H2O; в) HPO4-2 + H3O+ ↔ H2PO4- + H2O; г) H3O+ + HCO3- ↔ H2CO3 + H2O. 5) Які буферні системи забезпечують гомеостаз людського організму. а) гемоглобінові, фосфатна, гідрокарбонатна, білкова; б) гемоглобінові, фосфатна, гідрокарбонатна, ацетатна; в) гемоглобінові, фосфатна, амонійна, білкова; г) гемоглобінові, ацетатна, амонійна, білкова.
4.22. При дослідженні якості питної води одним із показників є її твердість 1) Твердість води обумовлена присутністю у воді розчинених солей. Які із наведених сполук обумовлюють тимчасову твердість води? а) Са(НСО3)2; Мg(HCO3)2; б) СаCl2, MgCl2., CaSO4 , MgSO4; в) СаСО3 ; МgCO3 MgSO4, CaSO4; г) Мg(НCO3)2, СаCl2, MgSO4, CaSO4. 2) Для визначення тимчасової твердості води використовують реакцію нейтралізації 50 мл досліджуваної води в присутності метилоранжу робочим розчином НСl (СЕ=0,1 моль-екв/ л) До досягнення точки еквівалентності витратилося 2,2 мл розчину НСl. Тимчасова твердість води: а) Ттимч. =3,0 ммоль –екв/ л; б) Ттимч. =4,4 ммоль –екв/ л; в) Ттимч. =5,8 ммоль –екв/ л; г) Ттимч. =3,0 ммоль –екв/ л; 3) Загальну твердість води визначають комплексонометрично. На титрування 5 мл досліджуваної води в присутності амонійного буферу і хромогену темно синього до досягнення точки еквівалентності витратилося 4,3 мл стандартного розчину трилону Б (СЕ=0,01 моль-екв/ л)Яка загальна твердість води? а) Т заг. =10,4 ммоль-екв/л; б) Т заг. =13,0 ммоль-екв/л; в) Т заг. =8,6 ммоль-екв/л; г) Т заг. =12,4 ммоль-екв/л. 4) Досліджувана вода має постійну твердість: а) Тпост =7,4 ммоль-екв/ л; б) Тпост =8,6 ммоль-екв/ л; в) Тпост =4,2 ммоль-екв/ л; г) Тпост =9,4 ммоль-екв/ л. 5) На основі проведених досліджень і за шкалою твердості досліджувана вода є: а) м’ якою, непридатною для пиття; б) твердою, придатною для пиття; в) середньої твердості, придатною для пиття; г) дуже твердою, непридатною для пиття.
4.23. В хірургічній практиці використовують розчини, які сприяють виведенню із гнійних ран продуктів розкладу. 1) Для цього необхідно використати розчин: а) ізотонічний; б) гіпертонічний; в) гіпотонічний; г) фізіологічний. 2) Який з наявних в лікарні розчинів найкраще використати для цього: а) 0,9%-ний р-н NaCl; б) 10%-ний р-нMgSO4; в) 5%-ний р-н глюкози; г) 5%-ний р-н NaCl 3) Розрахувати масу солі необхідної для приготування 200мл такого розчину (ρ = 1,12 г/мл) а) 10,5 г; б) 33,4 г; в) 11,2 г; г) 22,4 г. 4) Молярна концентрація цього розчину: а) 0,09 моль/л; б) 0,96 моль/л; в) 0,05 моль/л; г) 0,5 моль/л. 5) Розрахуйте осмотичний тиск одержаного розчину та вкажіть, який процес буде проходити при введенні цього розчину в кров: а) 1680 кПа гемолізу; б) 780 кПадифузії; в)3878 кПа плазмолізу; г) 1350 кПа гемолізу.
4.24. При клінічному дослідженні шлункового соку визначено його рН= 1,65. Розрахувати: 1)Яка концентрація йонів водню в шлунковому соці? а) 2,24 ∙ 10-2; б) 1,12 ∙ 10-4; в) 2,12 ∙ 10-3; г) 1,84 ∙ 10-2. 2) Яка концентрація гідроксид-йонів в цьому соці? а) 2,23∙10-6; б) 2,87∙10-8; в) 4,47∙10-13; г) 1,13∙10-8. 3) У скільки разів необхідно зменшити концентрацію йонів водню, щоб збільшити величину рН даного соку на одиницю? а) у 5 разів; б) у 10 разів; в) у 7 разів; г) у 3 рази. 4) Як зміниться величина рН даного шлункового соку коли до 10 мл його додати 10 мл розчину NaOH з концентрацією С=0,01 моль/ л? а) збільшиться; б)зменшиться; в) не зміниться; г) різко зменшиться. 5) Чи зміниться величина рН даного шлункового соку, коли до 10 мл його додати 10 мл розчину HCl з концентрацією С=0,02 моль/л? а) збільшиться; б) не зміниться; в) зменшиться; г) різко зросте.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|